Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нов 760 ног новокам'янйй архл. новокамениый [Байкальська історико-географічна експедиція обслідувала десять стоянок но во кам'яного віку (Рад. Укр., 1951, VIII)]. повомїсяччя астр, новолуние; під час ^чя в новолуние. новомодний новомодный [От, прошу вас, тут один з найбагатших будує недавно нову фабрику, якусь новомодну фабрику (Фр.)\. новонаверненин церк., ирон. новообращённый. новонароджена 1) гірші, см. новонароджений 1; 2) (род. новопародженої) сущ. новорождённая. новонароджений 1) прил. новорождённый [Новонароджені діти рефрактерні до біль шості інфекцій (Мікр. ж., 1949, XI); На сонці тремтять жовтуваті метелики новонародженого листя (перекл. з Горького)]; 2) (род. новонародженого) сущ. новорождённый [Подававши ймення усім новонародженим, пристав забрав гроші з бурлак і видав їм пашпорти (Н.-Лев.)]. новонаселепий новонаселённый. новообраний новоизбранный [Новообрана Верховна Рада Української РСР скликається Президією Верховної Ради Української РСР попереднього складу не пізніше як через три місяці після виборів (Кошт. У РСР)]. новоодержаний вновь полученный, вновь поступивший. новоосвоєний новоосвоенный. новопоселене іь, -нцн новопоселенец. новопоселе нка новопоселєн ка. новопосталий новообразовавшийся. новоприбулий новоприбывший [ — Підмога! - Підмога йде! — зустріли веселими голосами новоприбулих (Риб.)]. повопризначепий вновь назначенный. новоприйнятий новопрйнятый [Колону замикав новоприйнятий партизан Вася Коробка (Шер.)]. поворічний новогодний [Весело й гучно заграв оркестр: в клубі дитячого будинку починався новорічний бал (Пани)]. новоріччя редк. новый год [Радісно зустрічають новоріччя люди, які знають, що час працює на них, що кожний рік і кожний день наближає їх до величної мети (Рад. г Укр., 1951, І)]. Новоросійськ Новороссийск. новосаджений вновь посаженный [Благословенне будь навіки Просте і світле слово: мир!.. І мирні кораблі на морі, І новосадже- ні ліси (Мур.)]. Новосел, новоселець, -льця новосёл [Схотілося глянуть на вікна веселі, На те, як щасливо живуть новосели В високім і затишнім домі отім, Бо він, каменяр, будував отой дім (Мур.); Трудящі Львова підтримують зв'язок з новоселами цілинних земель (Літ. газ., 1955, II), Треба налагодити постачання новосельців (Рад. Укр., 1957, III)] повоселиця новосёлка. новоселище нбвое селение. Новосибірськ Новосибирск. Новосибірська область Новосибирская ббласть. новосибірський ново* ибйрский. Новосибірські острови Новосибирские острова. новосілля новоселье [В нашої сусідоньки новосілля нині: Хати ставили нові — Перша хата — удові! (Мур.); День весілля там гуляли, Два дні — новосілля (Воскр.)]ш новоспёчений разг. шутл. новоиспечённый, вновь испечённый, свежеиспечённый [Вона., чула, як новоспечені друзі, сміючись, домовлялися про завтрашній день (Собко); Командир взводу, молоденький, новоспёчений, з вусиками, що ледь-ледь пробиваються, запитливо дивиться на мене (перекл. з В. Некрасова)]. новостворепий см. новоутворений. новотвір, -вору новообразование [Неологізми, новотвори родяться щодня в міру того, як родиться нове явище і поняття (Літ. газ., 1951, І)]. Ново-Ургёнч Ново-Ургёнч. новоутворений новообразованный; новосоз- данный; новообразовавшийся -> [Старе суспільство, яке грунтується »на родових зв'язках, руйнується в результаті зіткнення новоутворених суспільних класів.. (Енгельс); Ударив міцний мороз, і новоутворений лиман скувала крига (Шиян)]. новоутворення новообразование [Чітко уяснп- ти собі новоутворення і нові тенденції в нашій літературі можна лише при появі великих принципових статей (Літ. газ., 1939, XII)]. новоутворювання новообразование. повочасний поэз. современный, нынешний [Вій дасть землі, Минула новочасний, Незнану міць — і процвіте земля (Рил.)]. Новочеркаськ Новочеркасск. новочеркаський ново черкасский. новоявленнн церк., ирон. новоявленный [Його но во явлен і хазяї поводилися з ним, як з собакою (Риб.)]. пога нога; (у собаки охотн.— еще) рычаг [Га- фійка стояла міцна, запалена сонцем, з тонким пушком на руках і ногах (Коцюб.); Цілу ніч я заснути не міг, а ледь розвиднілось, був уже на ногах (Мур.); Ян піднялась [Христя] на ноги, бачить: скільки не роби на дядька, нічого собі не придбаєш (Мирн.)]; ^га за ^>г6ю іти и т.п. нога за ногу идти и т. п. [Тепер вони йшли мовчки. Три вперед; Чіпка позаду нога за ногою суне... (Мирн.)]\ г^ги на плечі разг. давай бог нбги [Товариство його— Пацюк, Лушня та Матня, — як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі (Мирн.)]; ніг під собою не чути разг. ног под собой не слышать (не чуять); бути коло (б і л я) ч и Гх ніг уст. быть у чьих ног; від (з) голови до ніг см. голова 1; встати лі в о ю ^¦тбю перен. разг. встать с левой ноги; втратити ~ги см. втрачати; догори ^гами перен. разг. вверх дном [Через це свято в домі все догори ногами! (перекл. з М. Островського)]; д о ^»гй (все, всех) до единого; до последнего [Бодай наші вороги По конали до ноги (Чуб.); Над вами небо заніміло, тремтить дощем невтішних хмар, немов жалкує, що Трясило вас до ноги не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)