Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зак 63 зак 2) закруглённый, округлённый. Ср. закруглювати І—2. закругленість, -пості 1) закруглённость; округлённость; 2) закруглённость, округлённость. Ср. закруглювати 1—2. закруглення 1) закругление; (о действии — ещё) округление; 2) закругление, округление. Ср. закруглювати 1—2. закруглити см. закруглювати. закруглитися см. закруглюватися, закруглювання 1) закругление; округление; 2) закругление, округление. Ср. закруглювати 1—2. закруглювати, -люю, -люєш и закруглити, -ляю, -ляєш, закруглити, -руглю, -руглйш 1) закруглять, закруглить; (делать похожим на круг) округлять, округлить; 2) (перен. — о речи) закруглять, закруглить, округлять, , округлить. закруглюватися, -лююся, -люєшся и закруглятися, -ляюся, -ляєшся, закруглитися, -руглюся, -руглйшся 1) закругляться, закруглиться; округляться, округлиться [Суворі контури їх [дерев] закруглилися, повиті теплою й лагідною млою південної ночі (перекл. з Горького)]; ср. закруглювати 1; 2) (сокращать изложение) разг. закругляться, закруглиться. закругляти см. закруглювати. закруглятися см. закруглюватися. закружит и у 1-ружу, -ружиш 1) закружить; (с ^ непереходным значением — ещё) закружиться; 2) безл. закружить. закружйтися, -ружуся, -ружишся закружиться [Пожбурнувши депцівку в траву та взявшися у боки, [Іван] закружився у танці (Коцюб.)}. закружляти, -ляю, -ляєш 1) закружить; (без прямого дополнения — обычно) закружиться [Толя з Марією закружляли в танку слідом за попередньою парою ' (Шиян); Розгорнувши крила, [галка] закружляла над зваленою липою (Шиян); Сніжинки знялися в повітрі і сильний вітер закружляв ними (перекл. є Сьомуш- кіна)]; 2) безл. закружить [3 степу потягло холодним вітром, закружляло пухкими сніжинками (Козач.)]. закрукати, -каю, -каеш обл. закаркать. закрут, -ту изгиб, извилина, извив; (крутой поворот преим. реки — ещё) излучина [Вподовж висот — химерні закрути траншей, вкопані) яз землю самоходи (Гонч,); Зліва, на кожнім закруті стежки, осміхалося море (Коцюб.); За берестом лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.)]. закрутасп, -сів разг. закрутасы. закрутень, *тня этн. уст. закрута, залбм [Помітили, що., вся нива закрутнями унизана (Мирн.)]. закрутила обл. изгиб, извилина, извив; излучина [Стрий шумів по кам'яних бродах і пінився по закрутинах (Фр.)]. Ср. закрут. закрутистий разг. заковыристый (разг.); мудрёный [Варити сталь — делікатна справа, важка й закрутиста, щоб сталь вийшла потрібної марки (Янов.)]. закрутити см. закручувати. закрутитися см. закручуватися. закрутка 1) (запор) завёртка [Пусто скрізь, і двері всі узято На давні закрутки (перекл. Рильського)]; 2) (форма и предмет такой формы) завиток [її в'яле обличчя стягнулось, погляд твердий, і в кожній закрутці срібного волосся—рішучість (Коцюб.)]; 3) анат. извйлина; 4) (при перевязке) мед. закрутка; 5) (на хлебе) этн. уст. закрутка, Закрута, залом [Якась лиха людина закрутила на моїй пшениці аж двадцять закруток (Н.-Лев.)]. закрутник загйбщик. викруток, -тка завиток [Непокірний закруток волосся, вибившись з-під ковдри, чорнів на білому тлі пошивки (Шовк.)]. закручений закрученный; завёрнутый; завинченный [Пахучі соснові стружки, закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (Донч,)]. Ср. закручувати 1. закручепня закручивапие; завёртывание, завёртка; завинчивание. Ср. закручувати' 1. закручуваний разг. заковыристый (разг.); мудрёный [А бодай вас! І де ви тих слів берете — таких гнучких та закручуваних? (Мирн.)]. закручування закручивание; завёртывание, завёртка; завинчивание. Ср. закручувати 1. закручувати, -чую, -чуєш, закрутити, -ручу, -рутиш 1) закручивать, закрутить; (о кране и т. п. — ещё) завёртывать, завернуть; (о винте, гайке—ещё) завинчивать, завинтить; (сгибать волнистой линией, спиралью— ещё) извивать, извить [Сам огряд-. • ний, кругловидий, червоний, усе вуса закручує правицею (Вовч.); Він кладе ключа й закручує гайку (Смол.); Закрутивши чорні уси, За ухо чуприну, . Підняв [отаман] шапку — човпи стали (Шевч.)]; *-*»тйти на вус (на ус) разг. намотать на ус [Герце ль до себе: На ус це треба закрутить! (Тоб.)]; 2) (только совершҐ) завертеть; (о болезненном ощущении) засверлить [Кінооператори схопились., і закрутили ручки своїх апаратів (Трубл.)]; 3) (только соверш.—о ветре, буре и т. п.; о ком-нибудь) закружить; разг* завертеть, закрутить [Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок, засипаючи очі (Ільч.); . Ганна схопила його [хлопчика] на руки і закрутила круг себе (Куч.)]; 4) (только соверш. — задвигать чем-нибудь) завертеть; (о голове — ещё) закрутить; гатити х в о с т б м завертеть (завилять) хвостбм; О ^ти гблову кому разг. кружить, вскружить (разг. закрутить, закружить) гблову кому [Він бачив, як та хвиля зовсім закручувала Ользі голову, як вона приймала все те до серця (Н.-Лев.)]. закручуватися, -чуюся, -чуєшся, закрутитися, -ручуся, -рутишся 1) закручиваться, закрутиться; (о винте—ещё) завинчиваться, завинтиться [Дівчина прийшла без шапки, і темнозолотаві кучері густо закрутились аж на плечах (Коп.)]; 2) (только соверш.: прийти в движение) закружиться, закрутиться, завертеться; (сидя—обыска).заёрзать; (вокруг кого-нибудь или чего-нибудь) гдг |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)