Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зак 62 зак ковзанці до самого закриття (перекл. з Добровольсъкого)]. закричати, -чу, -чйш закричать; (вдруг и - возбуждённо — ещё) вскричать; (без дополнения— ещё) испустить крик; (громко, сердито — ещё) заорать (разг.), (от боли, от горя, от негодования — также) завопить, уст» возопить [Аж злякавсь я... «Ура! ура! Ура!» закричали (Шевч.); Закричав горлатий півень I прогнав мій страх (Гл.)]. закриігійти см. закришувати. закришка кул. зелень \> заправа [Та ще треба було ізакришки на вечір наготовити (Свидн.)]* закришувати, -шую, -шуєш, закришити, -ришу, -рйшиш кул. крошить, покрошить (что); заправлять, заправить (что чем) [А найстаріший між усіх дідок, Без поспіху закришуючи: сало, Поважно й добро- душно^гомонів (Рил.)]. закрій* -крою портн. и пр. закрой. закріпачепня закрепощение. закріпачити см. закріпачувати. закріпачитнся см. закріпачуватися. закріпачування закрепощение. закріпачувати, -чую, -чуєш, закріпачити, -чу, -чиш закрепощать, закрепостить. закріпачуватися, -чуюся, -чуєшся, закріпачитнся, -чуся, -чишся закрепощаться, закрепоститься. " І закріпити см. закріплювати. закріпитися см'. закріплюватися. закріпка техн. закрепа. закршлепий 1) закреплённый; укреплённый; 2) упроченный; 3) закреплённый; упроченный. Ср. закріплювати 1—3. закріплення 1) закрепление; укрепление; 2) упрочение; 3) закрепление; упрбчение. Ср. закріплювати 1—3; 4) техн., мед. закрепление. закріплювання 1). закрепление; укрепление; крепление; 2) закрепление; упрбчение. Ср. закріплювати І, З. закріплювати, -люю, -люєш и закріпляти, -ляю, -ляєш, закріпити, -плю, -пйш 1) закреплять,*, закрепить; (делать белее прочным, крепко стоящим — ещё) укренлять, укрепить; (только несоверш.~-прочно привязывать — ещё) крепить (мор.) [Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (Донч.)\ Тонким тросом закріпили один кінець човна (Трубл.); Актом возз'єднання і український народ закріпив свій тісний і нерозривний історичний зв'язок з російським народом (Тези про 300-річчя)]; 2) (устанавливать за кем, за чем что) упрочивать, упрочить; останній твір ^пйв за ним славу талановитого письменника последнее произведение упрбчило за ним слбву талантливого писателя; 3) (о распределении людей, инвентаря и т. п.; юр. о владении) закреплять, закрепить; уст. укреплять, укрепить; (делать прочным достоянием кого-нибудь) упрочивать, упрб- чить (уст.). закріплюватися, -лююся, -люєшся и закріплятися, -ляюся, -ляєшся, закріпитися, І -плюся, -пйшея 1) закрепляться, закрепиться; укрепляться, укрепиться [Рота Легко відтиснула передові частини противника, висунулася далеко наперед і, діставши наказ закріпитися, залягла на невеличкій висоті (Кач.)]; 2) упрочиваться, упрочиться; ср. закріплювати 1—2; 3) страд, з. (несоверш.) закрепляться; укрепляться; крепиться; упрбчиваться; закрепляться; укрепляться; упрбчиваться [Зомля, яку займають колгоспи, закріпляється за ними в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно (Конст. УРСР)]. Ср. закріплювати 1—3. закріплювач техн., хим. закрепитель. закріплюючий прич., прил. закрепляющий. закріпляти см. закріплювати. закріплятися см. закріплюватися. закріпляючий прич., прил. закрепляющий. закріппйй закрепительный, закрепляющий. закріпостити см. закріпощати. закріпоститися см. закріпощатигія. закріпощати, -щ5ю, -щаєш, закріпостити, -пощу, -постиш закрепощать, 'закрепостить [Задумали Базилевці Свій вік вкоротити, ' Козаченків-вергунівців Та й закріпостити (народна пісня)]. закріпощатися, -щаюся, -щаєшся, закріпоститися, -пощ^ся, -постйшея" закрепощаться, закрепоститься [Нехай вільна козачка не закріпощається людям на сміх, а своєму селу на сором! (Вовч.)]. закрбвлений редк. окровавленный [Кохана іде на подвір'я; Про зустріч гадає щасливу. Та бачить закровлену зброю, Бере її в хату з собою (Мал.)]. * закроєний портн. и пр. закроенный. закроїти см. закроювати. < закрбйшш портн., сапожн. закрбйный [Нещодавно технічна рада закройного цеху вивчала досвід роботи кращих закрой- щиків фабрики (Рад. Укр., 1950, IX)], закройщик портн., сапожн. закройщик. закрбйщиця портн., сапожн. закройщица [Вірі Павлівні поклали таку ж плату, як і другій закройщиці (перекл. з Черт- шевського)]. закрокувати, -кую, -куєш вашагать [Піднявши сокиру, [чоловік] закрокував до будки 4 (Козач.)]. закропити см. закропляти. закропитися см. закроплятися. закропляти, -ляю, -ляєш, закропити, -роллю, -рбпиш окроплять, окропить; (только соверш.—начать брызгать) закропить [Закропи душу ягідками, ковалиха дала (Коцюб.)], закроплятися, -ляюся, -ляєшся, закропитися, -роплюся, -рбгіигася окропляться, окропиться [У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (Коцюб.)]. закроювальний портн. и пр. закрбечный, закроювати, -роюю, -рбюєш, закроїти, -рою, -роїш портн. и пр. закраивать, закроить. закруглений прич., прил. 1) закруглённый; округлённый [Хвилі все бігли и хлюпали, а на їх вершечках, закруглених' і хитких, гралися то біла піна, то переливи глибокого синього неба (перекл. з Короленка)]\ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)