Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
паи 212 пап ить из себя барыню [—Зовсім дурна баба,—- Думає Грицько,—а ще й паниться (Вас.)]. нанйч, -ча 1) дорев. барич, барчук, [молодой] барин, папыч (обл.) [Як підріс її Івась, Василь Семенович звелів узяти його до панича в горниці (Мирн.)]; 2) перен. шутл. прен. барич [Заєць був собі великий панич і дуже горда штука. Він не відповів нічого на 'їжакове привітання (Фр.)]; 0 круче- н і^»чї см. кручений, панйченько уменьш., ласк, от панич 1 [Ввійшла [бабуся], поклонилась та й каже: «Добридень тобі, паниченьку!» (Квітка)]. паничик уменьш. прен. от панйч [Горнила: ..Я знаю вас, паничиків! Знаю, як ви обдурюєте та з ума зводите бідних дівчат (II.-Лев.)]. паничів, -чёва, -чёве, редк. паничівський барчуков, барчука (род. п. от барчук), баи ричев, барича (род. п. от барич), паныча (род. п. от паныч) (обл.) [Вікна паничевогої дому курились димом (Коцюб.); Музики, дим од тютюну, паничівські очі й брови,— все вдарило разом по її нервах (Н.-Лев.)]. дані нескл. сущ. ж. р. 1) дорев. госпожа, барыня; (по отношению к польке — ещё) пани; (в обращении уст.—ещё) сударыня [Були на хуторі пани, І пан і пані не багаті (Шевч.); Якась пристаркувата папі до нас іде (Вовч.)]; [в ё л ь м и] ш а н 6 в н а ^ ні! (в формуле обраще-' кия) дорев. милостивая государыня!; 2) перен. шутл., прен. ббрыня [Не велика Стеха папі тим, що сіла в панські сани (Ном.)]. пані брат разг. редк. приятель, близкий знакомый, перен. короткий знакомый [Чого його бояться? Зі мною він як панібрат (Греб.)]. панібрататися, -таюся, -таешся разг. папи- братствовать. панібратство разг. 1) (в обращении с кем- нибудь) панибратство [Привітність їздових ніколи не переходила в панібратство (Гонч.)]; 2) (окружение) редк. общество, компания [Погане панібратство шкодить 1 доброго нінащо зводить' (Гл.)]. панібратський разг. панибратский [Робітник мав цілковите право перебувати у пані • братських стосунках зі своїм сталевим велетнем [прокатним станом], хоч був, звичайно, не єдиним його володарем (Руденко)]. палібратчик разг. редк. приятель, друг [Максим поздоровкався з панібратчиками, вийшов з хати (Мирн.)]. панів, -нова, -нове помещика (род. п. ' от помещик); пана (род. п. от пан) [Ото прийшла до пайової хати (Рудч.)]. Ср. пан 2. ; панівний господствующий [Археологічні пам'ятки показують не лише панівне значення землеробства в феодальному господарстві, але і технічний рівень цієї га-; лузі виробництва (Архл., 1953, VIII)', Висота, оточена з трьох боків., річками,1 була панівною в цій місцевості (Кач.)]; стати — ним стать господствующим; во-, зобладать; ^нйй клас господствующий, класс [Панівпим класом у Київській Русі . були феодали: князі і бояри (Іст. укр. літ.)]. панійка уменьш. дорев. разг. • барынька [По-: і казалася на крильці панійка; помірного ^росту, білява (Мирн.)]. паніка паника, смятение [Вулицями села мчала підмога, сіючи паніку в ворожих лавах (Янов.)]. панікадило церк. паникадило [В очі Захарові насамперед кинулося панікадило (Горд.)]. І панікер, -ра паникёр [3 обуренням він [Во- I рошилов] відкидає пропозиції деяких панікерів про капітуляцію перед окупантами і впевнено веде армію до Царицина, де вирішувалась доля революції (Іст. укр. літ.)]. панікерка паникёрша. панікерство паникёрство. панікерствувати, -вую, -вуєш и панікувати» -кую, -куєш разг. паникёрствовать. панікерський паникёрский [Терещенко: ..Уявляєте, що за тип?.. Написав, ніби я вів панікерські розмови (Корн.)]. панікувати см. панікерствувати. паніматка, паньматка разг. уст. матушка, мать; (преим. в обращении—ещё) хозяйка, госпожа [X ома: Здорові були, паніматко, з празником, з новим роком! (Стар.); Було як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледве дишемо (Вовч.); Де хатка, там і паніматка (Ном.)]. панісламізм, -му полит, панисламизм. паніти, -нію, -нїєш разг. неодобр, делаться барином, бариться (обл.); (сильнее) барни- чать (обл.) [Він не паніє, як другі, а сам з своею невтомною помічницею-жінкою веде до ладу своє хліборобське діло (Мирн.)]. панічнпй панический [До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (Панч)]. панічно нір. панически [Не витримавши нищівного натиску, кіннота білих панічно відступає (Риб.)]. панія дорев. разг. барыня, госпожа [Я сам з тобою піду до панії... І не таких бачили (Вовч.)]. Панкрат, Панкратій Панкратий. панкреас анат. панкреас. панкреатин, -ну физл., фарм. панкреатин. панкреатичний анат. панкреатический. панлогізм, -му филос. панлогизм. панна дорев. 1) (дочь пана) панна [Чули, дівчата, паша панна віддається! (Коцюб.)]; 2) уст. девушка, девица, барышня (дорев.) [Вона вже панна покойова, Уже Марисею зовуть, А не Мариною! (Шевч.); Я знав Онисію Степанівну ще панною (Н.-Лев.)]; шано в^н а ^но! (в обращении к девушке) дорев'. милостивая государыня! панно нескл. сущ. ср. р. 1) панно [Великі, майстерно виконапі панно відтворюють героїчні подвиги радянського народу па фронті і в тилу в роки тяжких воєнних випробувань, що їх зазнала наша Батьківщина (Рад. Укр., 1946, V)]; 2) спец, панно. панночка уменьш. от панна [А панночки, як маківки, Біля крамниць ходять (Гл.)]; тендітна (кисёйна) <-^ка ирон. уст. кисейная барышня. панок, -нка дорев. 1) уменьш. от пан [Панок І старенький показує мені у далину (Л. Укр.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)