пал 206 пал сквозь пальцы на что [Учитель дивився крізь пальці па їх жартування, аби не за7 важали (Головко)]; знати як свої (с в о ї х) п'я т ь ^льців разг. знать как свой пять пальцев [I Проценка, і Рубця, і Книша. Усіх вас, чортів, знаю як своїх п'ять пальців (Мирн.)]; іяльцем не кивнути разг. палец о палец не ударить; йому в рот <-^льця не клади разг. ему в рот пальца не клади; к и в а- т и ~-»льцем у ч 6 б о т і разг. показывать шиш в кармане; лічити на ^льцях считать по пальцам; н а ~-»льцях х о- дйти прям., перен. на цыпочках ходить; спец. на пальцах ходить [Ще нижче він [піп] похилився, і, як при небіжчиці, на пальцях ходив та говорив шептом (Вовч.); Перед Граб'янкою всі на пальцях ходили, а Зоньку годували штурханцями по кутках (Л. Укр.)]; ніде* <-~льця просунути разг. негде пальцем ткнуть, негде яблоку упасть [Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: пігде пальця просунути ні в хаті, ні надворі... (Мирн.)]; обкрутити кругом ~-»льця разг. обвести вокруг пальца; обпекти собі ~-»льці н а чому разг. обжечься на чём; один я к ~-»ць см. один; попасти ^льцем у нёбо разг. ирон. попасть пальцем в нёбо. палешанин палешанин. паливний топливный [.. Жовтнева революція могла розраховувати в своїй боротьбі з контрреволюцією на наявність достатньої кількості продовольчих, паливних і сировинних ресурсів всередині країни (Сталін)]. паливо топливо [Школа добре обладнана, повністю забезпечена паливом на всю зиму (Рад. Укр., 1951, VIII)]; заощаджувати на ~ві экономить на топливе; витрата ^ва см. витрата, паливода разг. сорвй-голова; (о детях—обычно) сорванец, (мягче) озорник [Ну, а крикунів самих, паливодів заарештували (Головко)]. паливоподача топливоподача [Насамперед треба сказати про стан паливоподачі. Минулої зими були випадки, коли вугілля, яке надходить знизу, з розвантажувального майданчика, змерзалося (Рад. Укр., 1947, XI)]. палпвопровГдний топливопроводящий. палигорськіт, -ту мин. палыгорскйт. палий опавший, (реже) павший [Пале листя гнав вітер по московських вулицях (Риб.)]. палильний спец. палильный. палильник спец. палильщик. палильниця спец, палйльщица. палильня текст, палильня. палисвіт разг. сорвиголова. палити1 (палю, палиш) 1) (уничтожать огнём) жечь, сжигать, разг. палить [Гуща і Прокіп перемогли. Вони довели людям, що не треба палити та руйнувати народне добро (Коцюб.); Єзуїти люблять плакать, та сей плач іншим палить душу й тіло... (Фр.)\ Дихати важко... згага мене палить... води... (Коцюб.)]; у тю г ~*лить білизну разг. утюг палйт бельё; 2) (заставлять гореть) жечь [У мене трошки темно, Бо, і коли я сам у хаті, Не палю вогню даремно (Л. Укр.)]; 3) (печку, плиту и т. п.) топить [Ой пали, мила, кам'янії груби (Чуб.); О, вже люди палять »та обід! (Коцюб.)]; 4) (обдавать зноем) палить, жечь, печь [Сонце палило немилосердно (Смол.)]; 5) (трубку, папиросу и т. п.) курить [Гетьман дивився у вогонь і спокійно палив люльку (Риб.)]; тут ~тиие дозволяється здесь курить не разрешается; 6) (кирпич, глиняную посуду) обл. обжигать; О ~»ти фіміам книжн. курить 4 фимиам, воскурять фимиам, (реже) жечь фимиам, возжигать фимиам; ^»ти на в 6 г- нцщі ист. сжигать на костре. палити2 (палю, палиш) (из огнестрельного оружия) разг. палить, фам. садить [Ми вже думаємо: з пушок палять (Квітка); Бряжчать шаблі; гуркають гармати; палять гаківниці; брязкають списи; тупотять коні... (Мирн.)]. палитися1 (палиться) 1) (о печке, плите и т. п.) топиться [В кухні вже палилося (Фр.)]; 2) (о трубке, папиросе и т. п.) куриться [Хто лежав, хто сидів; палилося кілька люльок (Вовч.)]. палитися2 (палиться) страд, з. жечься, сжигаться; палиться [Добро палиться, та нічого не варить (Ном.)]. Ср. палити1. палиця 1) палка; (побольше—ещё) палица; (тонкая для опоры — ещё) трость; (длинная с клюкой или набалдашником — ещё) посох [Ларіонов хоч і спирався на палицю, але йти йому було важко (Шиян); Та з палицею пілігрима У нові села й городи Прямує тінь неутолима Григорія Сковороди (Рил.); Червона палиця з золотою головкою заблищала, як блискавка (Н.-Лев.); Бита собака не боїться палиці (Ном.)];2) церк. палица ; О^цею кинути (перекинути) перен. рукой подать [Недалеко вже й до базару — палицею кипути (Мирн.)]; ~»ця на два кінці палка о двух концах; вставляти^ці в колеса см. колесо; не києм, то ^цею см. кий х 1; перегнути ~цю перен. разг. перегнуть палку. паличка 1) уменьш. палочка; тросточка; посошок [На вулиці, верхи на паличках, дітвора гралась у кінний загін (ІТанч); Узявши капелюх на голову і легеньку паличку в руки, пішов Герман долі Бориславом (Фр.)]; ер. палиця 1; 2) (для управления оркестром, хором) палочка [Капельмейстер, вгору знявши оббиту паличку, І всім голосам сказав замовкнуть (Тич.)]; чарівнича <^»ка волшебная палочка [Враз, немов від маху чарівничої палички, пасмо гір розірвалося (Коцюб.)]; 3) (сургуча, шоколада и т. п.) палочка; «¦*» ка к р е й- д и см. крёйда; 4) бакт. палочка [Навіть туберкульозні палички і бацили сибірки, відомі своєю стійкістю проти більшості фізичних агентів, руйнуються ультразвуком (Наука і життя, 1956, 11)]; 5): ~ ки цвіту бот. разг. пильники [Жито вже красувалось. Жовті палички цвіту тихо гойдались на волосинках І вздовж колосків (Коцюб.)].
|