Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пел 239 лен [Треба ж чимсь горлатому панові пельку заткнути (Мирн.)]. пельмені, -нів кул. пельмени [Один автомат може виробити за добу п'ять тонн пельменів (Веч. Київ, 1957, XI)]. пельменна 1) прил. см. пельменний; 2) (род. пельменної) сущ. пельменная. пельменний пельменный. пемза пемза [Деякі лави виділяють легку пінясту масу, яка при застиганні утворює пемзу (Фіз. геогр.)\. пемзобетон, -ну строит, пемзобетон. пемзовий пемзовый. пемзувальник спец, пемзовщйк. пемзувальниця спец, пемзовщйца. пемзування спец. пемзование, пемзовка. пемзувати, -зую, -зуєш спец. пемзовать. пен&л пенал [У перший раз пішов [син] сьогодні в школу. Пенал, портфелик, голубі штанці, — Усе таке єдине й неповторне, Як перше слово, півсвідоме «ма»... (Рил.)]. пенальті нескл. сущ. ср. р. спорт, пенальти. пенати, -тів миф., перен. пенаты [Молилася [мати] своїм пенатам І в Капітолій принесла Немалі жертви (Шевч.)]. Пенджаб, -бу Пенджаб. пендйнка мед. пендйнка. Пенза Пенза. пензель, -зля жив. кисть [На тобі пензель та малюй (Н.-Лев.)]. Пензенська область Пензенская область. пензенський пензенский. пензлик жив. кйсточка [Двома дотиками пензлика, повернутого тонким кінцем від себе, вона в одну мить намалювала пуп'янок квітки (Волош.)]. пенітенціарний юр. пенитенциарный. пеніцилін, -ну фарм. пенициллин [Діапазон антибіотичної дії пеніциліну досить широкий (Мікр. ж., 1949, XI, 1)]. пенні (денежная единица в Великобритании и Финляндии) нескл. сущ. м. р. пенни (ср. р.) [І падає латунний жовтий пенні На тротуар (Бажан)]. пенс пенс. пенсійний см. пенсіонний. Пенсільванія Пенсильвания. пенсіонер, -ра пенсионер [А от я пенсіонер, колишній пекар (Донч.)]. пенсіонерка пенсионерка [Марія Іванівна — бабуся-пенсіонерка. Вона багато-багато років була вчителькою, а тепер стала старенька й хвора, тому й живе на пенсію (Коп.)]. пенсіонерський пенсионерский, пенсіонний пенсионный. пенсіонований редк. получающий пенсию, находящийся в отставке, отставной [Пан Темницький—то був пенсіонований урядник (Фр.)]. пенсія пенсия [Жив із своєї пенсії, скромно і акуратно, не служив ніде і нічим не займався (Фр.)]; вийти на ^сію выйти на пенсию [Машиніст Куропатенко ще минулого року, після аварії та контузії, вийшов на пенсію (Смол.)]. пенсне нескл. сущ. ср. р. пенсне [Він часто скидав своє пенсне, протирав і знову чіпляв на ніс (Мирн.)]. пентагон мат. пентагон. Пентагон, -ну полит., перен. Пентагон. пентагональний мат. пентагональний* пентаграма пентаграмма. пентаедр, -ра мат. пентаэдр. пентаметр, -ра поэт, пентаметр. пентахорд муз. пентахорд. пентод радио пентод. пеня 1) (штраф) пеня; 2) уст. наказание* [— Коли, — каже, — мені всю правду скажеш, то хоч і вина твоя яка буде, то я за правду збавлю тобі пені (Квітка)]; 3) (жалоба) уст. пеня [— На кого маєте- пеню, скажіть: я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова (Квітка)]; 4) уст. беда, несчастье [3 ледачим скрізь пеня (Г.-Арт.)]; 0 зводити, звести (редк. з л и- вати, злити) ^ню н а кого разг. возводить, возвести поклёп на кого; складати, скласти "^ ню на кого разг. перелагать, переложить вину на» кого, сваливать, свалить вину на кого [Сама ходить по хатах, піддурює людей іти за собою, а на мене складає пеню (Н.-Лев.)]. пенякуватий обл. упрямый, строптивый [I не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб • по її було (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. пеняти, -няю, -няєш (на кого, на що и редк. кого, що) разг. пенять (на кого, на что и- кому, чему) [Чудно Прісьці і страшно. Вона нікого не позивала, і на неї, здається, нікому пеняти, а в суд каясуть- (Мирн.); Билинка косаря пеняла. Що рано скошена — зав'яла (Боров.)]. пень (род. пня) 1) пень [Рясту голівки несмілі Засиніли з-під старого пня (Мал.); Рябі мармурові пні буків злізали з дороги униз, немов западались (Коцюб.); До* тебе говори, так як до того пня (Ном.) ; Пня через колоду не перекинеш (Ном.)]; плата від пня спец, попонная плата; Одо пня нар. разг. до основания, разг. в пух и в прах; дурний, як ^нь см. дурний 1; на пні (о хлебах и перен.) на корню [Люди вкрили панський лан і хапали панське жито, а людське стояло на пні (Н.-Лев.); Не допускати перестою хлібів на пні (Рад. Укр., 1951, VI); Отак гниє на пні колишня людина (Ле)]; як на пню стати перен. разг. заупрямиться [А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Вовч.)]; 2) (улей) обл. пень, колода. пеньковий пенковый [Полковник не витягав. з рота чорної, засмаленої курінням кількох поколінь курців пенькової люльки (Ле)]. пеньку вати й 1) пнйстыи; 2) обл. упрямый, строптивый. пеньок, -нька 1) пенёк [Біля старого соснового пепька височить мурашина купа (Коп.); Сльози, що спливали з невидющих очей, заповняли старий чорний рот з двома пеньками жовтих зубів (Коцюб.); Який же- він пеньок нетесаний (Ле)]; п 07л оханий заєць і ~ нька боїться поел, пуганая ворона и куста боится- 2) (птичьего пера) орн. очйн. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)