Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

цар 219 пар
парапетний парапетный.
парасимпатичний спец. парасимпатический.
Параскбвія, Параскева, Параска Прасковья,
Параскева.
парасолик уменъш. збптичек [Парасолик у
неї був маленький, легенький (Л. Укр.)].
парасоль *, -ля зонт, зонтик [У цій
неможливій тісноті проскакував часом,
занявши всю вулицю, новий фаетон під білим
парасолем (Коцюб.)],
парасоль 2, -ля (моноплан особого устройства)
ав. парасоль.
парасолька зонтик [Вопа свою парасольку
тут забула (Коб.); Кашка розкрила скрізь
парасольки (Коцюб.)].
парастас, -су церк. уст. заупокойная служба,
заупокойное служение [Старий сивий
священик, обернувшись до церкви, почав
правити здоровим басом парастас (Н.-Лев.);
Два із них [вітряки] ліниво, мов
ченці після парастасу, хрестяться на
місяць, а третій стоїть нерухомо (Ст.)].
паратаксис, -су грам, паратаксис.
паратактичний грам, паратактический.
паратиф, -фу мед. паратиф [У питаннях
епідеміології черевного тифу та паратифів ще
й на сьогодні є багато незрозумілого і
нез'ясованого (Мікр. ж., 1949, XI, 1)].
паратифліт, -ту мед. паратифлйт.
паратифбзний мед. паратифозный.
паратуберкульоз, -зу вет. паратуберкулёз.
парафазія мед. парафазия.
парафін, -ну парафин [У великій фабриці
парафіну та церазипу (земного воску) біля
Дрогобича шум, як в улію (Фр.)].
парафінований парафинированный.
парафіновий парафиновый [Діти ходили
землисто-сірі, мов парафінові свічки, без
крові в тілі, без радості (Козл.)].
парафінолікування мед. парафинолечение.
парафінотерапія мед. парафинотерапия.
парафінувальний парафинировочный.
парафінування парафинйровапие.
парафінувати, -ную, -нуєш парафинировать.
парафія церк. приход [Піп прийняв з
великою охотою в свою парафію нових людей
{Н.-Лев.)]; Тне з нашої '-'фії перен.
разг. не нашего прихода или не нашего поля
ягода [Я чомусь відразу відчула, що це
людина не з нашої парафії, як то кажуть
(Вільде)].
парафіяльний церк. приходской [Монастирі
і владики визискували пе тільки селян по
монастирських маєтках, але й міщан і
дрібне парафіяльне духовенство,
розпорошене й беззахисне (Тулуб)].
парафіянин церк. прихожанин [Дяк собі
читає, а парафіяни, як звичайно, тим
часом куняють... (Квітка)].
парафіянка церк. прихожанка.
парафований дипл. парафированный.
парафраза лит., муз. парафраза, уст.
парафраз, парафрази с.
парафразо вашій лит., муз.
парафразированный.
парафразування лит., муз. парафразйрова-
ние.
парафразувати, -зую, -зуєш лит., муз.
парафразировать.
І парафразу ватися, -зується страд, з. лит.,
муз. парафразироваться.
парафрастичний лит. парафрастический.
парафування дипл. парафирование.
парафувати,-фую, -фуєшди/гд. парафировать.
парафуватися, -фується страд, з. дипл.
парафироваться.
параша параша, парашка.
парашник парашечник, пар&шник.
парашут парашют [3 літаків падали на
землю сотні людей, погойдуючись під
великими білими парашутами (Трубл.)]. :
парашутизм, -му парашютизм.
парашутист парашютист [А в глибині під
парашутистом чорніло море лісу (Ле)].
парашутистка парашютистка [25 липня 1951
року група парашутисток-спортсменок..
зробила груповий нічний стрибок з висоти
7100 метрів (Рад. Укр., 1951, VIII)].
парашутний парашютный [Я дістав собі шмат
парашутного стропа й ховав його од усіх
(Янов.)].
парашутування ав. парашютирование.
парашутувати, -тую, -туєш ав.
парашютировать.
парвеню нескл. сущ. м.р. уст. парвеню.
паргелій астр, паргелий.
пардон разг. 1) межд. пардон [— Пардон,—
сказав молодий, — можна відчинити
кватирку?.. (Янов.)]', 2) (род. пардону) сущ.
пардон.
парёз,^ -зу, парезис, -су мед. парез, парезис.
паремійний лит., церк. паремёйный.
паремійник лит., церк. паремейник.
паремія лит., церк. паремия.
парений 1) прич. паренный; 2) прил.
пареный; (о молоке — ещё) топлёный [На столі
з'явився високий глечик з пареним
молоком (Собко)]; як г^ на редька разг. хуже
горькой редьки [За ці дні надокучив йому
балакучий начальник, як парена редька
(Ст.)].
парення 1) парение, парка; 2) порка [— Кого
зловлю, велю так випарити, щоб йому
відхотілося язиком молоти. — Ей, татку!
Бійтеся бога! Не надто ви з тим парепням
розмахуйтеся! (Фр.)]. Ср. парити1 1, 3.
паренхіма анат. и пр. паренхима.
паренхіматичний, паренхіматозний анат. и
пр. паренхиматйческий, паренхиматозный.
парень, -рня разг. парень [Ідуть високо у
сідлах, При військовім пишнім строї —
Парні з сіл та із заводів, Все червонії
герої (Тич.); На синьому морі плинуть
кораблі; На тих кораблях парні молоді
(Чуб.)].
пареньбк, -нька разг. паренёк [І Костуся
похваляли, що пареньок був вже важнень-
I кий (Квітка); А за мною пареньок, а за
( мною молодий (Чуб.)].
парестезія мед. парестезия.
Париж Париж.
парижанин парижанин [І несподівано перед
нею став, ніби живий, Павлусь серед зали,
міцний, ..з грацією парижанина (Н.-Лев.)]*
парижанка парижанка.
Паризька комуна ист. Пардожская коммуна.
паризький парижский [В Паризькій окрузі
І Живуть мої друзі (Воронько)]; ^ ка з є-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)