Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зал 72 зал ІКатря] до воріт овечат з отари залучити (Головко)]] 3) (достигать чего-нибудь) редк. приобретать, приобрести [Атта Троль розповідав їм про славу колосальну, Що, таьи іцоючи мистецьки, Залучив собі між людьми (перекл. Л. Українки)], залучатися, -ч&юся, -чаєшся 1) привлекаться; вовлекаться, втягиваться; приобщаться; залучаться; 2) загоняться; 3) приобретаться. Ср. залучати 1 — 3. залучений 1) привлечённый; вовлечённый, втянутый; приобщённый, залучённый; 2) загнанный. Ср. залучати 1 —2. залучення привлечение; вовлечение; приобщение [Велику увагу Ленін приділяв справі залучення жінок до активної участі в будівництві нового життя (Біогр. Леніна)]. Ср. залучати 1. залучити см. залучати. залучуваний привлекаемый; вовлекаемый; приобщаемый. Ср. залучати 1. залущати, -щу, -щйш обл. затрещать [Літак висипає над подвір'ям дрібні тріску чі гранати. Пороснуло1 залущало скрізь, ніби розсипалась на скалки висока скляна стіна (Гонч.)]. залущитися, -пніться защелущйться. заліобйти см. за люблю вати. за любитися см. залюблюватися. залюбки нар. с удовольствием, с радостью; (об активном действии — ещё) охотно, разг. за милую душу, в охотку, в охоту [Я підійшов до них, залюбки слухав незнайомий мені мотив (Шиян); Партизани залюбки й з особливою ретельністю виконували кожну команду (Панч)]. залюблений разг. влюблённый [Дивак у звичаях, натурою поет, В гібридизацію зашлюблений без міри, Він має прізвище химерне — Магомет (Рил.)]. за любленії к (у чому) редк. любитель (чего) [Було знать, що тут живуть залюбленики в квітках (Н.-Лев.)]. залюблювати, -люю, -люєш и за люб л яти, -ляю, -ляєш, за любити, -люблю, -любиш (обычно с отрицанием не) разг. любить, взлюбйть [Тепер вже [Катря] сама не промовляє слова, — не залюбила і других чути, як говорять (Вовч.)]. залюблюватися, -лююся, -люєщся и залюб- лятися, -ляюся, -ллєшся, залюбйтися, -люблюся, -любишся влюбляться, влюбиться; (только соверги.— ещё) полюбить [Наталка: ..Не вірю, щоб так швидко і дуже залюбитись можна (Котл.)]. залюбляти см. залюблювати. залюблятися см. залюблюватися. за любування: з г^ням любуясь; с удовольствием [Герман з залюбуванням роздивлявся (Фр.)]; см. ещё залюбки. залюбуватися, -буюся, -буєшся залюбоваться [Ступивши крок назад, Тимофій мимоволі залюбувався дружиною (Ряб.)]. залюднений 1) заполненный людьми; (больше), переполненный людьми [Вийшли вони з заводу на широку залюднену вулицю (Собко)]; ср. залюдніти, залюднюватися 1; 2) заселённый [Мисливські вигуки, ударившись об стіни, Тремтять і гомонять, мов ожили руїни,'Немов залюднено давпо порожній дім (перекл. Рильського)], ср. залюднювати. залюднити см. залюднювати. залюднитися см. залюднюватися. залюдніти, -нїє заполниться людьми [Широка, поросла травою вулиця залюдніла (Горд.)]. залюднювати, -нюю, -шоєш и залюдняти, -няю, -няєш, залюднити, -ню, -ниш редк. заселять, заселить. залюднюватися, -шоється и залюднятися, .. -няється, залюднитися, -питься 1) заполняться людьми, заполниться людьми [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) заселяться. залюдняти см. залюднювати. залюднятися см. залюднюватися. залюляти, -люляю, -люляєш разг. убаюкать [Заколишу, залюляю, сама піду погуляю (Мил. — Сл. Гр.)]. залютувати, -лютую, -лютуєш начать свирепствовать; (о живом — ещё) рассвирепеть; зима злютує настанет (наступит, придёт) сурбвая зима [Уже осінь; незабаром Зима залютує (Шевч.)]. залягання спец. залегание. залягати, -гаю, -гаєш, залягти, -ляжу, -ляжеш 1) залегать, залечь; (о живом — (укладываться разг.—ещё) заваливаться, завалиться [То залягаючи, то перебігаючи, червоні продовжували посуватись уперед (Іїанч); Сонце вже заходило, під скелею залягали темні тіні (Гонч.); Підземні води залягають на різній глибині (Колг. вироби, енцикл.); І затремтять сузір'я над окопом, Де одинадцять смілих залягли (Бажан); В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (Коцюб.)]; 2) (устанавливаться) редк. наступать, наступить; (о тишине и т. п. — ещё) водворяться, водвориться [На мить залягала така зачудована тиша (Пере.); Над степом залягала ніч (Куч.); В класі залягла тиша (Фр.)\ Залягла мовчанка (Козач.)]. залягатися, -гаюся, -гаєшся, залягтйся, -ляжуся, -ляжешся разг. заливаться, залиться; (только соверш. — ещё) зайтись [Килина.. залягається сміхом (Л. Укр.); Дівчата скінчпли пісню і знов заляглися сміхом (Л. Укр.)]. залягти см. залягати. залягтйся см. залягатися. заляканий запуганный; застращанный; устрашённый [Його голос був пискливий, вираз лиця заляканий (Фр.)]. Ср. залякувати. ^ заляканість, -пості запуганность [Правда, ніхто не допитувався, як вона зросла і як живе тепер, відки походить ота її забитість та заляканість (Фр.)]. залякати см. залякувати. залякування запугивание; застращивание; устрашение. Ср. залякувати. залякувати, -кую, -куєш, залякати, -каю, -каєш запугивать, запугать; разг. застращивать, застращать; (приводить в страх) устрашать, устрашить [Робітнича партія |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)