Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зам 75 зам замаслювати, -люю, -люєш, замаслити, -лю, І -лиш замасливать, замислить. замислюватися, -лююся, -люєшся замасливаться, замастити см. замащувати. замаститися см. замащуватися» ааматерілин уст. заматерелый. заматеріти, -рію, -рївш уст. заматереть. замах, -ху 1) покушение; книжн. посягательство [Ніякі замахи терористів не допоможуть пригнобленим масам, і ніякі сили на землі не спинять мас, коли вони піднімуться (Ленін); Вона чомусь почувала, що цей вамах був смертельний для її серця (Н.-Лев.)]; робити, зр о б й т и ^х делать, сделать (совершить) покушение, покушаться, покуситься; рит. посягать, посягнуть; І) редк. взмах [І, мов добрий косар, замахав Яким руками, ріжучи впоперек хвилі. Махає руками, мов саженями виміряє річку. З кожним його замахом, наче дровиняка, спливе поверх води його загоріле тіло (Мирн.); Від одного замаху Вихрест на грабках виносив у покіс по півснопа (Ле)]; 3) спорт, и пр. замах [Від замаху до бійки ще далеко (приказка)], замахати, -махйю, -махбсш замахать; (хвостом — из Стороны в сторону — ещё) завилять; (руками — бесцельно — ещё) заболтать (разг.) [Замахала [Марина], Неначе крилами, руками, І пострибала через двір У поле (Шевч.)\. замахнути, -ну, "нёш редк. взмахнуть; (поднять для удара) замахнуть [Рожевий захід замахнув крилом, над небокраєм хмара чорна (Криж.); Кривим мечем над ними замахнув (Л. Укр,)]. замахнутися см. замахуватися. замахорювати, -рюю, -рюєш, замахбрити, -рю, *риш раза, зажиливать, зажилить; (хитростью или обманом) зажуливать, зажулить. замахуватися, -махуюся, -махуєшся, замахнутися, -нуся, -иёшся 1) замахиваться, замахнуться [К и л и и а: Дай-но я! (Вихоплює від Лукаша сокиру і широко замахується на вербу) (Л. Укр.)\ Він вхопив кіл, замахнувсь і спустив на рояль. А-ах!.. (Коцюб.)]; 2) (только соверш.) редк. взмах- путь [Червоний півень замахнувсь крилом (Нех.); Він [вітер з України] замахнеться раз — рев! свист! кружшня! (Тич.)], замашистий размашистый [Молодиця йде замашистою ходою, аж стара ледве поспіває за нею (Л. Укр.)]. замашка замашка [Не зовсім до душі була провідникові молода, пухкенька блондинка з каверзними замашками (Гонч.)]. замашний разг. 1) удобный; разг. ловкий, сподручный, сручный; (тяжелый) увесистый; (об ударах) хлёсткий [Додай сюди щось замашне забити кілок (Н,-Лев.); В торбині сухарі й цибуля і замашний в руках кийок (Сос); Сітанов кинувся в бійку, замашними ударами довгих рук позбивав пожежників (перекл. з Горького)]; 2) перен. бойкий; крепкий, сильный [Тепер вопа вже не здавалася дівчам, як колись. Була дорослою й за- І машною дівкою (Ле); Замашний хлопець (Ном.)]. замащений 1) замазанный; 2) запачканный, выпачканный, испачканный; вымазанный, замазанный [Замащені в болото, набряклі, давно звиклі до холоду і негоди руки працювали звично й швидко (Коаач.)]. Ср. замащувати 1—2. замащення замазывание, замазка. замащування замазывание, замазка. замащувати, -щую, -щуєш, замастити, *мащу, ^мастиш 1) замазывать, замазать; 2) (делать грязным) пичкать, запачкать, выпачкать, испачкать; разг. вымазывать, вымазать, Замазывать, замазать [Тико замастив руки і хотів їх помити (Трубл.)]; см. ещё замазувати. замащуватися, -щуюся, -вдуєшся, замаститися, -мащуся, -мастишся 1) замазываться, замазаться; 2) пачкаться, запачкаться, выпачкаться, испачкаться; вымазываться, вымазаться, замазываться, замазаться; см. ещё замазуватися 2. Ср. замащувати 1—2. замаювати, -манно, -маюеш, замаїти, -маю, -маїш и редк. замаяти, -маю, -м&єш украшать (зеленью, цветами), украсить (зеленью, цветами), убирать (зеленью, цветами), убрать (зеленью, цветами) [Набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листом замаїти гаї та діброви (Коцюб.); Місяць виписав уже на їй [стіні]., вікно, замаявши його рясно густими, кучерявими од ґрат тінями, мов галуззям винограду (Вас.)]. за маяний украшенный (зеленью, цветами), ^бранный (зеленью, цветами). зам6яти1 см. замаювати, замаяти2, -маю, -маещ 1) (начать развеваться) зареять; (о мерном колебании) заколыхаться [Проводарем хай служить короговка, нехай тримав на слизькій дорозі, аж поки на верхів'ї не замае, змагаючись проти гірського вітру (Л< Упр,)\ Зама є парус, крикне птиця Серед заграв (Рил.)]\ 2) (чем) замахать; (мерно) заколыхать (что); 3) (показаться) замелькать [Замаяли зразу перед очима кольорові стрічки, червоні чоботи, рум'яні з морозу дївочі лиця (Вас.)]. замаячити1, -маячу, -майчйщ и замаячіти, -чхю, -чієщ, обл. заманячйтп, -нячу, -нячйш и заманячіти, -чію, -чіеш (о ком, о чём) по* казаться; (вдали — о неподвижном — егце) завиднеться; (преим. о высоком — ещё) замаячить (разг.); (то появляясь, то исчезая — ещё) замелькать [Біля крайніх хат замаячило двоє вершників (ЇІанч}; Попереду, виростаючи з-за горбів, замаячіло верхів'я лісу (Козач.)\ Ще хвилина — і з жита за- манячила дівоча постать (Мирн,); І от мені видалося, що геть далеко на тлі рожевого крайнеба заманячіли обриси якогось величезного птаха (Фр.)]. замаячити8, -маячу, -маячнщ (о больном) начать бредить, забредить. замаячіти см. замаячити1. Замбезі нескл. сущ. ж. р. Замбези. замёкати, -каю, -каєга и замекёкати (замекс- каю, замекскаєш и замекёчу, замексчеоі) замекать (разг.), заблеять [Здурів скажений |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)