Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
озб 105 озд озброєння 1) (действие) вооружение [Озброєння всіх трудівників промисловості, транспорту і сільського господарства передовим досвідом забезпечить не тільки виконання, але й перевиконання завдань п'ятирічки (Наука і життя, 1956, 7)\\ 2) (средство для нападения или защиты) вооружение, оружие [Туляки швидко звикли до моря, ..опанували складне озброєння морського флоту (Куч.); Дружина мужу зброю подає: «Цілую я озброєння твоє, — Нехай воно нам перемогу дасть» (Бажан); Твори Бєлінського, Чернишевського, Добролюбова завжди були на ідейному озброєнні Франка, зокрема в питаннях літературно- естетичних (Іст. укр. літ.)]. озброїти см. озброювати. озброїтися см. озброюватися. озброювання вооружение. озброювати, -рбюю, -рсюєш, озброїти, -рою, -роїш вооружать, вооружить, уст. ополчать, ополчить [Наша соціалістична індустрія озброює сільське господарство мільйонами сучасних машин (Матер. XX з. КПРС); Радянська держава не тільки озброїла нас новою технікою, а й навчила колективно боротися за високі врожаї, за високу продуктивність худоби (Колг. Укр., 1954, 2); Ти воюєш з почуттями, а я ж озброюю себе тільки ними (Ле); І любить вся Країна Рад своїх синів-героїв, яких зростив радянський лад і мужністю озброїв (Забіла)]. озброюватися, -роююся, -роюєшся, озброїтися, -роюся, -роїшся вооружаться, вооружиться, уст. ополчаться, ополчиться [Робітники їхньої фабрики покинули роботу і озброюються. Вже видано всім гвинтівки, гранати (Коп.); Під впливом радянських людей Ян духовно прозріває, політично озброюється, стає комуністом (Вітчизна, 1956, 5); Доки вони розмовляли, Вустя вже встигла озброїтись голкою, нитками (Гонч.)]. озвати см. озиБати. озватися см. озиватися. озвичаюватися, -чаююся, -чбюєшся, озвичаїтися, -чаюся, -чаїшся разг. осваиваться, освоиться [— Це нічого, — думав він, — що я сплохував трохи на перший раз: привикну, придивлюсь, озвичаюсь... (Вас.)]. озвірений см. озвірілий. озвірити, -рю, -риш разг. разъярить; (до состояния свирепости — ещё) остервенить [Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (Фр.)]. озвіритися, -рюся, -ришся разъяриться; остервениться, остервенеть. Ср. озвірити. озвірілий озверелый, озверевший; остервенелый [Озвірілі злочинці-терористи всюди висліджували, підстерігали Леніна (Біогр. Леніна)', Охрім ясно побачив їхні [фашистів] червоні від поту й горілки озвірілі обличчя, перекошені від люті роти, широко відкриті, немов божевільні, очі (Куч.)]. Ср. озвіріти, озвірілість, -лості озверелость. озвіріння озверение; остервенение [Соломія накинулась на нього [комиш] й почала трощити з злістю, з озвірінням, як свого ворога (Коцюб.)]. Ср. озвіріти. озвіріти, -рію, -рієш озвереть; (рассвирепеть — обычно) остервенеть [— Ти відчинила [кватирку]? — рантом озвіріла матушка Раїса (Донч.)]. озвучений кин. озвученный. озвучення кин. озвучение. озвучити см. озвучувати. озвучування кин. озвучивание. озвучувати, -чую, -чуєш, озвучити, -чу, -чиш кин. озвучивать, озвучить. озвучуватися, -чується страд, з кин. озвучиваться [Фільм [«Сампо»] озвучується одночасно російською і фінською мовами (Веч. Київ, 1958, ПІ)]. оздоба украшение [Одна з невільниць, дуже гарна, напівроздягнена, але в золотих оздобах.., тремтить від холоду (Коч.); Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього, як на головну оздобу закладу (Фр.)]. оздобити см. оздоблювати. оздобитися см. оздоблюватися. оздоблений украшенный; разукрашенный; изукрашенный; убранный; расцвеченный; отделанный; разделанный; уснащённый [За часів князювання Володимира у Києві було збудовано одну з перших ка м'яних церков, так звану Десятинну, яка була облицьована мармуром і оздоблена мозаїкою (Іст. укр. літ.); А я люблю ясний світанок, Сріблом оздоблений багрець (Дмитр.); У великій кімнаті, оздобленій темним полірованим дубом, стояла прозора сутінь (Собко)]. Ср. оздоблювати. оздоблення украшение; убранство; расцветка; отделка; разделка [Кабінет було обставлено надзвичайно просто і невибагливо. Крайнев звертав мало уваги на його оздоблення (Собко); Придивляємося до внутрішнього обладнання і оздоблення вагончика. Це, власне, степовий клуб на колесах (Волош.); — Ой... сестро Іліодоро, одягнімося, — і Валентина схопила сорочку з мереживним оздобленням (Шиян)]. Ср. оздоблювати. оздоблювальний отделочный; разделочный [Загальновідомі високі якості горіхової деревини та її цінність як оздоблювального матеріалу (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср. оздоблювати. оздоблюваний украшиваемый; разукрашиваемый; расцвечиваемый; отделываемый; разделываемый; уснащаемый. Ср. оздоблювати. оздоблювання украшение; разукрашивание; расцвечивание, расцветка; отделка; разделка; уснащение. Ср. оздоблювати. оздоблювати, -люю, -люєш и оздобляти, -ляю, -ляєш, оздобити, -блю, -биш украшать, украсить, разг. разукрашивать, раз- украшать (уст.), разукрасить; (обильно — ещё) изукрашивать, изукрасить; (придавать нарядный вид — ещё) убирать, убрать; (в разные цвета, пёстро) разг. расцвечивать, расцветить; (придавать законченный вид чему-нибудь) отделывать, отделать; (более тщательно разг. — ещё) разделывать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)