Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нос 763 нот носилки, -лок носилки [3 двох палиць і куска домотканого рядна Шаповалов спритно змайстрував носилки (Борз.)]. носилковий носилочный. посильний носильный. носильник, носильщик носильщик [Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою «три», нарешті поніс чемодани (Грим.)]. носитель, -теля книжн. носитель [Математичної носитель голови, Сорока телепень був у житті недбалий (Рил.)]. носйтелька книжн носительница. носити (ношу, носиш) 1) носить; (прям. — ещё) таскать (разг.) [Йенагодоване і босе {дитя] Сорочечку до зносу носить (Шевч.); Орден Леніна носять дівчата, Матері тих дівчат і діди (Мас); Голову свою носив Чапай високо й гордо — недарма слава про подвиги його гриміла по степу (перекл. з Фурманова)] Пішов я, брате, зароблять. І де вже ноги не носили!.. Поки ті гроші варобив, Я годів ^о два проходив (Шевч )], де тебе ^сйло? безл. фам. где тебя носило? где тебя нелёгкая носила? [К и л и- н а..: Таки явився' Де тебе носило так довго? (Л. Укр.)]; ^>сйв вовк козу, аж і вбвка понесли, ~сйв вовк овець — понесли вже й вовка погов. таскал волк — потащили и вблка; 2) (о лошадях) носить [Мене коні не раз носили, та, бачите ж, живий зостався (Зве- ниг. у.— Сл. Гр.)]; 3) (чим) разг. вздымать (что) [Коні з налитими жахом очима тривожно косились., і, часто ніздрі свої роздимаючи, важко боками носили* (Тич.)\ Кашель носив його грудьми (Фр.)]. носитися (ношуся, посиптся) 1) носиться [Автомашини безперервно носилися степами з боєприпасами, як бджоли від вулика, зриваючись уперед і зникаючи в туманах та снігопаді (Ле і Левада)', Сагайда, розчервонівшись, теж носився з сокирою по вогневій, хвацько накидався на дерева (Гонч.); Чутки пливли, як хмари, самі собою, носились в повітрі (Коцюб.); Навіть на перервах школярі носилися з підручниками, повторюючи без кінця завдання (Донч.)]\ поситься, як дурень з писаною торбою погов. нбсится, как дур?к с писаной тбрбой; носится, как курица с яйцом; 2) страд, з. носиться; таскаться; ср. носити 1. посій, -еія 1) носильщик (на вокзалах, в экспедициях); нбсчик (спец.) [Тут були проводжаючі та зустрічаючі. Між ними з'являлись і зникали носії в білих фартухах (Трубл.); Від залізних бочок, з яких цівкою ллється паруюча рідина, раз у раз бігають з повними бідонами носії, постачають інжекторам набої (Коцюб.)]; 2) (выразитель, представитель чего-нибудь) носитель [Наше соціалістичне суспільство є носієм найшюгресивнішої ідеології (Літ. газ., 1948, І)]. посійка редк. носильщик; нбсчик [Жінки- носійки підіймають на голову чемодани з жовтої шкури (Коцюб.)]. Ср. посій. носіння ношение; разг. нбска [її синя кохта побіліла від довгого носіння (перекл. з Вовчка)]. носки см. носок 2. носкість, -кості носкость. носовий носовой [Прапор звився в ясному небі, і моряки, вишикувані в носовій частині корабля, почули його хвилююче лопотіння на свіжому вітрі (Куч.)]', ~ва хусточка носовой платок. посовйк, -ка 1) носовой платок; обл. носовик; 2) (врач) разг. носовик. носовичок, -чка уменыи. (носовбй) платбчек; обл. носовик [Та квіту раннього пучок Розквітне, як надія, І голубий носовичок На вітрі забіліє (Мал.)]. носоглотка анат. носоглотка. носоглотковий анат. носоглоточный. носогрійка разг. носогрейка [І носогрійку ви* йняв з губ [оленевод Василь], Нехай димить, нехай (Дор.)]. носок, -ска 1) носок [Марія перед тим, як стрибнути в човник, хитнула утлу посу. динку носком черевика (Смол.)]; 2) (коропи кий чулок) носбк; (обычно мн ч.) носки носки, 3) уменыи. нбсик, носбк [Такий чорнобри' венький, білолиценький, носок невеличкий^ ..ще й чубок кучерями (Тесл.)]. посорог зоол.ч знт. носорбг. ностальгія ностальгия носуха зоол. но с уха. носюра увел. разг. носище [Задрались завзято носи, носюри й носики'на само вдоволених, засмаглих, обвітрених обличчях (перекл. $ Фурманова)]. пота1 муз. нота [3 долин, мов нота довга і тривала, Хвилясто тягся клич плугатаря (Бажан)]; півтактна '"¦'та полутактна я нбта; четвертна" ^та четвертная нбта. пота2 дипл. нбта; ^та -відповідь см. відповідь 1. нотабена ж. р., редк. нотабене нескл. сущ. ср. р, нотабена, нотабене [ї майстрові дали [патриції] кувать Тз бронзи кесаря. До ™го Так, нотабене, додали, ІЇЇо бронзовий той кесар бVде І милувать (Шевч.)]. потабль, -ля ист. нотабль. потар см. потаріус. нотаріальний нотариальный. нотаріально нар. нотариально. нотаріат, -ту нотапиат. нотаріус, уст. нотар, -ря нотариус [Тхори- ха:' ..їздили, либонь, до нотаріуса купчу вершити (Мирн.); На четвертий день з дорученням вія Тльєнкова до волості прийшов нотар (Панч)]. потатка замётка; (обычно мн. ч.) нотатки заметки [На столі лежала розкрита книжка, аркушики з нотатками (Коп.)]. нотація1 нравоучение, выговор: разг. нотация [Всі вони були певні, що Каргат зараз вичитає їм довгу нотацію (Шовк.)]. нотбпія2 (система знаков) спец. нотация. нотифікація дипл. нотификация. нотифікований дипл. нотифицированный. нотифікувати, -кую, -куєш дипл. нотифицировать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)