Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обв 7 обв йшов з кущів, обвішаний водяними ліліями (Бойч.); Біля порога козак прив'язав хорті з до розсохи, обвішаної глечиками, і ступив до хати (Панч)]. Ср. обвішувати. обвішати см. обвішувати. обвішатися см. обвішуватися. обвішити, -шу, -шиш геод. обвешить. обвішувати, -шую, -шуєш, обвішати, -шаю, -шаєш обвешивать, обвешать, разг. редк. обвесить; (сплошь — ещё) увешивать, увешать, разг. увесить [Тіло тягне до себе чорна безодня. Вона сковує його залізом, обвішує камінням (Коцюб.); Браму треба буде обвішати флагами (Фр.)]. обвішуватися, -шуюся, -шуєшся, обвішатися, -шаюся, -шаєшся обвешиваться, обвешаться; обвеситься; увешиваться, увешаться; увеситься [Як я піду на скарбову службу, добуду чинів, обвішаюсь хоч маленькими орденами... О! тоді інша справа! (Н.-Лев.)]. Ср. обвішувати. обвіювати * см. обвівати. обвіювати2, -впою, -вїюєш, обвіяти, -вію, -вієш с.-х. обвеивать, обвеять. обвіюватися г см. обвіватися. обвіюватися 2, -віюеться, обвіятися, -віється (быть обитым ветром) разг. облетать, облететь (неточно) [Обвіялись мої квіточки, ..залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки (Барв.)]. обвіяний прям., перен. овеянный [їхні суворі зосереджені лиця, обвіяні палаючим весняним вітром, були загорілі, чорні (Чорн.); Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка (Коцюб.)]. обвіяти * см. обвівати. обвіяти 2 см. обвіювати 2. обвіятисях см. обвіватися. обвіятися 2 см. обвіюватися 2. обводження 1) обводка; обнесёние; 2) обводка. Ср. обводити 2—3. обводити, -джу, -диш, обвести, -веду, -ведеш 1) обводить, обвести [Зв'яжуть руки рушником, Коло столика кругом Обведуть з свічками... (Боров.); Семен затиснув в грубі і чорні пальці цигарку, а праву руку підняв, обвів нею круг шиї (Коцюб.)]; <^ти, <^тй очима (оком, поглядом, зором) обводить, обвести глазами (взглядом, взором), окидывать, окинуть глазами (взглядом, взором) [Зустрічних всіх капрал тяжким обводив оком (Бажан); Ніна радісними очима обвела товаришів (Шер.); Гуцулка на скелю високу зійшла І зором свій край чарівний обвела (Воронько)]; 0 ^тй [кругом пальця] разг. обвести [вокруг пальца] [—Отак-то ти нас об-* вів, дядьку? — обізвавсь до його Лушня {Мирн.)]; 2) обводить, обвести; (огораживать что чем — ещё) обносить, обнести; (размещать вокруг' чего-нибудь замкнутым кругом — ещё) окружать, окружить; (в виде, наподобие каймы — ещё) окаймлять, окаймить; (обрисовывать линиями — ещё) очерчивать, очертить [Пухкий сніг уклавсь на землі, будинках, обводив лінії тинів, по стовбурі дерева зліз догори й обліпив усі гілочки (Коцюб.); Там, де гули громи ворожі, замість окопів, що були, з дротів колючих огорожі картоплю й гречку обвели (Сос); Всі міста, нові заводи На здоров'я для народу Цвітом буйної природи, Рідна земле, обведиі (Мас); Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду... (Шевч.)]; 3) спорт, обводить, обвести. обводнений гидр, обводнёпный [Загальна площа зрошуваних і обводнених степів перевищить три мільйони гектарів (Рад. Укр., 1950, IX)]. обводнення гидр, обводнение [Обводпення в кілька разів піднесло врожайність городів та саду, зробило колгосп ім. Калініна мільйонером (Минко)]. обводнити см. обводнювати. обводнювальний гидр, обводнительный [На масиві [Інгулецькому] запроектовано обводнювальні заходи з метою забезпечити водою населені пункти і тваринницькі ферми (Наука і життя, 1957, 2)]. обводнюваний гидр, обводняемый. обводнювання гидр, обводнение. обводнювати, -нюю, -нюєш и обводняти, -няю, -няєш, обводнити, -ню, -нйш гидр. обводнять, обводгійть [Слід створити міцну кормову базу вівчарства, обводнити не- використовувані пасовища, механізувати підняття води з колодязів (Хрущов)]Г обводнюватися, -нюється и обводнятися, -няється гидр. обводняться. обводняти см. обводнювати. обводнятися см. обводнюватися. обвозити, -вожу, -возиш, обвезти, -зу, -зёш обвозить, обвезти. обволікання обволакивание. обволікати, -каю, -каєш, обволокти, -лочу, -лочёш обволакивать, обволочь [Небо до обрію вкрилося розривами рудих хмарок, що пливли, обволікаючи сонце (Куч.); У Андрія сон уже обволікав думки (Панч)]. обволікатися, -кається, обволоктися, -лочё- ться обволакиваться, обволочься [Богун, не відриваючись, пильно слідк ував за тим, як польські вали обволікалися гарматним і мушкетним димом (Кач.)]. обволікаючий обволакивающий; ^чі р є ч о- в й н и мед. обволакивающие вещества. обволокти *?де. обволікати. обволоктися см. обволікатися. обворожити см. обворожувати. обворожливий редк. обворожительный. обворожливо нар. редк. обворожительно. обворожувати, -жую, -жуєш, обворожити, -рожу, -рожиш обвораживать, обворожить; (пленить — ещё) очаровывать, очаровать, (сильнее) околдовывать, околдовать [Кого це обворожила так та сама Оксапа? (Вас.)]. обвуглений обугленный [Тонке гілля обгоріло й осипалось, залишився тільки стовбур і товсті обвуглепі гілки (Шиян)]. о.бвуглити см. обвуглювати. обвуглитися см. обвуглюватися. обвуглїлий обуглившийся. обвуглюваний обугливаемый. обвуглювання обугливание [Він провів велику кількість досліджень над^ обвуглю- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)