дар 221 пар король, ні парламент ламать не сміє присуду громади (Л. Укр.)]. парламентаризм, -му парламентаризм [Парламентаризм не усуває, а оголює суть най- демократичніших буржуазних республік, як органу класового гноблення (Ленін)]. парламентарій парламентарий [Міністри і парламентарії з професії, зрадники пролетаріату і «діляцькі» соціалісти наших днів полишили критику парламентаризму цілковито анархістам.. (Ленін)]. парламентарний полит, парламентарный; (основанный на выборах) представительный [Найбільш досконалим, передовим з буржуазних держав є тип парламентарної республіки.. (Ленін)]; '—ний державний лад парламентарный образ правления. парламентёр, -ра парламентёр; уст. переговорщик [Двоє жандармів схопили парламентера й повели за браму (Ле)]. парламентёрство парламентёрство. парламентерський парламентёрский. парламентський парламентский [Завоювання міцної парламентської більшості, яка спиралася б на масовий революційний рух пролетаріату, трудящих, створило б для робітничого класу ряду капіталістичних і колишніх колоніальних країн умови, що забезпечуватимуть проведення корінних соціальних перетворень (Матер. XX з. КПРС)\. пармезан, -ну (сорт сыра) пармезан. пармён [золотий] сад. пармён [золотой] [Садівник упізнав мічурінську антонівку.., пепінку й золотий пармен (Донч.)]. Пармён Пармёний, Пармен. парна 1) прил. см. парний 1; 2) (род. парної) сущ. разг. парная. Парнас, -су геогр. и пр. Парнас. парнасець, -сця лит. парнасец. парнаський поэт, и пр. парнасский. парний 1) парный [Дуже велику увагу поет [Берне] приділяв парним синонімам, широке вживання яких є одною з найхарактерніших особливостей художнього стилю поета (Рад. літер., 1958, 5)]; 2)(кратный двум; состоящий из таких чисел) чётный [Кияни знають, що від Сінного базару, а також через подвір'я будинків парного боку Житомирської вулиці можна потрапити на край урвища, з якого біжать униз стежки на Поділ (Я нов.)]; ^-»не число чётное число, чёт.в парний 1) (насыщенный испарениями) душный, разг. парной, (реже) парный [В парному повітрі стояла зловісна тиша (Козл.); День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Гл.)]; 2) (редк. — о свежем, не- остывшем молоке, мясе и т. п.) парной [У п'янкім повітрі полонини домашні пахощі парного молока протвережують і веселять (Ільч.)]. парник, -ка парник [В кількох парниках вирощували розсаду капусти й помідорів (Бойч.)]. парникар см. парниковод. (парникарство ,лм. парниководедво. парниковий парниковый; (выращенный в парнике — ещё) паровой [При організації парникового господарства необхідно приділяти особливу увагу вибору місця (Колг. вироби, енцикл.); Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (Шиян)]. парниковод, редк. парникар, -ря спец. парниковод. парниковбдетво, редк. парникарство спец. парниководство. парничок, -чка уменьш. парничок [Минулої осені Марта влаштувала невеликий парничок, — скоро діти матимуть свіжий салат і редиску (перекл. Скляренка)]. парність, -ності парность [Парні зображення голівок биків, що ніби відтворюють парність упряжки їх у ярмі, були знайдені в Петрепах (Нар. стар. іст. УРСР)]. парно1 (парами) нар. парно. парно2 предик, душно; парно [Надворі парно, варко, дихати нічим (Мирн.)]. Ср. парний 1. парнокопйтний зоол. парнокопытный [Дикі парнокопитні тварини дають молока стільки, скільки необхідно для виховання малят (Осн. даре.)]. парнокопитні, -них сущ. зоол. парнокопытные. парня 1) сущ. разг. парная, (реже) парная [Макитра оддихався, мов вийшов із парні (Вас.)]; 2) спец. парня; 3) обл. духота* [Така стояла спека, Що й місця не знайти; У холодку — і там парня, аж в'ялить (Гл.)]. паробок см. парубок. паровий * паровой [Ось екскаватор паровий, він риє землю, мов живий (Тич.)]; ~ва тяга техн. паровая тяга; *^ве он а- л є н н я паровое отопление; ~* вий млин паровая мельница [Я зачинаю зараз будувати в Бориславі новий млин паровий (Фр.)Ь паровий2 с.-х. паровой [В епоху Київської Русі існували різні системи землеробства— вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами (Нар. стар, іст. УРСР)]; ~»вё поле паровое поле [Безполична оранка під чорні пари сприяла й кращому нагромадженню вологи у паровому полі (Колг. Укр., 1956, 8I паровий3 паровой. паровик, -ка паровик [Ми прибули на станцію в щасливу годину: там саме пускали один з найпотужпіших паровиків (Гонч.)]. паровимірник техн. пароизмеритель. паровимірювальний техн. пароизмерительный. паровипускний спец. паровыпускной. паровихлопнйй техн. паровыхлопнбй. паровйця разг. уст.- спаренные волы [Щороку [Лоза] посилає в дорогу паровиць по десять за сіллю та за рибою (Мирн.)]. паровичний техн. паровичный. паровичок, -чка уменьш. паровичок [— Давай, — махнув рукавичкою Григорій Гри» горович молодший, і паровичок рушив, корячись його хазяйській руці (Янов.)].
|