Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обв € обв ходящемся под судом — ещё) подсудимый [Я сидів паче на лаві обвинувачених (Л. Укр.)]. обвинувачення 1) обвинение [В усіх буржуазних країнах проти революційних вождів пролетаріату висували наклепницькі обвинувачення в зраді (Сталін)]; 2) уличение, изобличение. Ср. обвинувачувати 1-2. обвинувачка 1) обвинительница; 2) уличй- тельница, изобличйтельница, Ср. обвинувачувати 1—2. обвинувачуваний 1) обвиняемый; 2) уличаемый, изобличаемый. Ср. обвинувачувати 1—т2. обвинувачування 1) обвинение; 2) уличение, изобличение. Ср. обвинувачувати 1—2. обвинувачувати, -чую, -чуєш, обвинуватити, -вачу, -ватині 1) обвинять, обвинить, предъявлять обвинение, предъявить обвинение [Ми, пролетаріат, обвинувачуємо капіталізм за те, що він веде до великого виробництва через розорення селянства (Ленін); Не їла душа часнику, то не буде й вонятиі У мепе немає нічого такого, за що мене можна б обвинуватити (Мирн^)]; 2) (обнаруживать в Уком-нибудь что-нибудь предосудительное) уличать, уличить, изобличать, изобличить [Хоч на суді і виявилося, що Грицько плів ті нісенітниці, тільки Грицька не обвинуватили (Мирн.)]. обвинувачуватися, -чуюся, -чуєшся 1) обвиняться [Лось підвівся і, тримаючи папір у руці, розповів, в чому обвинувачується Алітет (перекл. з Сьомушкіна)]; 2) страд, з. обвиняться; уличаться, изобличаться; ср. обвинувачувати 1—2. обвинути см. обцивати. обвинутися см. обвиватися. обвисати, -саю, -саєш, обвиснути, -ну, -пеш Обвисать, обвиснуть; (опускаться вниз — еще) свисать, свиснуть; (спускаться книзу, принимая висячеє положение) повисать, виснуть, повиснуть [Рукава сорочки він позакочував, штани обвисали над крагами (Трубл.); Парусник повз неймовірно позолі, вітрила ліниво обвисали на щоглах (Риб.); Затовк би на смерть дужий Тихін Марка, так Сень одборонив, ..обвис на руках забіяці (Горд.)]. обвислий обвисший, обвислый; свисающий, обл. свислый; повисший, повислый [Есесівці тюпали в своїй обвислій, згапьбленій уніформі (Гонч.); Ми побачили високого, сухого, як кістяк, старика з обвислими, як ' у бульдога, щоками (Іван.)]. Ср. обвисати. обвислість, -лості обвйслость. обвиснути см. обвисати. обвити см. обвивати. обвитий обвитый, разг. обвитой; овитый; обмотанный; увитый, разг. увитой [Він у довгій киреї барви старого золота, з темно- червоною габою внизу, навколо шапки обвита гілка достиглого хмелю (Л. Укр.); Весь будинок був обвитий зеленню, що навіть крізь вікна ніколи не проникав світ сонця (Чорн.)]. Ср. обвивати. обвитися см. обвиватися. обвів?ти, -ваю, -ваєш и обвіювати, -вїюю, -вїюєш, обвіяти, -вїю, -вієш прям., перен. овевать, овеивать, овеять, обвевать, обвеивать, обвеять; (только прям.: обдавать струёй воздуха — ещё) опахивать, опахнуть [Свіжий вітрець обвіває обличчя (Двнч.); З узгір'я за селом розкинулося звичне і разом несподіване видовисько, що обурило, обвіяло людей гнівом (Горд.)]. обвіватися, -ваюся, -ваєшся и обвіюватися, -вїююся, -вїюєшся, обвіятися, -віюся, -вієшся овеваться, овеиваться, овёяться, обвеваться, обвеиваться, обвёяться; опахиваться, опахнуться [Холодом обвівається Оксанине серце (Шиян); Леся: ..Я бачила, ..як петербурзькі пролетарі своїми мозолястими руками захитали трон.. Хто бачив це, хто обвіявся бурями повстань, той збагнув — революція невмируща! (Сміл.)]. Ср. обвівати. обвід (род. обводу) обвод; (о контурах уст., поэз.— ещё) очерк [Обвід башти зверху досить вільно охопили, взявшись за руки, шість засуджених (Ле); Зітхнув, і чорний обвід коло очей ще більше почорнів (Стеф); Ватя ловила його погляд, обвід його лиця, котрий мрів у густій тіні од груш (Н.-Лев.)]. обвідка обводка [Ярослава соромливо змигнула, але, переборовши ніяковість, знову глянула на нього росяно-сірими, з чорною обвідкою очима (Минко)]. обвідний спец. обводный; ^нйй апарат техн. обводный аппарат [На сортопрокатних станах треба широко застосовувати автоматичні обвідні апарати (Наука і життя, 1956, 6)]; ~ний к "а нал обводный канал. обвіцнйк, -ка спец. обводчик. обвіднйця спец, обводчица. обвіз, -возу обвбз. обвінчаний обвенчанный [Якось чудно дивитися на старих людей, котрі з кохання цілуються, як ніби обвінчана вчора парочка (Коцюб.)]. обвінчати, -чаю, -чаєш обвенчать [Піп вас обвінчає; Вибирайте старостів, Хай музика грає (Боров.)]. обвінчатися, -чаюся, -чаєшся обвенчаться [Ти з Оленою завтра у вутрепі обвінчаєшся (Квітка)]. обвірчувати, -чую, -чуєш, обвертіти, -верчу, -вёртиш спец. обвёрчивать, обвертеть. обвіс, -су техн. обвес. обвітрений обветренный, обветревший, уст. обветрёлый [Засмальцьовані, обвітрені степовики добре знали, що Зоя ніколи їх не підведе (Гонч.); Ранком вирушали [робітники] з хати, а ввечері, заболочені, з обвітреними губами, поверталися назад (Вільде)]. обвітрити см. обвітрювати. обвітритися см. обвітрюватися. обвітріти, -ріє обветреть. обвітрювати, -рюю, -рюєш, обвітрити, -рю, -риш обветривать, обветрить. обвітрюватися, -рююся, -рюєшся, обвітритися, -рюся, -ришся обветриваться, обветриться [Цілий день ходив без картуза—обвітрився, загорів (Бат)]. обвішаний обвешанный; увешанный [Він ви- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)