зам 76 зам Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Греб.); Як ущипне [рак] козу клешнями!.. Коза як замекекає, та з печі, та з хати — побігла, тільки видно! (народна казка)]. замельдувати, -дую, -дуєш обл. заявить, сообщить; (начальнику, руководителю — обычно) доложить. замельдуватися, -дуюся, -дуєшся обл. заявиться. замелькати, -кбю, -каєш замелькать. ^ замережати, -жаю, -жаєш и замережити, -жу, •жиш 1) покрыть узором, украсить (узбром или узорами); (о ткани — ещё) вышивать (мерёжкой), вышить (мерёжкой); (о деревянном изделии—обычно) покрыть резьбой, украсить (резьбой); (разрисовать) расписать; 2) перен. исписать; (усеять) испещрить. замерехтіти, -хтйть замерцать, затрепетать; (то появляясь у то исчезая — ещё) замель- |кать; (о слабом свете, о рассвете) забрезжить, забрезжиться [Замерехтіли перші зорі (Трубл.); У вікнах замерехтів сірий зимовий світанок (Верш.)]. замерзаиня замерзание; точка ^ия физ. точка замерзания. замерзати, -заю, -заєш, замерзнути и замерзти, -зиу, -знеш 1) замерзать, замёрзнуть [Тричі крига замерзала, Тричі розтавала; Тричі наймичку у Київ Катря провожала (ІПевч.)]; 2) (испытывать ощущение холода) замерзать, мёрзнуть (разг.), замёрзнуть, зябнуть, озябнуть; (преим. при наличии слов холод, морбз и т. п.) застывать, застыть, обл. застынуть; (сильнее) коченеть, закоченеть, окоченеть, разг. прозябнуть [Дід В а к у л а: ..Я заплакав — що й казати, * Бо почав вже замерзати (Фр.); Щоб не замерзнуть, Андрій нишком по ночах рубав по шляхах верби (Коцюб.)]. замерзлий 1) замёрзший, замёрзлый [Посеред двору височів замерзлий фонтан (Гонч.)]; 2) замёрзший, озябший; застывший; закоченелый, окоченелый [Гафійка увійшла в хату і притулила до печі замерзлі руки (Коцюб.)]. Ср. замерзати 1—2. замерзнути, замерзти см. замерзати. замерлий замерший; обмерший [Згадаю я довгії зимнії ночі, І сміх твій веселий, і яснії очі, І серце замерле немов ожива (Манж.)]. Ср. замирати. замертвіти, -вію, -вієш замереть; разг. обмереть. замерти см. замирати. замести см. замітати. замёт, -ту сугроб; разг. замёт; обл. намёт [Занесли метелиці оселі, і лежать замети між кущів (Тер.); Колгоспники виходили в заметіль на ті шляхи, розчищали снігові замети, прокладали вошам дорогу (Куч.)]. замета обл. 1) см. замёт; 2) вьюга, метель; О крутити <-^тами поднимать вихри [Буйний вітер крутив заметами й вив, як звір у лісі (Мирн.)]. заметати см. заметувати. заметатися (заметаюся, заметаєшся и замечу- ся, замечется) заметаться [Ян вийшов з контори блідий і без шапки. Його холодні очі неспокійно заметались по людях (Коцюб.)]. заметений 1) подметённый; заметённый [Перед очима був голий степ — сірий, заметений осінніми вітрами (Десн.); Вулиця попід тинами була заметена, всі хати вимазані крейдою (Куч.)]\ 2) заметённый, занесённый [Він перейшов заметену снігом Десну (Шиян)]. Ср. замітати 1—2. заметистий сугробистый (о дороге и т. п.); (о зиме) снежный, с заносами [Минула осінь і важка заметиста зима (Куч.)]. заметйти см. замёчувати. заметйтися, -мечуся, -метйшся обл. заразиться [Це була його ґуральня, це він ставив її, і навіть Маланка, заметившись його настроєм, часто бігала дивитись, як посувалась робота (Коцюб.)]. заметіль, -лі метель; обл., поэз. метелица [Сніг каламутився, зриваючись у заметіль (Гонч.); В садах шаруділа жовтогаряча заметіль осені (Куч.)]. заметільний с метелями; обл. метельный [I так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і чарівна (Риб.)]. заметільниця обл. метелица (обл., поэз.), метель [Старенька мати не ворушилася, а Йосип, запаливши собі цигарку, придивлявся задумливо до заметільниці надворі (Коб.)]. замстливии обл. заразительный [Гумор В. А. заразливий, заметливий, мов якась пошесть (Н.-Лев.)]. заметлятися, -ляється разг. заболтаться; замотаться (обычно из стороны в сторону) [Китиця од феза на йому заметлялась (Коцюб.); Стрічки заметлялись на: плечах, неначе од вітру (Н.-Лев.)]. заметил обл. суматоха [Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Л. Укр.)]. заметувати, -мётую, -метуєш, заметати, -метаю, -метаєш портн. замётывать, заметать. заметуватися, -мётусться портн. замётываться. заметушитися, -шуся, -шйшся засуетиться; (забегать — ещё) заметаться; (прийти в беспокойство) всполошиться [Дівчата заметушились знову коло багаття (Шиян); Стрепенувся врешті ліс Зашепотіли збуджені листочки.. Заметушилась у травиці комашня (Коцюб.); Катря заметушилася в темряві, як звір у клітці (Вас); Ха- ритон трохи заметушивсь. Він боявся лазити високо (Н.-Лев.)]. заметушня обл. суматоха; разг. суетня, сумятица [Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (Вас.)]. і заметь, -ті обл. занос [Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні, заметі страшенні (Фр.)]. замёчувати, -чую, -чуєш, заметйти, -мечу, -метйш обл. заражать, заразить [Сміх його нервовий, заразливий. Він вас замечує, електризує (Н.-Лев.)]. замжйчити, -чить заморосить; (безл.—ещЩ заморосйться [Увечері замжичило (Риб.)]. замзав (замісник завідувача, замісник завідуючого) разг. замзйв (заместитель заведующего). замивати, -ваю, -ваєш, замити, -мию, -миєш
|