Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пуд 765 пуд Знову тяглися нудні хвилини в чеканні (Шиян); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (Коцюб.)]; дуже грітії очень скучный; разг. прескучный. нудність, -ності скука; нудность; томительность. Ср. нуднйй. нудно, обл. нудко 1) нар. скучно; нудно; томительно; тошно [Василькові самому було нудно сидіти в хаті (Панч); Оповідає [хлопець з ґуральні] щось нудно і довго, але Маланка не слуха (Коцюб.)\ Чого мені тяжко, чого мені нудно..? (Шевч.); Нудко мені, тяжко мені,— ні з ким розмовляти (Чуб.)]; ер. нудний; 2) (в значении сказуемого — о физиологическом состоянии) тошно (кому), мутйт (кого) [Наїлася Катря тих солодких медяників, — аж тепер їй нудно, як про те згадає (Мирн.)\\ ер. нудити 4. пудно-солодкий приторный. нуднуватий скучноватый [Вона була нудна, розмовляла тільки про вбрання, про танці, про поклонників, але й про це вона говорила без захоплення, як про нуднуватий обов'язок (перекл. з Горького)]. нудота, обл. нуд, -ду, нуда, нуди, -дів 1) скука; (сильнее) тоска; (отвращение) тошнота [— Ах, боже мій! Тут з нудоти чого не зробиш? — відповіла вона (Л. Упр.); Така нудота, Що й вмерти б охота! (Г.-Арт.); Щодня було те саме. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно приймали все до нудоти знайоме (Коцюб.); Такого отруйного нуду ніколи не за знав я, як тої пам'яткової травневої ночі (Вас); Вона досі не знала, що таке нуда, — тепер нуда просякла її до кості (Фр.); М а р- ція: ..Я з нудів гинула у тому місті! (Л. Укр.)]; 2) (физиологическое состояние) тошнота. нудотний 1) (скучный) нудный (разг.), тошный (разг.); (мучительный) томительный; 2) (вызывающий отвращение) приторный; тошнотворный [Власна усмішка малювалась йому дурнуватою, голос нудотним, улесливим (Гонч.)]; О ^иа людина тошнотворный (тошный) человек. нудотність, -ності приторность; топшотвбр- ность. Ср. нудотний 2. нудотно нар. 1) нудно; томительно; 2) приторно. Ср. нудотний 1—2. нудьга, редк. нудь,-ді скука; тоска; (мрачное настроение) уныние, унылость (книжн.), (сильнее) хандра [Гафійка з нудьги визирала у вікно, не осмілювалася за поріг вийти (Горд.); ...Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Коцюб.); Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь (Шевч.); Але враз якась прикрість, нудь, турбота замлоїла під грудьми (Смол.)]; духовна (душевна) ^»га см. духовний; страшбн- н а г^га страшная тоска (скука); разг. скучйща; т а к а ^та! такая скука (тоска)!; разг. так тошно! чудьгувания тоска; хандра; томление. Ср. нудьгувати. пудьгувати, -гую, -гуєш скучать, тосковать; (быть в мрачном настроении) хандрить; (испытывать тягость чего-нибудь, мучиться) томиться [Ганнуся нізащо не хотіла, навіть на півгодинки, розлучатись із своєю Олесею й доводила Ользі, що Олеся дуже нудьгуватиме без неї (Коп.); Нудьгувала гарна лісничиха Оце вже вісім або десять літ (Фр.); Осіннє небо нудьгувало понад бульваром (Коцюб.)]. пужа собир. вши [Сорочка па мені чорна, заношена, нужа мене напала, їсть... (Коцюб.)]. нужда, редк. нужда нужда [Там матір добрую мою Ще молодую — у могилу Нужда та праця положила (шевч.); Де сама нужда ходила — боса, гола, там тепер дозвілля, пісня, рідна школа (Тич.); Хоч він [Чіпка] не любив тепер розкидатись, а при нужді чоловікові поможе (Мирн.)]\ терпіти ^ду терпеть нужду, нуждаться; який (що) терпить ~ду испытывающий нужду, нуждающийся; О нужди мало (кому) (неважно) нужды нет, нет нужды (кому) [Усі люди ззираються, сміються нишком, ..а ївзі й нужди мало: проворненька, веселенька (Квітка)]. пуждатися, -даюся, -даєшся (в кому, в чбму, редк. ким, чим) нуждаться (в ком, в чём). нуждёпний 1) (бедный) нуждающийся (только о человеке), убогий; (сильнее) нищенский [Аврума всі знали в місті, завжди нужденного і завжди бадьорого (Вас); Село невеличке та занедбане, криє між лісами та дебрями свої порозкидані нужденні бойківські хатки (Фр.)]; 2) (плохой) жалкий, разг. жалкенький; (усталый — ещё) измученный; (недостаточный — обычно) скудный [Худоба нужденна, миршава, та й то рідко у котрого ґазди й є (Фр.); Васька від нужденного обіду кращі куски залишав для коня (Ільч.)]; г^ие лице (обличчя) измученное лицб [В його лице нужденне, сухе, поморщене (Н.-Лев.)]; ~на платня жалкая (скудная; нищенская) плбта. нужденність, -ності измученность; скудность, скудость. Ср. нужденний 2. нуждёпно нар. 1) убого; нищенски [Він за той час жив дуже нужденно й ощадно: не пив нічого, крім води, їв мало, переважно сухий хліб та цибулю (Фр.)\\ 2) жалко; скудно. Ср. пуждённий 1—2. нукати, -каю, -каєш (на кбго) разг. нукать (на когб); понукать (когб) [Не запріг, що нукаєш (Ном.); Присяжний нукав, щоб патер їв швидко, бо зараз люди почнуть іти (Фр.їі пуклеїн, -ну хим. нуклеин. пуклеїповий хим. нуклеиновый [За останнє десятиріччя в літературі все певніше висловлюється думка нро надзвичайно важливу біологічну роль нуклеїнових кислот (Укр. біох. ж.,'1949, 2)]. пуклеус с.-х. нуклеус. Нукус Нукус. нулик уменьш. разг. нолик, нулик. нуліфікація спец. нуллификация. нуліфікувати, -кую, -куєш спец. нуллифицировать. нуль (род. нуля) нуль, ноль [Вся лінія голови |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)