Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зал 73 зам з презирством повинна ставитися до звичайного ліберального прийому: залякувати обивателя привидами чорносотенної небезпеки (Ленін)\ Тебе залякали бідненьку (Н.-Лев.)]. залякуватися, -куюся, -куєшся запугиваться; устрашаться. Ср. залякувати. залякуючий запугивающий; устрашающий. Ср. залякувати. заляпаний забрызганный; заляпанный [У на- піврозваленому сараї він знайшов поламаний віз, заляпаний болотом (Войч.)]. Ср. заляпувати 1. заляпати см. заляпувати. заляпатися, -паюся, -паєшся и обл. зальо- патися забрызгаться; заляпаться [Ого, як зальопалася... (Ле)\. Ср. заляпувати 1. заляпувати, -пую, -пуєш, заляпати, -паю, -паєш разг. 1) (пачкать) забрызгивать, забрызгать; разг. заляпывать, заляпать [Штукатурниці, каменщиці, ремонтуючи будинки і вулиці, не заляпують вас, коли ви повз них проходите (Вишня); Перед ним з диму, ніби з туману, виринув величезний танк, з голови до ніг заляпавши його грязюкою (Борз.)]; 2) (только соверш.— начать бить чем, по чему) захлопать; (мягким — ещё) зашлёпать [Птах., дико заклекотів і злякано заляпав крилами (Трубл.)]. заляскати, -каю, -каєш заляскать (разг.), за- хлбпать; (кнутом, пальцами и т. п,— обычно) защёлкать [Публіка зашуміла, заляскала в долоні, закричала (Н.-Лев.); Заляскали батоги, рвонулись вперед коні, запряжені в легкі борони (Ряб.); Стає тихо-тихо, аж доки не заляскає соловей, тоді на перелази виходять дівчата (Панч)]. заляскотіти, -кочу, -котиш 1) усилит, заляскать; захлбпать; защёлкать [Рясно за ляскотіли оплески в класі (Вас.)]; ср. заляскати; 2) (быстро и дробно ваговорить) разг. затрещать, затараторить; ласк, защебетать. залящати, -щу, -щйш 1) затрещать; (о звуке — ещё) раздаться [В цю мить залящав кулемет за ліском (Важан); За якийсь час над заводом залящав пронизливий тривожний гудок (Панч); За дверима знову залящав пронизливий голос хазяїна (Смол.)]; 2) (о пении птиц) защёлкать [Несподівано залящав соловей, немов привітати хотів дівчину (Горд.)]; 3) (быстро и дробно заговорить) разг. затрещать, затараторить [Як закричить, залящить! (Квітка); Несподівано сварка перелітає в публіку — загули, залящали, заторохтіли — приятелі, матері, діти (Вас.)]. зальний зальный. зальбпати обл. см. заляпати, заляпувати 1. зальопатися см. заляпатися. зальоти, -тів ухаживание; волокитство; амуры [Лука ш: ..Вже не прибіднюйся, бо й ми чували про ваші танці, жарти та зальоти! (Л. Укр.); На зальоти щосуботи (приказка)]. зальотний разг. 1) залётный [Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час (Л. Укр.)]; ^2) редк. удалой, удалый [Стояло військо тут зальотне, Волове, кінне і піхотне (Котл.)]; 3) редк. кокетливый [Під час того співу обличчя мало вираз невинний, але трошечки зальотний (Л. Укр.)]. зальотник волокита; поклонник; разг. ухажёр, ухаживатель, обожатель; разг. уст. любезник [Це з мене ти, лукавий соловейку, Курортного зальотника зробив! (Рил.)]. зальотно нар. редк. кокетливо [Золотисті кучері були вже., майстерно-зальотно підшпилені над чолом (Л. Укр.)]. зальбтчик редк. см. зальотник. зам (замісник) разг. зам (заместитель). замаєний украшенный (зеленью, цветами), убранный (зеленью, цветами). замазаний 1) замазанный; заделанный; 2) запачканный, выпачканный, испачканный, замаранный; замазанный, вымазанный; вымаранный, измаранный, перепачканный [Мот- ря місила коло хати глину; її ноги, замазані жовтою глиною, здавалось, були взуті в жовті сап'янці (Коцюб.)]. Ср. замазувати 1—2. замазання замазка; заделка. Ср. замазувати 1. замазати см. замазувати. замазатися см. замазуватися. замазка1 (вещество) замазка [Ранком прийшов дід із стамескою в руці, підійшов до вікна і почав відколупувати замазку зимової рами (перекл. з Горького)]. замазка2 (действие) замазка, замазывание. замазочний замазочный. замазувальний замазочный. замазування замазывание; (прям. — ещё) замазка; заделывание, заделка. Ср. замазувати 1. замазувати, -зую, -зуєш, замазати, -мзЪку, -мажеш 1) замазывать, замазать; (залеплять чем-нибудь дыры, щели — ещё) заделывать, заделать [Ся зміна була така раптовна, що схвильована юрма застигла і лиця залляли усі дзеркала.. Але Хома одним махом замазав картину (Коцюб.)]; ^<ги рот кому перен. разг. замазывать, замазать^ рот кому, затыкать, заткнуть рот (глотку) кому [Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя: Даремна, каже, річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь (Гл.)]; 2) (загрязнять) пачкать, запачкать, выпачкать, испачкать, замарать, разг. замазывать, замазать, вымазывать, вымазать; (всё или совсем — ещё) вымарывать, вымарать, измарывать, измарать, перепачкать [Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт (Н.-Лев.); Сметана замазала йому вуси; він утер їх рушником (Н.-Лев.)]. замазуватися, -зуюся, -зуєшся, замазатися, -мажуся, -мажешся 1) замазываться, замазаться; заделываться, заделаться [Від смерті і в печі не замажешся (Ном.)]; 2) пачкаться, запачкаться, выпачкаться, испачкаться, замараться; замазываться, замазаться, вымазываться, вымазаться; вымарываться, вымараться, измарываться, измараться, перепачкаться [Сидить дід під |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)