Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зал 70 зал залізо 1) железо [А ти, я бачу, десь міцніша від заліза (Л. Укр.); Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровш^ {Коцюб.)]; куй <^зо, поки (к о л и) г а- р.ячб см. кувати1; 2) (для ааключённых) уст. канд&лы; книжн. окбвы; уст. железы [Вже мені., залізо кості перегризло, а темниця очі помутила (Л. Укр,)]. залізобетбп* -ну строит, железобетбн [Сі- ?ий залізобетон застиг і скував сили [ніпра (Собко)]. залізобетонний строит, железобетбнный. залізовмісний мин. железосодержащий. залізовуглецевий хим. железоуглербдный. залізозварювальний мет. желозосварочный. залізоносний мин. железосодержащий. залізоплавйльппй мет. железоплавильный. залізопрокатний мет» железопрокатный. залізопрокатник мет. железопрокатчик* залізорізний техн. железорёзный. залізоробний, мет. уст. железоделательный [Залізниці — це підсумки найголовніших галузей капіталістичної промисловості, кам'яновугільної і залізоробної (Ленін)]. залізорудний горн, железорудный [На допомогу вугільним і залізорудним басейнам прийшла уся країна (Літ. газ., 1950, VIII)]. залізосплав, -ву мет. железосплбв. залізоцемент, -ту строит, железоцемёнт. залізоцементний строит, железоцемёнтный. залізти см. залазити1. залізце уменьш. разе, желёзка. залізяка разе, железина (разг.); кусок железа [Зиколов око залізякою (Н.-Лев.)]. залізячка уменьш. разг. желёзка. з&лік, *ку школьн. зачёт [У Стахурського завмерло серце — як колись, коли йшов на * заліки, на державний іспит (Смол.)]. заліковий школьн. зачётный [У заліковій книжці з'явилася акуратно виведена п'ятірка (перекл. з Добровольського)]. заліковування залечивание. заліковувати, -новую, -кбвувш, залікувати, -кую, -куєш залечивать, залечить [Влітку 1943 року звільнилась від фашистської нечисті лівобереяша Україна і почала заліковувати рани (Шер.); Земля корейська залікує рану (Мал.)]. заліковуватися, -кбвуюся, -ковуєшся, залікуватися, -куюся, -куєшся Залечиваться, залечиться. залікувати см. заліковувати. залікуватися см. заліковуватися. зал їм, -лому редк. см. залом. залінуватися, -нуюся, -нуєшся и обл. залінй- тпся, -нюся, -нйшся разг. залениться; (стать лентяем — еще) разлениться; (разг.), облениться (ДІД, став старий.., одбився од роботи й залінувався (Н.-Лев.); За усіх зробить, ніколи не за- лшиться (Квітка)]. заліпити см. заліплювати. заліпитися см. заліплюватися. заліплений залепленный [Лампа .в його руках загойдалася, і заліплене газетою скло з брязкотом упало на підлогу заліплювати, -люю, -люєш, заліпити, -ліплю, -ліпиш 1) залеплять, залепить [Сніг, падав на вікна й заліплював шибки неначе білим папером (Н.-Лев.); Шалений вітер люто шарпнув за поли пальто, сніг ураз заліпив обличчя (Донч.)]; 2) (только несоверш.: заставлять закрываться —- о глазах) разг. слипать. заліплюватися, -лювться, заліпитися, -ліпиться 1) залепляться, залепиться; 2) слипаться, слипнуться [Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти (Чуб.)]. Ср. заліплювати 1—2. залісений 1) поросший лесом [Долина тягнулася закрутами, розпираючи гори, і, бережена направо й наліво залісеними вершинами, губилася враз (Коб.)];. 2) облесённый, залесённый; ср. залісити. залісення спец. облесение [Колгоспи і школи району зобов'язались., передати їх [міль* йон сіянців] для залісення земель півдня України іКюиму (Рад. Укр.,-1950, XI)]. залісити, -лішу, -лісйш спец. облесить, залесить. заліснювати, мною, -нюєш разг. засаживать лесом [Ми щороку гектарів 60 заліснюємо (Прохорівка? Полтавської обл.)]. залісок, -ску опушка (леса) [Приходить на залісок, — аж вовчиця з вовченятами грається (Рудч.)]. заліт, -льоту залёт. заліт&ння залёт. залітати, -літ&ю, -літаєш, залетіти, -лечу, .-летиш залетать, залететь [Вітри залітали в степ, ширококрилі, солоні на смак, з далекого моря (Риб.); Сюди нізвідкіль не залетить вітерець і не сколихне гаряче повітря (Гонч.)]. залітний залётный [Тут були різні птахи — свої й залітні (перекл. з Павленка); Та то були залітні, гоноровиті мрії (Ле)]. залічений зачисленный: засчитанный; зачтённый; причисленный [Хто стане за гучна, тому з роботи буде П'ять днів залічено (перекл. Рильського)). Ср. залічувати1. залічення зачисление;, зачёт; причисление. Ср. залічувати1. залічити1 см. залічувати1. залічити2 см. залічувати2. залічитися см. залічуватися2. залічування зачисление; засчйтывание; зачитывание; причисление. Ср. залічувати1. залічувати1, -чую, -чуєш, залічити, -лічу, -лічиш (вносить в число кого-нибудь, чего- нибудь) зачислять, зачислить; (вносить или принимать в счет—ещё) засчитывать, засчитать, (реже) зачитывать, зачесть; (включать или присоединять при подсчёте—ещё) причислять, причислить [Якось приємно тепер, коли вже лихо давно минуло, залічити тих вісім місяців на карб патріотичного страждання (Коцюб.)]; «^чйти н*а п о- точний рахунок бухг. зачислить на текущий счёт. залічувати2, -чую, -чуєш, залічити» -лічу, -лічиш (заживлять) редк. см. залікбву- вати, залікувати. залічуватися1, -чується страд, а. зачисляться; засчйтываться; зачитываться; причислиться. Ср. залічувати1. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)