Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лам 210 нам пам'ятати, -таю, -таєш 1) помнить, уст. памятовать; держать в уме [Пам'ятайте, любіть, вивчайте Ілліча, нашого вчителя, нашого вождя (Сталін); Я тебе, кохане місто, Серцем, серцем пам'ятаю (Нагн.)\ Як нині пам'ятаю, вже посутеніло, коли я вздрів своє село, повернувши з Бессара- бії... (Коцюб.)]; до смерті буду ~»ти до смерти буду помнить, по гроб буду помпить; не ^ти (быть вне себя) не помнить [Іван кинувся в бійку. Не пам'ятав, що робить. Щось підняло його (Коцюб.)]; я ^таю, що... я помню, что...; мне помнится, что...; 2) разг. запомнить [—Я сказала, що пана нема... усі виїхали... —Добре зробили, Варваро, добре... Пам'ятайте ж, Варварочко, що в домі, опріч вас, нікого немає... (Коцюб.); Л у к а ш: .. Ти се сама сказала — пам'ятай (Л. Укр.)]. пам'ятатися, -тається помниться [А про онука онукового, який уже доводився батьком Микиті й Грицькові, пам'яталося, що був він упертий та настирливий, свого не попустить, скажений на роботу й гарячий серцем (Янов.); Добре довго пам'ятається, а злеє — ще довше (приказка)]* пам'ятка 1) (нравоучительный случай) разг. памятка [Весільну пам'ятку маєш, Маласю (Коцюб.)]; 2) (хранимое на память) разг. памятка; (напоминающее о ком-нибудь, о чём-нибудь — ещё) воспоминание [Одинока пам'ятка, яку він мав із рук Регіни, — її візитова карточка (Фр.)\; дати на ^ку дать на память [— Це перо я дала тобі колись на пам'ятку. Ти навіки мій, а я твоя навіки, — сказала Богаза (II.-Лев.)]; 3) (книжечка, документ с определёнными сведениями, наставлениями) памятка [Інститут готує до видання пам'ятку бригадира по квадратно-гніздовому способу посадки деяких овочевих культур і картоплі (Рад. Укр.,1954, /)]; 4) лит., архл. памятник; (заслуживаю- щее особого внимания) достопримечательность [Комісія передусім хотіла дізнатися про всі старовинні пам'ятки, що вбереглися в південно-західному краї: древні церкви, замки, первісні вали, могили, городища... (Іван.)]; 5) церк. разг. поминание, поминовение; О запрети в ~ куразг, запечатлеться в памяти [Запала їм в пам'ятку її краса, урода дівоча (Мирн.)]. пам'яткий разг. памятливый [Око ж мав гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (Ст.)]. пам'яткове см. пам'ятне, пам'ятливий разг. 1) памятливый, (реже) памятный [Хівря пам'ятлива, не забула нічого (Мирн.)]; 2) обл. памятный [Ой, та й пам'ятливі мені ті доби вечірні, як увійде нещасливий та похвалиться своєю гіркою папастю... (Вовч.)]; 3) злопамятный |Ну, та минулось. Тепер вона добра, ' не пам'ятлива, у неї немає серця проти Андрія (Коцюб.)]. пам'ятливість, -вості памятливость [— Та- 4 кого файного козака забути? Пане гетьмапе, кепсько ж ви цінуєте пам'ятливість молодої жінки, — зухвало озвалася графиня (Ле)]. пам'ятне, пам'яткове: дати "^ного (~вого) разг. дать памятку, проучить [—їй-богу і— кажу до Левадихи, — нарву кропирй, та простягнімо Палажку коло криниці, та даймо їй доброї прочуханки та пам'ятного, щоб не забувала (Н.-Лев.)]. пам'ятний памятный [Всім пам'ятна революція 1905 року, коли російський пролетаріат вступив у боротьбу, не маючи за собою ніякого досвіду (Ленін); Увечері, в пам'ятний час, Пішов я на зліт у відомий театр (Ол.)]. См. ещё пам'ятливий 2. пам'ятник памятник [За роки існування Української Радянської держави Шевченкові побудовано десятки пам'ятників (Літ. газ., 1950, III); Це, Ленін, твій пам'ятник вічний — життя, що будуємо ми (Сос.)]. пам'яток, -тку редк. 1) память [І знову щось замулило в пам'ятку, аж у грудях тьохнуло (Вас.)]; 2) (способность воспринимать действительность) память, сознание; прийти до ~тку прийти в сознание, прийти в чувство, очнуться; (стать способным хладнокровно действовать, рассуждать) прийти в себя, опомниться [Баронеса прийшла до хати, впала на канапу і мало не зомліла, тільки при помочі спирту та різних оцтів прийшла до пам'ятку (Л. Укр.)]. См. ещё пам'ять І, З. пам'ятувати, -тую, -туєш см. пам'ятати, пам'ять, -ті 1) память [Комуністом стати можна тільки тоді, коли збагатиш свою пам'ять знанням всіх тих багатств, які виробило людство (Ленін); Мав пам'ять добру він на речі й імена (Рил.)]; з а моєї ^ті на моей памяти [Се розпові- | дали мені старії люди, Не за моєї пам'яті І було те (Л. Укр.)]; ледача (коротка) ~ть короткая (куриная) память [В якійсь далекій стороні... В Німеччині... в Туреччині... Та ні!.. Таку ледачу пам'ять маю, що й не згадаю (Гл.)]; на ~ ті с т ?- т и обл. припомниться [Тоді тобі усі діла па пам'яті стануть (Чуб.)]; прийти на ^ть прийти на память, припомниться [Тоді йому раптом прийшов на пам'ять один дитячий день (Коцюб.)]; 2) (воспоминание) память [Доброму добра й пам'ять (Ном.); Пам'ять про героїв буде жить в віках осяяним вінком нев'янучої слави (Тер.)]; на ^-»ть [про кого, про що] в память [кого, чегб (о ком, о чём)] [І долину і криницю На пам'ять назвали Москалевою (Шевч.)]; п о д а р $ н о к на ~^ть подарок на память; 3) (способность воспринимать действительность) память, сознание; без ~ті разг. без памяти [Іван., їв без кінця, без пам'яті (Коцюб.)]; л е- жйтибез ~ ті лежать без памяти, лежать без сознания [Іцик лежав без пам'яті (Фр.)]; привбдити, привести до ~ті приводить, привести в сознание; приходити, прийти до *-*ті приходить, прийти в сознание, приходить, прийти в чувство; (соверш. — ещё) очнуться; (становиться способным хладнокровно дей- I ствоватъ, рассуждать) приходить, при- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)