Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пал 207 паличковий б акт. палочковый. паличкоподібний палочкообразный. паличний палочный. палі нескл. сущ. м. р. лингв, пали. паліатив, -ву паллиатив. паліативний паллиативный. палій, -лія поджигатель [Не жди добра од палія (Коцюб.)]; ~ліі війни поджигатели войны [Серцем, словом, ділом людство знищить згубну, Кровожерну зграю паліїв війни (Бажай)]. палійка поджигательница [— Ага, це така палійка! — кричать одні. — Бач, яка смиренна тепер, — кричить сусіда її госпо- / дині, — а як підпалювати, так нам дай (Мирн.)]. палїйство поджог, уст. поджигательство [І скрізь, куди не кинь оком, бачив Ор- люк страшні сліди руїни й нещадного палійства (Довж.)]. палійський поджигательский. палімпсест филол. палимпсест. палінгенез, -зу, палінгенезис, -су биол., филос. ист. палингенез, палингенезис. паліндром, паліндромон спец. палиндром, палиндромон. паління 1) сжигание, сожжение; паление; 2) жжение; 3) жжение; 4) курение [Перекажеш своєму командирові од мене, щоб дав тобі дисциплінарну кару за паління цигарок у нічному переході (Трубл.)]. Ср. палити1 1—2, 4—5. палісад, -ду палисад [Вся садиба була обнесена високим палісадом (Панч)]. палісадний палисадный. палісадник палисадник [Мальви цвіли тут цілою грядкою, заповнюючи просторий палісадник (Козач.)]. палісадничок, -чка уменьш. от палісадник [На лаву в палісадничку посідали (Ле)]. палісандр, -ра палисандр. палісандровий палисандровый. паліти, -лГю, -лїєш обл. рдеть [Красувались хліба, наливались соками, паліли вишні в садах (Горд.)]. палітра прям., перен. палитра [Крокують угорські художники з палітрами в руках (Гонч.); Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри (Рил.)]. палітура (редк.), палітурка, уст. палятурка переплёт [Колумб зайшов до каюти і розгорнув дві великі в шкіряних палітурах книги (Риб.); Тут стояли шафи з книжками в гарних палітурках (Пере.); — Я й сам згорну її [книжку], — сказав Роман і закрив важкі палятурки (Н.-Лев.)]. палітурний переплётный; ~-»на майстер- н я переплётная мастерская [В шкільній палітурній майстерні вони оправляють бібліотечні книги, виготовляють папки (Літ. газ., 1959, X)]. палітурник переплётчик [Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар... (Іван.)]. палітурниця переплётчица. палітурно-брошурувальний переплётно-бро- шюровочный, переплётно-брошюров?льный. палітурня переплётная (сущ.) [Жив рисьмен- ник [Карпенко-Карий] у підвальному приміщенні, працював спочатку в кузні, потім у палітурні (Іст. укр. літ.)]. паліччя собир. палки [Діти бігали з паліччям Удень за вдовою (Шевч.); Тріщить під ногами паліччя (Воронько)]. палка 1) палка [Зігнувшись і налігши на грубу палку, портьє човга ногами, щоб подати комусь стілець (Коцюб.); Варувався кия, та палкою дістав (Ном.)\; з-під ^ки (по принуждению) разг. из-под палки [Червона Армія створила невидано тверду дисципліну, не з-під палки, а на основі свідомості, відданості, самопожертви самих робітників і селян (Ленін)]; 2) (на болотных растениях) шишка; О вбиватися, вбитися в^ки см. убиватися2 2. палкий разг. зпойный [Дорога довга.^Чагарі, долини, На небі палкому ніде ні хмари (Л.^Укр.)]. палкий 1) пылкий; (воодушевлённый — еще) пламенный,* горячий; (проникнутый сильным чувством — ещё) страстный, жаркий; (приподнятый, торжсспгвенный — ещё) восторженный; (буйный, безудержный — еще) неистовый; (перен.: легко возбуждающийся — ещё) воспламеняющийся, вспьпьчи- вый [Танкісти ідуть, гармаші, моряки, І чути, як б'ються серця їх палкі... (Нех.); В «Інтернаціоналі Молоді» вміщено ряд хороших статей на захист революційного інтернаціоналізму, і все видання пройняте чудовим духом палкої ненависті до зрадників соціалізму». (Ленін); А вона ж весела та палка, як огонь (Н.-Лев.); ҐТочи налась палка суперечка (Коцюб.); Співали сивоусі ковалі Палкі слова «Інтернаціоналу» (Мур.); Лу Сінь був палким і послідов • ним другом Радянського Союзу (Гонч.); Нікому лиха воно [лице жінки] не бажає, тільки собі хоче щастя — дикого, палкого (Вас); Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він [Максим] усіх побивав, над усім верховодив... (Мирн.)]; ~ка любов до кого, до чого горячая любовь к кому, к чему, пылкая любовь к кому, к чему; обожание кого, чего, уст. обоготворение кого, чего; ~»>кё серце горячее сердце, пылкое сердце; фолък. ретивое (сущ.); ~кий поцілунок страстный поцелуй; 2) (связанный с тяжёлыми переживаниями) жгучий [Ох, сльози палкі — вони душу палили, Сліди полишили огнисті навіки (Л. Укр.); Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени (Л. Укр.)]. палкість, -кості пылкость; пламенпость, горячность; страстность; восторженность; неистовство; вспыльчивость [ — Але не забувайте і ви свого слова і честі, — ображено й палко вигукнув він [Собєський]. І ця палкість, ця щира образа й обурення зробили більш, піж найскладніші витівки ораторів (Тулуб)]. Ср. палкий 1. палко нар. пылко; пламенно, горячо; страстно, жарко; восторженно; неистово; вспыльчиво [Ференц., щось палко заговорив по-мадьярському (Гонч.); Ілліч ненавидів панів — Гнобителів жорстоких, Трудящих палко він любив, їх діток яснооких (Рил.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)