Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пап 213 пан Лави порожні, а на стільцях сидять панки, панії (Тесл.)]; 2) разг. ирон. господчик. паноптикум, -му паноптикум [В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смол.)]. панорама1 (вид на местность и пр.) панорама [3 пагорба, в кінці саду, розгортається перед очима чудова панорама старовинного міста Львова (Вільде); Особливо гарна на виставці об'ємна панорама льодової ладозької траси (перекл. з Інбер)]. панорама2 (оптическое приспособление) панорама [Контури кожного дерева, кожної скелі були напрочуд виразні, як у панорамі бінокля (Гонч.)]. панорамний1 панорамный [Панорамне кіно— великий крок вперед у розвитку кінематографії (Наука і життя, 1958, 5)]. Ср. панорама1. панорамний2 панорамный. Ср. панорама2. панорамність, -ності панорамность. панорамувати, -мую, -муєш кин. панорамировать. панота собир. дорев. барство, баре, бары [Б'ють гармати, свистять шаблі — панота тікає (народна пісня)]. панотець, -тця 1) уст. отец; разг. батюшка, фам. батя [— Би, Хведьку, вчись! Ей, схаменисьі — Так панотець казав своїй дитині (Г.-Арт.); Черевиченыш.. мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив (Н. п. — Сл. Гр.)]; 2) (служитель культа) церк. уст. священник; (преим. в обращении — ещё) отец, батюшка [Січовий панотець Микита нашвидку, підтикавши ризи, з-під яких видно було добрячу козацьку шаблю, окропив святою водою козацькі лави (Кач.)]; 3) (в обращении к старым уважаемым людям) дорев. хозяин, господйп, сударь [— Отак і так, — • каже [князівна], — у вас, панотче, є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум'яка (народна казка)]. панотёцький уст. отцовский. панпсихізм, -му филос. панпсихизм. пансіон, -ну 1) ист., уст. пансион [Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні (Вовч.)]', 2) (содержание) уст., разг. пансион; п а повному ^ні на полном пансионе. пансіонат, -ту пансионат [Серед зелені субтропічного саду виглядали курортні готелі, пансіонати (Трубл.)]. пансіонер, -ра уст. пансионер. пансіонерка уст. пансионерка [Лишіть се для пансіонерок і для акторів. Нам, старим, зовсім не випадає грати комедію (Фр.)]. пансіонський, пансіонний уст. пансионский, пансионный. панславізм, -му полит, ист. панславизм [Як і Герцен, Чернишевський, Шевченко, Фрапко був ворогом реакційного панславізму, боровся за рівноправність усіх слов'янських рародів, за їх вільний розвиток {Іст. укр. літ.)]. панславіст полит, ист. панславист. панславістський полит, ист. панславистский. панслов'янський полит, ист. панславянский. панство уст. 1) собир. баре, бары, господа, панство (книжн.)', (прен.—ещё) барство [Робітнича пісня панству ненависна (Ус); Блукав собі, молився богу Та люте панстЕО проклинав (Шевч.)]', вельможне (велике) ^во см. вельможний; 2) (о поведений, привычках) преар. барство [Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства (Н.-Лев.); Панство в голові, а воші за коміром (Ном.)]; 3) (действие) владение; власть [Доки тут їх панства, то й кінця не буде чвар (Фр.); Епей збудує сильце царство І заведе своє там панство (Котл.)]\ 4) государство, царство [Правий суд чинив у панстві, До підданих був лагідний (Л. Укр.); Йдуть всесвітнії бурі, Панства, царства встають і падуть, Мов фантоми понурі (Фр.)]. панський дорев., прен. панский, барский,.господский [Панський пастух вештався скрізь, і скрізь, де він з'являвся, його' зелені очі ворушили народ .(Коцюб.); Раз на вікні, і у панському будинку, Патлатий ,Цуцик спочивав (Гл.); Панська обіцянка дурню радість (Ном.)], ( . панталони, -лон папталоны [Новоприбулий ходив по корчмі.., виблискуючи, перснями на пальцях, легко несучи на коротки^ тонких ногах великий, ледве стягпутиц корсажем панталон живіт (Риб.)]г) пантач, -ча охотн. цантач. пантеїзм, -му филос. пантеизм [Пантеїзм Спінози, подібно до пантеїзму Д. (Брупо, по суті є матеріалістичним вченням (Наука і життя, 1958, 4)]. пантеїст филос. пантейст. пантеїстичний филос. пантеистический [Ідея бога ,у Сковороди зливається з поняттям природи, бог — скрізь і в усьому, ві;н — властивий світові закон, рушійпа сила його розвитку. Далі цієї пантеїстичної концепції Сковорода не пішов (Іст. укр. літ.)]. 'ч пантеїстка филос. пантейстка. Пантелеймон, Пантелемон, разг. Пантелій, Панькб Пантелеймон, разг. Пантелёй. пантелйк: збивати, збити з <^ку разг. сбивать, сбить с панталыку, сбивать, сбить с толку [Твій батько буде сердитись на тебе й на мене. Скаже, що я тебе зводжу з розуму, збиваю з пантелику (Й.-Лев.)\; збиватися, збитися з ^ку разг. сбиваться, сбиться с панталыку, сбиваться, сбиться с толку [Кавун так збився з пантелику, що не знав уже, що й сказати (Козл.)]. пантеличитися, -чуся, -чишся разг. сбиваться с толку [Війт., пантеличився і завертав свої гадки від жовнірового лиця, — розпізнав свого сина по голосі (Черемш.)\ Пантелій см. Пантелеймон. ' пантеон, -ну пантеон [Пантеон — пам'ятник вічної слави великих людей Радянської країни — повинен бути простим, монументальним і величним (Рад. Укр., 1954, VII)]. пантера пантера. панти, -тів панты. пантовар, -ра спец, пантовар. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)