окр 117 окр окрилення окрылёние. / окрилити см. окриляти. окрилитися см. окрилятися. окрилювати см. окриляти. окрилюватися см. окрилятися. окрилюючий см. окриляючий. окриляти, -ляю, -ляєш и окрилювати, -люю, -люєш, окрилити, -лю, -лиш окрылять, окрылить [3 фронту надходили хвилюючі вісті про перемоги радянських військ, і це окриляло всіх, додавало нової енергії (Гур.); Наша правда безсмертна окрилює душу людини (Криж.); Успіхи на фронті окрилили партизанів (Шер.)]. окрилятися, -ляюся, -ляєшся и окрилюватися, -лююся, -люєшся, окрилитися, -люся, -лйшся окрыляться, окрылиться [Окрилювалась душа, радісним хвилюючим вогнем засвічувались очі (Шиян)]. окриляючий, окрилюючий окрыляющий [Сучасники незабутніх днів 1905 року у своїх спогадах розповідають про чудову окриляючу силу революційного запалу, який викликала героїчна пролетарська пісня (Мист., 1955, 1); Книга зігріта окрилюючою романтикою комуністичного завтра (Літ. газ., 1950, IX)]. окристалізувати, -зую, -зуеш спец, окристал- лизовать. окристалізуватися, -зується спец, окристал- лизоваться. окрити см. окривати. окритий 1) покрытый; осенённый [ — Постойте ж ІІ я до вас доберусь, — сказав Івась і спустився в туманом окриту долину (Мирн.)]; 2) наполненный; охваченный. Ср. окривати 1—2. окріл (род. окролу) с.-х. окрол [Кролі дуже плодючі: кролематка дає в окролі по 6—10 кроленят (Коле, вироби, енцикл.)]. окрім разг., сбл. окреме предл. кроме; (вдобавок к чему-нибудь — ещё) сверх; (за исключением чего-нибудь — ещё) помимо [Окрім Юрка, збиралося завжди до Олекси ще троє-четверо хлопців (Козач.); Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Надгороду дав велику (Л. Укр.); М и р о н: .. Щоб виграти війну, окрім хоробрості, потрібне ще вміння воювати, уміння воювати по-сучасному (Корн.); Хто ж заплатить За буллу вдвоє, ріж хоч брата, Окроме папи і ченця, 1 в рай іди! (Шевч.); Частісінько, окроме сухого хліба, через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. окрімний см. окремий. окріп1, -ропу кипяток, обл. вар [Сонна, напівпритомна Маланка розкладає в печі вогонь і приставляє окріп, щоб зготувати Андрієві вечерю (Коцюб.)-, Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (прислів'я)]] крутиться (звивається), як муха в ^> ропі погов. кружится, как белка в колесе [Хрнстя крутилась, як муха в окропі (Мирн.)]. окріп2, -ропу, редк. окріп я бот разе укроп. окріп лий окрепший [Заснуло [все], щоб на завтра прокинутися., з новими, окріплими силами (Мирн.)]. окріпнути, -ну, -неш окрепнуть [Бачу, мій Григорій підбадьорився, духом окріп (Волош.)]. окріп'я см. окріп2. окролитися, -литься с.-х. окролиться. окроме обл. 1) нар. отдельно [Вона ж сидить геть окроме, До їх не вступає,— Та безкраї свої думки Думає, гадає (Л. Укр.)\; 2) предл. см. окрім. окромГшшій, о кромішній см. окремий. окромний см. окремий. окропити см. окропляти. окропитися см. окроплятися. окроплений окроплённый [Почата в захваті, окроплена сльозами, О раю мій, моя ти муко, Пісне! (Фр.)]. окроплювати см. окропляти. окроплюватися см. окроплятися. окропляти, -ляю, -ляєш и окроплювати, -люю, -люєш, окропити, -роплю, -рбпиш окроплять, окропить [Другого дня в рожевім надвечірку Краплистий дощ отави окропив (Мал.); Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Шевч.)]. окроплятися, -ляюся, -ляєшся и окроплюватися, -лююся, -люєшся, окропитися, -роп- люся, -рбпишся окропляться, окропиться [Діждавши неділі, голова закликав батюшку, одслужив молебень, освятив воду, окропився — та після того вже годі й запиратися... (Мирн.)]. окрошка кул. окрошка [Сашко влетів у кімнату, коли ми.. їли втрьох приготовлену хазяйкою на льодяному і міцному хлібному квасі окрошку з молодими огірками (перекл. з Беляева)]. окрпартком, -му (окружний партійний комітет) ист. окрпартком (окружной партийный комитет). округ, -гу, (реже) округа, -ги округ [Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах (Конст. УРСР); — Думаю я,— мовив Груздьов,— що й у нас є такі рудні. Шукайте, товаришу Панкратов. Верх- ньокамська округа — ..справді скарб (Донч.)]; військовий ~г военный округ; національний <•** г национальный округ жруг, (реже) округи разг. 1) нар. вокруг, вкруг (книжн.), кругом, уст. окрест [Може тим без пісні я не можу Працювати, жити, навіть дня, Що округ земля моя хороша, А на ній — моя рідня! (Ст.); Знову дні безхмарні засіяли і в зеленім шумі округи гостро пахне квітами і стали од дощів озерами луги (Сос); На вигоні дівчата затинають веснянки, аж округи луна іде (Греб.)]; 2) предл. вокруг, вкруг (книжн.), кругом, уст. окрест [Округ ожередів., густо чорніли свіжі вирви після вибухлих мін та снарядів (Гонч.); Стала, дивлюсь,— тільки округ мене безкраї степи зеленіють.., (Вовч.)\ Округи мене то жито половій, а в житі купка льону голубо цвіте (Вовч.)].
|