пар 220 пар лень с.-х. парижская зелень [Щоб позбутися плодожерки, яблуні після цвітіння обприскують паризькою зеленню (Веч. Київ, 1957, IV)]. парик, -ка парик [3 блискучою майстерністю володів Марко Лукич [Кропивницький] мистецтвом гриму.. Парик і бороду він клеїв сам (Минуле укр. театру)]. парикмахер, -махера парикмахер [За годину до початку засідання Саїд запросив парикмахера (Л е)]. парикмахерка разг. парикмахерша. парикмахерська 1) прил. см. парикмахер- ський; 2) (род. парикмахерської) сущ. парикмахерская [За чверть години^ він зайшов до великої парикмахерської і став терпляче ждати своєї черги (перекл. Скля- ренка)]. парикмахерський парикмахерский [Він скидався на манекена з парикмахерської ві- "трини (Бойч.)]. париковий париковый. парило бот. (Ацгітопіа Ь.) репей, репейник. парильний спец. парильный. парильник спец. парильщик. парильниця спец, парйльщица. парильня парильня, парйлка. парируваний парированный. парирування парирование. парирувати, -рую, -руєш парировать [Він [актор] використовує своє вміння чуйно реагувати на будь-який жест і слово партнера, на льоту його підхоплюючи і парируючи (Мист., 1956, 4)]. парируватися, -рується страд, з. парироваться. паристий парный; спаренный [А то візьметься за роботу —Із глини будувать хатки — Аж очі світяться: достоту Паристі на вікні свічки (Рил.); Коні паристі Мчать, і вітер вслід кигиче {Мал.)]. паристість, -тості парность. паритет, -ту паритет. паритетний паритетный [В разі незгоди між Радою Союзу і Радою Національностей питання передається на розв'язання погоджувальної комісії, утворюваної палатами на паритетних засадах (Конст. СРСР)]. паритетність, -ності паритетность. парити1, -рю, -рипі 1) (подвергать действию пара) пйрить; распаривать; (соверш.: парить в течение определённого времени) пропарить [Парили над вогнищами лозу й прикручували боропи до верб (Головко); Білі руки в окропі парить (II. п. — Сл. Гр.)]; 2) (о сильном зное) безл. парить [Душно, так і парить (Ном.); Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря (Мирн.)]; 3) (сечь розгами) разг. пороть; 4) (о сильном дожде) разг. хлестать, разг. шпурить [Обідали. Здавалося, дарив дощ, шуміло, плюскотіло, тріщали кістки, торохтіли миски (Вас.)]; О парка ~ти см. парок. парити2, -рю, -риш: ~тп землю с.-х. разг. держать под парами землю, обл парить землю [Хто землю парить (тобто застосовує пари), той за хлібом не шарить (Колг. Укр., 1957, 1I парити, -рю, -рйш парить [Мов орел, парив Каро у високому небі України (Риб.); Парили б [поети] скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Шевч.)]. паритися, -рюся, -ришся 1) париться; распариваться; пропариться [В лазні ми з шофером парились самі (Янов.); Заблищали зорі в чистому небі, показався і місяць з-за гори — повний, червоний, неначе в бані паривсь (Мирн.)]; ер. парити1 1; 2) перен. разг. париться [Шмарін парився над наказом дивізії, — йому з бригадою завтра вранці відкривати дії (перекл. з Фурманова)]. . паричок, -чка уменьш., ласк, паричок. парі нескл. сущ. ср. р. пари; іти на (в) ~-»рГ см. іти. парія пария [Гетьманські «вартові» для одесита з околиць були презренними паріями (Смол.)]. парк х, -ку (насаждения) парк [За Будинком культури починалися широкі алеї молодого парку (Козач.)]. парк2, -ку воен., спец. и пр. парк [Наш тракторний парк уже в 1940 році в кілька разів перевершував парк усіх капіталістичних країн Європи разом узятих (Минко)]. парка миф. парка. паркан, -на забор [Звідтіль помітили, як на вулицю через паркан почала сипатись наша піхота (Панч)]. паркановий заборный. парканчик уменьш. заборчик [Юрій трохи постояв біля невисокого парканчика, потім попрямував у глиб, скверу (Собко)]. паркет, -ту паркет [Наче лід, паркет блищить (ПІ ер.)]. паркетина паркетина. паркетний паркетный [Паркетна підлрга, неначе люстро, відбивала в собі блискучі, найрізноманітнішої форми плафони, що висіли під стелею (Ткач)]. паркетник спец. паркетчик. паркетниця спец, паркетчица. паркий 1) (насыщенный испарениями) душный, разг. паркий; (затрудняющий дыхание разе —ещё) парной, (реже) парный [Надворі паркий літній день наставав (Ле)]\ 2) (выделяющий пары) разг. испаряющийся, разг. парной [Сонце., гріло своїм щедрим промінням і цю пірамідку свіжої паркої чорноземлі, вирослу край шляху (Гонч.); Вариво клекотіло в казанах, ..паркий дух ситної страви, прозорий димок слався на галявині (Горд.)]. паркінсонізм, -му мед. паркинсонизм. парко предик. душно; парко; парно [В хаті було парко (Сміл.)]. Ср. паркий 1. парковий парковый [Ландшафт лісостепу — парковий і характерний чергуванням лісу й степу (Дерев, зодчество Укр.)]. парламент, -ту парламепт [Найвищим органом державної влади в нашій країні є Верховна Рада СРСР, справжній радянський парламент, що складається з двох рівноправних палат: Ради Союзу і Рад» Національностей (Рад. Укр., 1958, /); Річард: А в чім, по-вашому, громадська воля? Кембль: А в тім, що ні
|