Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обг 9 обі~ нуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (Свидн.)]. обговорюватися, -рюється страд, з. обсуждаться; обговариваться [В Австрії національна програма соціал-демократії обговорювалась і прийнята на з'їзді в Брюн- ні в 1899 році (Ленін)]. Ср. обговорювати 1. обговтати см. огбвтувати. обговтатися см. оговтуватися. обговтувати см. огбвтувати. обгбвтуватися см. оговтуватися. обгодовування обкармливание, обкорм. обгодовувати, -довую, -довуєш, обгодувати, -дую, -дуєш обкармливать, обкормить, окармливать, окормить; (вредить излишним кормлением — ещё) закармливать, закормить [Обгодував і упоїв, так що вовк не видержав (Рудч.)]. обгодування обкорм. обгодувати см. обгодовувати. обголений обритый, бритый [Лице було обголене і зеленкувато-жовте «від тюремних мурів» (Фр.)]> обголити см. обголювати. обголитися см. обголюватися. обголіти, -лїю, -лієш разг. редк. 1) стать голым, обнажиться [Обголіли дерева восени (Сл. Гр.)]; 2) перен. обнищать, обеднеть. обголювати, -люю, -люєш и редк. обголяти, -ляю, -ляєш, обголити, -голю, -голиш 1) обривать, обрйть [Щоб голови всі обголяли, чуприни довгі оставляли (Котл.); — Обголи, Йване, вуси, то ся пісня буде не про тебе, — засміялась Олександра (Коцюб.)]; Облити лоба (забрать в солдаты) ист. забрить лоб [Пан хоче нас оддать в москалі; як віп нам обголить лоби, то ми тоді пропащі навіки (Н.-Лев.)]; 2) перен. разг. обирать, обобрать; ^лйти як білку разг. обобрать как белку. обголюватися, -лююся, -люешся и редк. обголитися, -ляюся, -ляєшся, обголитися, -голюся, -голишся обриваться, обрйться [Ти хоч би для мене прибрався та обголився, та причепурився (Н.-Лев.)]. обголяти см. обголювати. обголитися см. обголюватися. обгонити, -ню, -ниш см. обганяти 2, обігнати. обгорати, -раю, -раєш см. обгоряти. обгорілий обгоревший, обгорелый [Лежить обгорілий на розі трамвай, Прохожі де-де пробіжать випадкові (Нех.)]. обгоріти см. обгоряти. обгорнений, обгорнутий 1) обёрнутый, обвёр нутый; увёрнутый [Кожна фігурка лежала обережно обгорнена сіном (Ільч.)]; 2) обмотанный; окутанный; укутанный [І на руках несе малу дитину, обгорнену в подерту сірячину (Л. Укр.)]; 3) обложенный; 4) охваченный, обхваченный; обнятый; 5) окружённый [В кінці ставу, за греблею, біліє двір із круглою вежею, обгорнутий старими березами й тополями (Туд.)]; 6) окутанный; обнятый; объятый; обвитый разг. обвитой; обложенный [Вона [ракета] продовжує мчати до обгорненої хмарами планети (Вл.); Обгорнений невимовним жахом, утикає хлопець голову під подушку (Коцюб.)]; 7) окученный [Цвіла молода картопля, добре прополота і обгорнена вже двічі (Шиян)]. Ср. обгортати 1—7. обгорнення обвёртывание, обвёртка, разг. обёртка. Ср. обгортати 1. обгорнути см. обгортати. обгорнутий см. обгорнений. обгорнутися см. обгортатися. обгороджений, огороджений огороженный; обгороженный; ограждённый; обнесённый; обведённый [Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином (Н.-Лев.);. На головній алеї струнка вулиця з яблунь, огороджена різьбленими гратиками (Куч.)]- Ср. обгороджувати. обгородження, огородження обнесёние; обвод. Ср. обгороджувати. обгороджування, огороджування огораживание; обгораживание; ограждение; обнесёние; обведение, обвод. Ср. обгороджувати. обгороджувати и огороджувати, -джую, -джу- єш, обгородити и огородити, -роджу,, -родиш огораживать, огородить, разг. обгораживать, обгородить, уст. ограждать, оградить; (окружать изгородью и т. п. — ещё) обносить, обнести; (окружать рвом- и т. п. — ещё) обводить, обвести [То тепер тільки стали городи обгороджувати (Мирн.); Високий дощаний паркан огороджував подвір'я від вулиці (Ст.); За короткий час директор обгородив лісозавод парканом, щоб по цехах не тинялися? кому не слід (Чорн.); В долині., зробили заборонену зону, обгородивши її колкь- чим дротом (Куч.)]. обгороджуватися и огороджуватися,^ -джую- ся, -джуєшся, обгородитися и огородитися, -роджуся, -родишся 1) огораживаться, огородиться, разг. обгораживаться, обгородиться [Іван повернув голову, де в завороті, в глухому кутку обсаджувався садом, обгороджувався, розбудовувався й- багатів Мар'ян Хомаха (Чорн.); Та чи обгороджуся ж тинами од парубків, коли гарну дочку маю? (Н.-Лев.)]; 2) страд, з. (несоверш.) огораживаться; обгораживаться; ограждаться; обноситься; обводиться; ср. обгороджувати. обгородити см. обгороджувати. обгородитися см. обгороджуватися. обгортання 1) обвёртывание, обвёртка, разг* обёртка; увёртывание [Макар Іванович, брехав, що купив їх [брошури] тільки задля їх дешевини, маючи потребу в папері для обгортання снідання своїм дітям-школя- рам (Коцюб.)]; 2) обматывание; окутывание; укутывание; 3) обкладывание; 4) окружение; 5) окучивание. Ср. обгортати 1—3, обгортати, -таю, -таєш, обгорнути, -гор* ну, -горнеш 1) обёртывать, оборачивать, обернуть, обвёртывать, обвернуть, разг* обворачивать, обворотйть; (закрывать со всех сторон — ещё) увёртывать, увернуть. [Здається, не багато речей, а ці дрібнички докучають страх як, треба все обгорнути* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)