Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 241 пер да і потім уже з природи звичайна людська свідомість (Ленін)]. ііервовік, -ку уст. начало веков [Р а ф а ї л: Могутнім громом сонце грає В гучному хорі братніх сфер І путь накреслену верстає Од первовіку ії дотепер (перекл. Лу- каша)]. первозданний поэз. первозданный [Ніби із-за диму, Пливе місяць круглолиций. І мир первозданний Одпочив на лоні ночі ІШевч.)]. первозимки, -ків, первозйм'я разг. первозимье. перволіток, -тка разг. 1) (преим. о животных) первогодок [Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... (Рил.)]] 2) (пер'ен.: человек юных лет) редк. (о мужчине) юноша, юнец (книжн. уст.), (о женщине) юница (книжн. уст.) [Пані наша була не перволіток та й не яка стара (Вовч.)]. лсрвонарбджений перворождённый. первоначало книжн, первоначало. первообраз, -зу книжн. первообраз. первопідняття спорт, первовосхождение. первопричина первопричина [Вона [природа] самої себе є причина, або ж первопричина (Тич.)]. первопуток, -тку, разг. первопуття первопуток, первопут, первопутка, первопутье [Важкі вітри бредуть на первопутті (Мал.)]; п о ^-»тку разг. по первопутку [Приїжджайте! Сніжним первопутком 3 хлібом- сіллю будемо стрічать! (Нех.)]. иерворбдннй уст. первородный [Піп, нарешті, заговорив голосом, яким і сам сатана не вмовляв Єву на первородний гріх (Ле)]. первородство юр., ист., перен. первородство. первородяща 1) прил. мед. первородящая; 2) (род. первородящої) сущ. мед. первородящая. первосвященик рел. первосвященник [І знов замислився Горлеико.. — І невже богові не однаково, якого визнавати первосвященика — римського чи царгородського?.. (Тулуб)]. первосхбдження спорт, первовосхождение. первотвїр, -твору уст. подлинник, оригинал [Розуміється, це нікого не переконує, — як і всяка похвала, що її не довести інакше, лише цитатою з первотвору (Рил.)]. первоцвіт, -ту 1) поэз. первый цвет [На ланах козачої долини Толочив ромашок первоцвіт (Мал.); Цвіт в моєму серці, Ясний цвіт-первбцвіт (Тич.)]; 2) бот. первоцвет; 3) бот. обл. подснежник [Жайворонок співав, аж луна йшла під блакитне небо, а в лісі слухав того співу первоцвіт (Коцюб.)]. первоцвітні, -них сущ. бот. первоцветные. нервувати, -вую, -вуєш редк. первенствовать [Вона нервувала в колі місцевої аристократії (Смол.)]. перга спец, перга, цветень [Бджола бринить, сіда на проліски, збира пергу годувати діток (Горд.)]. пергамен, -ну спец., филол. редк. пергамен. См. ещё пергамент 1. пергаменний спец., филол. редк. пергаменный. См. ещё пергаментний 1. пергамент, -ту 1) спец., филол. пергамент [Як матеріал для письма в древній Русі застосовувався пергамент, тобто особливим способом оброблена шкіра, на якій писали чорнилом (Іст. Укр. РСР); За- мойський дістав з шухляди столу поважний пергамент (Ле)]; 2) (бумага) пергамент [Охрім Бандура., дістав з нагрудної кишені старанно загорнуту в пергамент фабричну цигарку з довгим мундштуком (Куч.)]. пергаментний 1) спец., филол. пергаментный [На скатертині лежать сувої пергаментних списків (Риб.)]; 2) (о бумаге) пергаментный [З агави одержують тонкі міцні нитки, з яких виробляють одежу, мотузки, пергаментний папір тощо (Наука і життя, 1956,^ 12)]. пергамін, -ну спец, пергампп. пергідроль, -лю хим., фарм. пергидроль переадресовування переадресбвываниє. переадресовувати, -сбвую, -сбвуєш, переадресувати, -сую, -суєш переадресовывать, переадресовать [Він приймав вітання гостинних чехів безпосередньо на своє ім'я, не переадресовуючи їх на когось старшого (Гонч.);—Навіщо він переадресував мені це питання? Певне, сподівається, що я припущу якусь помилку,— подумав Андрій, з неприязню подивившись на Бой- ченка (Гур.)]. переадресування переадресование, переадресовка. переадресувати см. переадресовувати. переаранжування муз. переаранжирбвка. переаранжувати, -жую, -жуєш муз. переаранжировать. переасигновування переассигновывапие. переасигновувати, -новую, -нбвуєш, переасигнувати, -ную, -нуєш переассигновывать, переассигновать. переасигнування переассигнование. переасигнувати см. переасигновувати. переатестація переаттестация. переатестовувати, -товую, -тбвуєш, переатестувати, -тую, -туєш переаттестовывать, переаттестовать. перебавляти, -ляю, -ляєш, перебавити, -влю, -виш разг. перебавлять, перебавить. перебазїкати, -каю, -каєш разг. прен. переболтать. перебазований перебазированный [Робітники українських заводів, перебазованих на Урал, віддано і героїчно працювали на оборону Радянської Вітчизни в тилу (Смол.)]. перебазовувати, -зовую, -зовуєш, перебазувати, -зую, -зуєш перебазировать (не- соверш. и соверш.) [На початку Великої Вітчизняної війни партія і держава в небачено короткий строк перебазували промисловість у східні райони країни (Рад. Укр., 1952, XI)]. перебазовуватися, -збвуюся, -зовуєшся, пе«< ребазуватися, -зуюся, -зуєшся перебазироваться (несоверш. и соверш.) [В окупацію довелося всеньким селом у ліси перебазу- 16_2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)