Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нот 764 «УД нотка уменыи. нотка І Знизу, з вулиці, до- нЄ'лішся_басові нотки автомобільного гудка (Собко)] Сміх був уже нещирий, вимушений. Бриніли в ньому тривожні нотки (Козач.)]. іі6іний потный нотниця нотница. іюі одру карп я пото печати я. нотодрукарський, нотодрукувальний нотопечатный нотодрукування нотопечатание. нотувати (нотую, нотуєш) записывать (что); делать замётки (о чём) [Він був схожий на ретельного студента, що нотує в лабораторії складні важливі процеси (Гонч.)] Під час розмови кореспонденти нотували в своїх блокнотах (Трубл.)]. ноумен филос. ноумен. поуменальпий филос. ноуменальный. ночви, -чов, уменыи. ночовки, -вок корыто (для стирки белья и пр.) [Посеред кухні стояли на табуреті ночви, з яких здіймалася пара (Донч.)] Були в них і миски, ложки і тарілки розмальовані, були й решета, і ночовки, діжі, лопати (Квітка)]. ночівля ночлег; разг. ночёвка [Селом проповзали обози, ішли військові частини. Зупинялися на ночівлю (Козач.)\ На високому дубі розташувалась на ночівлю весела зграя щигликів (Коп.)]. ночіти, -чіє безл. редк. темнеть; ^чіе темнеет; наступает ночь [Вони вийшли в море, коли вже ночіло (Риб.)] Ночіло. Приглушений крок патруля Смеркання, стихання і просторінь міряв (Важан)]. ночовки см. почвн. ночбсочки, -чок уменыи. корытце. ночувати, -чую, -чуєш ночевать; (останавливаться на ночлег — еи(ё) ночлежничать (разг.) [Тієї ночі Юрко вперше не ночував у хаті (Козл.)\ Знаєш, я у Ґанки ночую. А тепер вона й зовсім розхорувалася, то вже й днюю й ночую коло неї (Фр.)\ Майже щоночі в Убийвовків хтось ночував з подорожніх (Гонч.)]. ноша ноша [Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Войч.)\. ношений 1) прич. ношенный; 2) прил. ношеный, подержанный; (потёртый от носки) поношенный; *^не пальто ношеное (подержанное- редк. держаное; поношенное) пальто. ношення ношение, нбека [Хлопці та дівчата.., стогнучи, згинали плечі і накладали на себе дерев'яний прилад до ношення цегли (Фр.I ноші (род. йога) носилки [Прийшли санітари, поклали Гната на ноші й понесли мовчки (Борз.)] Хлопці й дівчата невпинно підносили до Варки цеглу на ношах і розчин (Донн.)]. нбщик спец, нбечик. нощно: денно і ^но денно и нощно. нрави, -вів нравы. ну разг. 1) межд. ну, ну-ка, ну-тка; (при обращении ко многим) ну, нуте, нуте-ка, ну- тка [Що таке? Ну! Говори (Коцюб.)\ Лев витріщивсь на старшину І заричав ще дужче: «Ну?!» (Гл.)]] та ну-бо, йдіть, чи що! да ну, идите, что ли!; 2) межд. (выражает удивление, восхищение или негодование) ну [—..Панич Льольо ставить ґуральню.—Та ну? (Коцюб.); Наш старий розходився так що ну! (Квітка)]] 3) част, ну [Ну, словом, так чи сяк, а мав наш Калеиюк, Денис Ісакович, палку і щедру вдачу (Рил.)] Давид звернув на стерню й підійшов до орача. Поздоровкався, закурили. Ну, а воли спочинуть тимчасом (Головко)] Коли подивляться, що вбитий,— 3 переполоху ну втікать! (Шевч.)] Та ну вже, діду, хоч би мовчали (Л. Укр.)]] ну н і! ну нет! Нубія Нубия. нувориш прен. нувориш. нуга (сорт конфет) нуга. иуд,^ нуда, нуди см. пудота. нудити (нуджу, нудиш) 1) (когб) наводить скуку (на кого); разг. нагонять скуку (на кого); (сильнее) наводить тоску (на кого), разг. нагонять тоску (на кого) [ЇЇого нудили безконечні ряди беріз та рябин, посаджені по обох боках гостинця (Фр.)] Лежу з розплющеними очима — і знову нудить мене похмура казарма-клас голими стінами (Вас.)]] 2) (с непереходным значением) томиться; (с оттенком — по ком, по чем) тосковать [їздить козак, їздить, блудить, Під козаком ворон коник нудить (Чуб.)]] <^ти н у д о м разг. изнывать от тоски [Водить Щур очима по кімнаті, нудить ну- дом смертельним (Вас.)]] ^дить с в і т о м хто разг. тоскует кто, томится кто; фолък. не мил [и белый] свет кому, (сильнее) тошен [белый] свет кому; (скучать) изнывать от тоски [Серце в'яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Шевч.)] Стара вже світом нудить, а панночка втішається:—Як славно, бабусечко, як славно, як у нас велично та пишно! (Вовч.)]] 3) (изнурять кого) томить [Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (народна пісня)]] 4) (о физиологическом состоянии) тошнить (безл.)] разг. мутить (безл.)] (при наличии подлежащего) вызывать тошноту [Від їдкого духу ксероформу Еріка безперестану нудило (ІІанч)]] ^дить під грудьми сосёт под ложечкой. нудитися (нуджуся, нудишся) скучать, тосковать; (быть в мрачном настроении) хандрить; (мучиться) томиться, изнывать [Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: «І нащо зима та люта?» Все вони питають (Л. Укр.)] Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (Н.-Лев.)] Нудився, марудився; чогось хотілось — і сам не знав чого (Свидн.)] Вона нудилася за батьківщиною, яку залишила (Борз.)]. н уд кий обл. см. нудний. нуд ко см. нудно. нудненький скучноватый. нудніш скучный; (с оттенком надоедливый) нудный (разг.)] (тяжёлый, мучительный) томительный; (противный, докучный) тошный (разг.) [Замість нудної розмови він почув пропозицію зустрітися з своїми читачами (Сміл.)] Я згоджуюсь: і Галя і Зу- лейка—Давно набридлий і нудний шаблон... (Рил.)] Осінній нудний дощ цілий тиждень сіявся над Чорним Яром (Собко)] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)