Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«ал 208 пал Колгоспники палко підтримали ініціаторів електрифікації (Куч.)]; він <-^ко любить тебе он горячо любит тебя, он обожает тебя, разе, он без души от тебя. Ср. палкий 1. Палладій Палладий. палограф мор. паллограф. паломник прям., перен. паломник [У храмах Аджанти й Еллори завжди людно. Багато туристів з Європи і Америки, а ще більше паломників (Минко)]. паломництво /гряде., перен. паломничество [У зв'язку з прийняттям -християнства на Русі вже в XI—XII ст. стають досить частим явищем подорожі, паломництво до різних релігійних центрів — до Константинополя, афонських монастирів і особливо до Палестини {Іст. укр. літ.)]. паломниця прям., перен. паломница. паломницький прям., перен. паломнический. паломничати, -чаю, -чаєш прям., перен. паломничать. палочний палочный [Тим часом Колчак мобілізував з допомогою царської, або па- лочної, дисципліни сибірське населення — селян (Ленін)]; ~-»ні удари палочные удары. палтус ихт. палтус. палтусина палтусина. палтусовий палтусовый. палуба палуба [Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав (Шевч.)]. палубний палубный [На лавах, тісно збившися, сиділи матроси, понтонники, було багато з палубної й" нижньої команди ,ІДокч )]. палубник ^строит, палубник. палубчастий (о возе) крытый [Бачу той віз ..палубчастий (Вовч.)]. палюга увел, от палка 1 [А що за те Рябку? ..спороли батогами, А за вислугу палю- гами (Г.-Арт.)]. палюче нар. знойно. палючий 1) палящий, жгучий; (пышущий зноем) знойный [Вітри носилися над хвилястими ланами, палючі й сухі (Панч); Весна зростала в літо — душне, сухе, палюче (Коцюб.)]; <-^че сонце жгучее солнце, палящее солнце; 2) перен. вспыльчивый [Грізний він був, палючий, як порох, упертий, як камінь (Мирн.)]. палючість, -чості 1) жгучесть; знойность; 2) вспыльчивость. Ср. палючий 1—2. паля, обл. паль, -лі 1) свая [Вода вирувала під палями (Шиян); Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (Коцюб.)]; будівля на <^лях архт., архл., этн. свайная постройка; заглибити ^лю углубить сваю; 2) кол [Кривоніс: ..Де пройшов" Потоцький, там на палях конають люди (Корн.)]; на ~лю саджати, редк. на ~-»лю збивати (вбивати) сажать на кол [А вас велю на палі саджати (історична пісня); Його [запоріжця] збивають на палю, а він дулі •сучить.., (Панч)]; 3) дет* палка. паляниця (хлебное изделие определённой формы, преим. из пшеничной муки) хлеб, ^ обл. паленйца [Очі у Пріськи заграли, побачивши високу білу булку і пухку паляницю (Мирн.); Чим чорніший пар, тим біліша паляниця (прислів'я); Не для Гриця паляниця (Ном.)]. паляничка уменьш. от паляниця [Мати з паляничкою в руках присіла на кінчик стільця (Панч)]. палятина разг. палёное (сущ.), обл.паленина. палятурка см. палітура. паль см. паля. пальба пальба [Гуркіт пальби не стихав (Ле і Левада)]. пальма пальма [Круг маленької дачі росли чудові пальми (Трубл.)]; віддати ~му першості ем. віддавати 7; периста ~ма перистая пальма. пальмер, -мера техн. пальмер. пальмерстон уст. пальмерстбн [На ньому були розкішні білі сукняні штани і стертий по швах, ветхий, але елегантний пальмерстон (Смол.)]. пальмета, пальметка архт. пальметта, пальметка [В одному місці сплелись два дракони, що гризуться.. З правого боку від цієї групи зображені крупним планом два грифони, звернені головами в різні боки і сплетені хвостами та крилами, які утворюють вузол у вигляді рослинної пальмети (Нар. стар. іст. УРСР)]. пальміра/ тип. пальмйра. Пальміра геогр. ист. Пальмйра. пальмірський пальмйрский; <-*>ке письмб ист. пальмйрское письмо. пальмітин, -ну хим. пальмитин. пальмітиновий хим. пальмитиновый [До складу твердих жирів входять, головним чином, ефіри пальмітинової і стеаринової кислот (Заг. хім.)]. пальмовйдний пальмовидный, пальмообразный. пальмовий пальмовый [Він швидко пішов пальмовою алеєю, боячись спізнитися на пароплав (Трипіл.)]. пальмові, -вих сущ. бот. пальмовые. пальне 1) прил. см. пальний 1; 2) (род. пального) сущ. техн. горючее [Запасні бочки з пальним, ув'язані металевими тросами, стояли зверху на кожному танку (Гонч.)]. пальний 1) горючий [Піратський танк мчав палаючи. Вздовж усієї вулиці з горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю (Гонч.)]; 2): ^на свічка спец. палйтельная свечка (свеча). пальник, -ка (прибор для горения) горелка [Коло вікон і серед кімнати стояли довжелезні столи, поспіль заставлені, крім пальників і примусів, безліччю немитого посуду (Шовк.)]. пальнути, -ну, -непі разг. пальнуть [Я думав не вистрелить, а вона пальнула з чоловікової рушниці (Шиян)]. пальовйй спец. свайный. пальовик, -ка зоол. свайник. пальпація мед. пальпация [Доктор Іванов- ський торкнув пучкою опуклість лиць, грудей і живота. Ні. Ці трупи знекровлені |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)