Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дек 238 пел як сум тяжкий; тужила —- як журба пекуча (Мирн.)\ Не дивуйте, що думи глибокі Будять речі та сльози пекучі (Л. Укр.)]; г^чий біль жгучая боль [Я знов почув глухий, пекучий біль у грудях (Фр.)]; 2) (перен.: крайнє нужный) настоятельный, насущный [Почалися пекучі державні справи (Ле)]; ~^ча потре- б а настоятельная необходимость, насущная необходимость, насущность; ~-»че питання насущный вопрос, жгучий вопрос [Питання про мир є пекуче питання, болюче питання сучасності (Ленін)]. пекучість, -чості 1) жгучесть; знойность; томительность; 2) настоятельность. Ср. пекучий 1—2. Пелагёя, Пелагїя, разг. Палажка, Палагна Пелагёя, Пелагия. пелагічний геол. и пр. пелагический [Велику роль у вивченні міграцій зграєвих пелагічних риб Чорного моря., відіграє авіаційна розвідка (Наука і життя, 1958, 7I. Пелагія см. Пелагёя. пелагра мед. пеллагра [До числа хвороб, зв'язаних з відсутністю в їжі вітамінів, належить пелагра (Курс патології)]. пеларгонія бот. (Реіаг&опіит) пеларгония, пеларгониум. пеласги, -гів ист. пеласги. пелена* (край одежды) разг. подол [Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Шевч.); Сидить Ольга край берега. Повна пелена в неї квітів лугових (Шиян)]. пелена 2 1) (сплошной покров) пелена (уст.) [Сніг, який вішав уночі, прикрив дорогу Л поле рівною пеленою (Панч)]; 2) (виде- . ляющееся на фоне чего-нибудь) редк. полоса [Вода ринула широкою пеленою з суцільного каменя (Сміл.)]. пеленати, -наю, -наєш редк. пеленать [Стару бабусеньку згадаю! Вона мене кохала: піснями шленала, Рідним словом кормила, рідній мові учила (Метл.)]. пеленг спец. пеленг [Дубров ішов спіралями крутими, у правім пеленгу мав озеро Ха- сан (Дмитр.)]. пеленгатор, -ра спец, пеленгатор [Запара, нахилившись над пеленгатором, допомагав Карові визначити віддаль пароплава від берега (Трубл.)]. пеленгація спец. пеленгация. пеленгований спец. пеленгованный, пеленги- рованный. пеленгування спец. пеленгование, пеленгйро- вание [Подвійне пеленгування показувало, що «Антопулос» знаходиться приблизно на 'віддалі двадцяти миль від підводного човна (Трубл.)]. пеленгувати, -гую, -гуєш спец. пеленговать, пеленгйровать. пелерина пелерина [І тільки-но вона сіла на лаву, скинувши з плечей пелерину, перед нею виріс червонощокий управитель Ка- троль (Риб.)]. .пелеринка уменьш. пелеринка [Офіцер ніс У Другій руці її білу пелеринку і злегка помахував нею (Л. Укр.)]. пёлех .1) (о волосах, шерсти и пр.) прям., перен. разг. клок [Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню- (Ільч.)]; 2) перен. разг. лохматый [человек],, лохмач; старый дед. пелехатий (со всклокоченными волосами, шерстью и пр.) прям., перен. разг. лохматый, кудлатый; (с длинной шерстью) косматыйг мохнатый [Подивися на себе! На кого ти тепер став схожий! Кудлатий, пелехатий, пеначе в клоччя вбрав голову (Н.-Лев.); Вінок виходив великий, пелехатий (Л. Укр.); Освітивши хмару пелехату, Сонце- позолочує сади (Дор.)]. пёлехи, -хів 1) мн. ч от пелех; 2) собир. фам. лохмы. пелікан орн. пеликан [В долині Нілу, особливо- в дельті ріки, водиться чимало птахів: ібіси, фламінго, пелікани та ін. (Наука: і життя, 1958, 5I. пелїти, -тів геол. пелиты. Пелопоннес, -су Пелопоннес. пелопоннеський пелопоннесский. пелюстка, редк. пелюсток, -тка лепесток [Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки (Рил.); На сонці довго блищав білий березовий пелюсток (Десн.); Місяць схилявся все нижче й нижче, навколо нього розцвітали зелені пелюстки (Скляр.)]; капустяна ^ ка редк. капустный лист [Сніг уже не танув під кінськими копитами, а туго рипів, як свіжа капустяна пелюстка (Ле)]. пелюстковий лепестковый [Чи дружно яблунь квіти ранні Розсиплють пелюстковий сніг, Чи будуть зустрічі нежданні В дорогах дальніх і близьких? (Дор.)]. пелюсткові, -вих сущ. бот. лепестковые. пелюсток см. пелюстка. пелюсточка уменьш., ласк, лепесточек [Над берегом і водою носилися якісь легкі, як сніжинки, білі пелюсточки (Минко)]. пелюшечка уменьш., ласк, пелёночка [В її руках залишилася маленька пелюшечка, подарунок Шафіге (Тулуб)]. пелюшка * пелёнка; (мн. ч.: пелюшки,-шок) пелёнки, уст. пелены [На краю ліжка, загорнута в пелюшку, лежала дитина (Борз.); А ви що ж хотіли, щоб ми тільки біля печей порались та пелюшки прали? Жінки тепер все одно як і чоловіки (Шиян)]; в і д ^шок, з ~шок (с детства) перен. с пелёнок, от пелён, с пелён. пелюшка 2 бот., с.-х. пелюшка [Горох від пелюшки прополюють: перший раз—до початку цвітіння, коли міжвузля і прилистки пелюшки матимуть фіолетове забарвлення (Колг. вироби, енцикл.)]. пелюшковий пелёночный. Ср. пелюшка *. пелядь, -ді ихт. пелядь [Крім зарибка коропа, колгоспи області зможуть закупити і зарибок., північних риб —чудського сига та пеляді (Соц. тварин., 1956, пёлька разг. глотка; бран. хайло, обл. прорва [Таж то .висотали з мене всі жили. Таж то цілий вік свій напихав я чужу пельку (Коцюб.); Із нор золото виносять, Щоб пельку залити Неситому!.. (Шевч.)]; заткну ти^ку вульг. заткнуть глотку |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)