ног 761 іюрубав... (Сое.)]; залишити без ніг см. залишати; збутися піг см. збуватися 3, кривий на ^гу см. кривий 3; ледве ^ги виніс см. виносити1 1; н є чувши (не чуючи) піг під с о б 6 ю не слыша ног под собой, н і тою к у- д и, до кого разг. ни ногой куда, к кому; підставити ^ту кому прям., перен. подставить (дать) ножку кому, подставить (дать) подножку кому; простягти ^ги (умереть) разг. протянуть ноги; стати на ^ги встать на ноги [Революція стала на ноги, коли виступив міський робітничий клас 9-го січня (Ленін)]; ставити, поставити на ~ги прям., перен. ставить, поставить на ноги [Максим поставив Андрія на ноги (Коцюб.)]; схопитися на рівні ноги вскочить [Мавка: ..Я ще до мови не прийшла, як він схопивсь на рівні ноги (Л. Укр.)]\ ч 6- боти при йшлися до ^тй сапогй пришлись по ноге; сапогй оказались впору; кінь на чотирьох ~гах та й то спотикається см. кінь. ногавиці, -вйць обл. штаны (суконные) [Алі, на своїх довгих ногах, тісно обтягнених жовтими ногавицями, ..високий і гнучкий, як молодий кипарис, здавався на тлі неба велетнем (Коцюб Л]. ногавйця обл. штанина [Звірячий жах підняв його на ноги і він кинувсь тікати наосліп, сходячи кров'ю, що червонила пальці і стікала здовж ногавиці на землю (Коцюб.)]. ногаєць, -ганця ногаец. ногайка ногайка. ногайський ногайский. ногайці, -ців ногайцы. ноговйця спец. ноговица [На ногах його були чорні ноговиці і такі самі чув'яки (перекл. з Л. Толстого)]. ножака увел. разг. ножище [Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою (Ном.)]. пожар, -ря ножовщик. ноженя, -пяти уменьги., ласк. разг. ноженька, (чащемн ч.) ноженята ножки, ноженьки [Вона ступала в дощові калюжі, По колючках, по колії глибокій, І спотикались босі ноже нята (Мал.); Ой, маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко. потанцювати (Шевч.)]. ножик уменьги. ножик [На поясі ножик і ківшик з лика на мотузку (Л. Укр.); Високе тіло зігнулось удвоє, як складаний ножик (Коцюб.)]. ножисько увел. разг. ножища. Ср. пога. ножиці, -жиць ножницы [Яків Романович показує нам, як треба обрізувати. У нього садові ножиці, а в нас — гострі кишенькові ножики (Донч.)]. пбжички, -чок уменьги. ножнички. ножичок, -чка уменьги., ласк, ножичек. ножище увел разг. ножища. Ср. нога. ножівка техн. ножбвка [Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (Шиян)]. пожни й ножнбй. ножовий ножевбй, ножбвый. ножовище спец, ножевйще. нозематоз, -зу с.-х нозематбз. нозологічний мед. нозологический. нозологія мед. нозология. пок мор. нок. нокання разг. нбканье [Гейкання, нокання, розлягалося над вечоріючим сивим стеном (Гонч.)]. нокати, -каю, -каєш разг. нокать [Кінь йшоа мляво, а візник метушився на козлах, кричав, нокав і безжально сік його кнутом (Риб.)]. нокаут спорт, нокаут. нокаутувати, -тую, -туєш спорт, нокаутировать. нокдауп спорт, нокдаун. ноктюрн муз. ноктюрн [Марко негайно витяг ноктюрн Шопена, і чарівна, журлива музика полонила серце старенької пасажирка (Трубл.)]. Ноліпськ ист. Нблинск. помади, -дів уст. номады. иоменклатор, -ра номенклатор. номенклатура номенклатура. номенклатурний номенклатурный. номер, -мера номер; уст. н^мер [Служив: він другим номером біля станкового кулемета (Куч.); От завітали до мене в кімнату> В номер гостиниці по Бродвею, Ті, що убогу мають оплату, Дружбу свою ведучи з землею (Мал.); Блюм: ..У нас ще залишилося два найкращі номери нашого концерту (Собко)]. номерний 1) прил. номерной; 2) (род. номерного) сущ. номерной. номерок, -рка уменьги. номербк [Крутояр., зняв з дошки номерок, кинув його а скриньку (Собко)]. помінал, -лу эк. номинал. номіналізм, -му филос. номинализм. номіналіст филос. номиналист. номіналістичний филос. номиналистический. номінальний номинальный; ^иа вартість фин., эк. номинальная стоимость; (на ценных бумагах, деньгах — ещё) нарицательная стоимость. номінальність, -пості номинальность. номінально нар. номинально. помінатйвппй лингв, номинативный, назывательный ^»не речення грам, номинативное (назывное) предложение. номінація научн. номинация. номограма мат. номограмма. номографічпий мат. номографический. номографія мат. номография. нона муз., лит. нбна. ноніус геод. нбниус. Нонна Нбнна. нонпарель, -лі тип. нонпарель. нонпарельний тип. нонпарельный нонсепс, -су нонсенс. поп, -ну (наукбва організація пр а ці) пот (научная организация труда). нора 1) нора; (захолустье) дыра [Вужаки, один по одному, іноді сплітаючись, повільно зникали в норі під пеньком (Донч.)\ Із темних нір, із затхлих, душних та тісних халабуд вилізали брудні, заспані люди (Фр.)]; 2) (источник) обл ключ [Носи мене у ліс, ..Що пахощами дише свіжий сочний, Де в таємничій тиші б'є нора (Фр.)]
|