Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дей 237 пек манах був багато ілюстрований місцевими художниками-графіками, пейзажистами та портретистами (Смол,)]. пейзажистка пейзажистка. пейзажний пейзажный [Пейзажної лірики до Шевченка українська література майже не мала (Рад. літер., 1958, 2)]. пейзан пейзан. пейзанка пейзанка. пейзанський пейзанский. пейсатнй пейсатый. пёйси, -сів пейсы [— Ай, ай! А тут що!.. — скрикнув він і вхопив себе за пейси (Фр.)]. пейсики, -ків пейсики. пек1 межд. чур [—Тьху! пек тобі, цур!.. — одітхнув він врешті, — як налякало! — І пішов далі (Коцюб.)]; ц у р-пек! см. цур. пек 2, -ку сущ. техн. пек. пёкар, -ря пекарь, хлебопёк [Тут були пекарі, взуттєвики, цеглярі — робітники тих підприємств, які він бачив, їдучи сюдп (Жур.)]. пекарка пекарша [Купимо—папушника, чи що. Пекарка продає й те, що до папушника годиться — усякі наїдки... (Вовч.)]. пекарний пекарный [На місцях стоянок мус- тьєрського часу звичайно зустрічаються., залишки вогнищ, сліди пекарних ям (Нар. стар. Іст. УРСР)]. пекарня 1) (предприятие по выпечке хлеба) пекарня [Хлібозаводи й пекарні., повинні дати торговельній сітці широкий асортимент виробів, і до того високої якості (Рад. Укр., 1946, VII)]; 2) (помещение для приготовления пищи) уст. кухня; (разг. — ещё) поварская (сущ.), поварня [В пекарні, видимо, давно уже кипіла робота й святочним прискореним темпом сповняла весь дім (Коцюб.)]. пекарство пекарство. пекарський пекарский. пекарювати, -рюю, -рюєш разг. пекарить, пекарничать. пекельний, редк. пекельнії цькніі 1) миф. адский, обл. пёкелыгый; б ран. адов [П и- сар: ..Завзялась, мабуть, лиха доля на мене. Але тепер уже хіба би всі сили пекельні против мене стали, щоб я свого не доказав (Фр.)]; '—не кодло презр., бран. адово отродье, исчадие ада; 2) перен. разг. адский [Час артилерійської підготовки кінчився, і пекельний гуркіт поволі стихав (Гонч.)]; <> *—на машина уст. адская машина. пекельніш миф. чёрт; житель ада [А в їх пеклі на той час мусили уживати люлечки, як наперсточки, бо у найстаршого пекель- ника, у самого верховоди, була жінка, така виніжена, що й не сказати (Вовч.)]. пекёльницькнй см. пекельний. пекельно нар. адски [Постріли, вибухи спалахували десь уже там, за пекельно чорною завісою (Ле і Левада)]. Ср. пекельний 2. Пекін Пекйн. пекінський пекинский; О "^ка качка с.-х. пекинская утка [В одному з куточків озера плавають сніжно-білі пекіпські качки (Веч. Київ, 1957, IX)]. пекло 1) миф. ад, разг. пекло, уст. преисподняя [Хвора: ..Однакові для мене рай і пекло, бо я не вірю в них (Л. Укр.); Товчеться, як Сивко в пеклі (Ном.)]; 2) перен. ад, разг. пекло [В тім гаю, У тій хатині, у раю, Я бачив пекло... (Шевч.); Це був справжній, рідкісний столітній герой, який все своє життя безстрашно водив баржі, плоти через бурхливе й грізне пекло (Ваш); Наша хазяйка пеклом дише на нас (Коцюб.)]; О аж <-^ло сміється разг. чертям тошно; [весь] поміст у ~лі з добрих намірів (замірів) зложився добрыми намерениями вы* мощен ад [Кажуть, весь поміст у пеклі З добрих замірів зложився! (Л. Укр.)]; не лізь (не забігай) поперед батька в^»ло шутл. разг. пе суйся наперёд (прежде) отца в петлю. пеклу ватпся, -луюся, -луешся см. піклуватися. пекти (печу, печеш) 1) печь [Скрізь поранпя: печуть, варять, Вимітають, миють... (Шевч.); І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (Котл.)]; 0 "^тй раків (раки) см. рак1; 2) (производить ожог, вызывать ощущение жжения) жечь; (о солнце — ещё) печь, палить, разг. жарить [Колючі вітри Балтійського моря пекли йому обличчя (Куч.); Слова його лились, текли І в серце падали глибоко! Огнем невидимим пекли Замерзлі душі (Шевч.)]; н а- дворі пече безл. на дворо печёт, на дворе знойно; 3) (о мясных. изделиях) разг. жарить, редк. печь; 4) (при болезненном воспалении стёртого, раненого или оцарапанного места) жечь; (безл. разг. — ещё) саднить; (о боли во внутренних органах— ещё) сосать [Пекла і вогнем розливалася рана у лівім плечі під корою бинтів (Пере.); Сьогодні й рісочки в роті не було, аж мене коло серця пече, аж мені млосно... (Коцюб.)]; пече під грудьми печёт под ложечкой, сосёт под ложечкой; печё в роті жжёт во рту, горит во рту; 5) (обладать способностью обжигать) жечься; утюг печё утюг жжётся. пектин, -ну хим. пектин. пектиновий хим. пектиновый. пектися (печуся, печешся) 1) печься; (на солнце — обычно) жариться [У старого чабана пироги печуться (Мур.); М а р и- н а: Ярино, ти б хоч у кущі влізла. Чого на сонці печешся? {Корн.)]; 2) (о мясных изделиях) разг. жариться, редк. печься; 3) страд, з. (несоверш.) печься; жариться; печься; ср. пектй 1, 3. пектусйн, -ну фарм. пектусйп. пекуче 1) прил. см. пекучий; 2) нар. жарко; знойно; томительно; ср. пекучий 1; 3) нар. настоятельно; ср. пекучий 2. пекучий 1) прям., перен. жгучий, жаркий; (только прям.: пышащий зноем — ещё) знойный; (тягостный, изнуряющий — ещё) томительный; (обжигающий — ещё) палящий [Де окопи, траншеї і піски пекучі, — Яблунева веселка поклопиться в воду (Мал.); Пекучим молдавським степом ішли І на фропт маршові роти (Куч.); Піспя гула, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)