пор 762 нос Норвегія Норвегия. норвежець, -жця норвежец. норвежка норвежка норвежці, ці в норвежцы. норвезький норвежский. норд, -ду спец норд. норд-вест, -ту спец. норд-вёст. Нордкап, -пу Нордкап. нордовий спец нбрдовый [Свіжий нордовий вітер дув морякам у спину., й підганяв пароплав на південь (Трубл.)]. норд-ост, -ту спец. норд-ост [Завітрювало з норд-осту. Все відразу похолоділо (перекл. а Павленка)}. норець, -рця 1) орн. нырбк, иогёнка, чбмга (Билися косяки качок: крижаків, чирок, норців (Скляр.)]; 2) уст водолбя [Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він [корабель] там зачепився (Чуб.)]. Норицевий мед. свищевбй. нориця 1) зоол. полёвка [Нориця звичайна. Короткохвоста «миша» з тупою мордочкою і короткими вухами (Коле, вироби, енцикл.)]', 2) мед. свищ. Норія техн. нория. порка зоол. нбрка. нбрковий норковый. норма норма [Широко розгортається боротьба за виконання і перевиконання норм всіма робітниками (Хрущов)]. нормалізація нормализация [За останній час значно розширились і продовжують роз- ^ширятися економічні і культурні зв'язки СРСР з іншими країнами, що, безсумнівно, сприяє нормалізації міжнародної обстановки в цілому (Рад. Укр., 1954, XI)]. Нормалізований нормализбванпый. нормалізувати, -зую, -зуєпі нормализовать. нормалізуватися, -зується нормализоваться. нормаль, -лі мат., т*>хн. нормаль. Нормальний нормальный [..вартість всякого товару визначається тим робочим часом, який потрібен для виробництва товару нормальної якості (Маркс); По обличчі, по очах ніби нормальний чоловік, а скаже ото таке, що сусіда жахнеться (Ле)]\ ^па шкбла обл. ист. начальная школа. Нормальність, -пості нормальность. нормально нар. нормально. нормандець, -дця нормандец. Нормандія Нормандия. порм&пдка нормандка. нормандський нормандский. нормандці» -ців нормандцы. пормапн ист норманн. норма и ни, -ні в ист. норманны. норманський ист. норма*некий. норматив спец. норматив. нормативізм, -му юр. нормативизм. нормативний нормативный. нормований нормирбвапный [Правильна годівля повинна бути нормована відповідно до піку, живої ваги, продуктивності та індивідуальних особливостей тварин (Колг. вироби, єн цикл )]. Попмувблышй нормирбвочпый. нопчува.іьіпш нормировщик [Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач)]. нормувальниця нормировщица нормування нормирование, нормировка [Забезпечити справу нормування праці досвідченими кадрами інженерів і техніків (Зак. п'ят план)]. нормувати, -мую, -муєш нормировать [Треба навчитись планувати своє власне життя, нормувати свою працю і розподіляти робочий час (Смол.)]. нормуватися, -муеться нормироваться. норов, -ву, разг. норови 1) нрав; уст.у обл. норов [Він нам розказував про пасічника- діда, Про бджіл, про норов їх, про шлюбний їх політ (Рил.)\ — А Вовчі норови ти де подінеш? — Пита Зозуля [у Вовка) — Тут покинеш? (Гл.); Іван розмовляв з кіньми, мов з дітьми, старався близько познайомитися з кождим із них, пізнати їх вдачу і норови (Фр )]; 2) (упрямство, капризный характер, прихоти) норов (только ед. ч.)} з ^вом с норовом; разг. нравный. норовистий разг. норовистый; (любящий делать наперекор — преим. о человеке — ещё) строптивый (разг.) [Кмітливі засмаглі угорці водили поміж натовпом норовистих тонконогих коней (Риб.)\ Трохи терпіння, рівність у поводженні, спокій. І не таких норовистих юнаків Русевич цим угамовував (Шовк.)]. норовистість, -тості норовистость; строптивость. Ср. норовистий. норовисто нар. норовисто; строптиво. Ср. норовистий. поровйти, -влю, -виш разг. норовить [Тепер усяк йому віддячить норовить (Гл.у, Вітер норовив здути його геть з вузенької, в півтори цеглини, стіни (Смол.)]. норовйтися, -влюся, -вйіпся разг. артачиться; (раздражённо противиться, горячиться — ещё) ерепениться; (рисоваться и ломаться) кобениться [Він загрожував, ^норовився, опинався, але з ним коротко й переконливо поговорив дід Яруга, і Філька мовчки пішов з комуни (Кундз.)]. норовливий своенравный; (упрямый) норовистый; (любящий делать наперекор—ещё) строптивый [Хазяїн був чоловік кремезний і норовливий (Вовч.)] поровлйвість, -вості своенравие, своенравность норовистость; строптивость. Ср. норовливий. норовливо нар. своенравно, норовисто; строптиво. Ср норовливий. посар, -ря ихт. носарь. носатий разг. носатый, ноейстый [Закручує цигарку чорний носатий парубок Омелян Синиця (Ст.)]. носач, -ча* 1) разг. ноейч; 2) зоол. носач носик 1) уменьш. пбсик, носбк [До вікна підійшов середній на зріст, худорлявий хлопчина з ластовинням на обличчі Маленький гостренький носик і невеличкі пильні очі надавали йому схожості з тхором (Пойч)]; 2) (часть сосуда) носик [Аль-тпа тихенько торкався до речей, особлипо до клітки і рукомийника з носиком, який крутився (перекл. з Федіна)].
|