обг 10 обг та вкласти (Коцюб.)]; *-*>нути пакет папером обернуть (обвернуть) пакет в бумагу; 2) (обвивать) обматывать, обмотать; (чем-нибудь тёплым — ещё) окутывать, окутать; (со всех сторон — *щё) укутывать, укутать [Він оглядав яблуні, оголені подихом осені, і з допомогою старого садівника бережно їх обгортав теплою соломою (перекл. з Пушкіна); Віра обгорнула схвильованого Клима в плащ і повела в дім (.Гриле.)]; 3) (класть что-нибудь вокруг чего-нибудь, кого-нибудь) обкладывать, обложить [Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром (Мирн.)]; 4) (заключать между распростёртыми руками) охватывать, охватить, обхватывать, обхватить; (в объятия — ещё) обнимать, обнять; (плотно прилегать — ещё) облегать, облечь [Балабуха не примітив, що одна рука Бонковського обгортала Олесин стан (Н.-Лев.); Од ворогів тебе плечима він заслонить, Обгорне крилами, притулить, оборонить (Г.-Арт.); Біла сукня щільно обгортала її струнку постать (Десн.)]; 5) (заключать в замкнутый круг) разг. окружать, окружить; (плотнее) облегать, облечь [Людей, людей зібралось коло царини круг мене! Наче якого звіра лавою обгорнули мене (Барв.); Ліс обгортав їх, холодний, сумний та мовчазний (Коцюб.)]; 6) (перен.: плотно окружать) окутывать, окутать; (охватывать со всех сторон — ещё) обнимать, обнять, уст. объять; (покрывать книжен. —— ещё) обвивать, обвить, поэз. овить; (сплошной массой — ещё) обкладывать, обложить; (о мыслях, чувствах) овладевать, овладеть [Згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво, обгортало мокру землю {Коцюб.); Вітер одразу налітає на них, мало не збиваючи з ніг, обгортає крижаною ковдрою намерзлі тіла (Куч.); Ніч обгорнула біленькі хати (Л. Укр.); Біля .дверей повернулась і через плече обгорнула Данила блиском свого погляду (Коп.)]; "—'тав жаль к о г 6 овладевало сожаление кем [Його обгортав жаль за дітей, .ятрили серце пекучі думки про Марію (Куч.)]; хмари гинули нёбо тучи обложили нёбо; 7) с.-х. окачивать, окучить [Вона випила молока, нагострила сапку й пішла обгортати картоплю (Донч.)і обгортатися, -таюся, -таєшся, обгорнутися, -горнуся, -горнешся 1) обёртываться, оборачиваться, обернуться, обвёртываться, обвернуться; увёртываться, увернуться; 2) обматываться, обмотаться; окутываться, окутаться; укутываться, укутаться [Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити, обгортаються теплими кунами та бобрами (Вовч.); Він .. відвернув комір плаща, обгорнувся полами, насунув на очі капелюха (Чорн.)]; 3) обкладываться, обложиться; 4) окутываться, окутаться; обвиваться, обвиться [Артилеристи враз заметушились, і гармати почали обгортатись хмарками диму (Донч.); Тонісінькою гадючкою обгорнулося серденько дорослої вже дівчини (Ле)]. Ср. обгортати 1—3, 6; 5) страд, з. (несо- верш.) обёртываться, оборачиваться, обвёртываться; обвораживаться; увёртываться; обматываться; окутываться; укутываться; обкладываться; окружаться; окутываться; обниматься; обвиваться; обкладываться; окучиваться; ср. обгортати 1—3, 5-7. обгортка 1) обёртка, обвёртка, разг. завёртка; (книги, тетради — обычно) обложка [Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Коцюб.); Лежить також у ящику, в твердій обгортці, малюнок (Козач.)]; 2) бот. обёртка, обвёртка. обгортковий 1) обёрточный [Повільно розмотуються три важких рулони: один із звичайним, другий з обгортковим, третій з промокальним папером (Веч. Київ, -1957^ VII)]; 2) (служащий для изготовления обложек) обложечный. обгоряти, -ряю, -ряеш, обгоріти, -рю, -рйш обгорать, обгореть. обграбувати, -бую, -буєш см. пограбувати. обгравати см. обігравати. обгранйчувати, -чую, -чуєш, обграничити, -чу, -чиш см. обмежовувати1. обгранковувати, -ковую, -ковуєдп, обгранку- вати, -кую, -куєш см. ограновувати. обгребти см. обгрібати. обгребтися см. обгрібатися. обгризати, -заю, -заєш, обгризти, -зу, -зёш обгрызать, обгрызть, разг. огрызать, огрызть; (кости, кору и т. п. — ещё) обгладывать, обглодать, разг. огладывать, оглодать, (всё, без остатка) изгладывать, изглодать [Ярина мовчала та обгризала зелену луску з горіха (Л. Укр.); Бідний Балабуха й собі приставлявсь, що він вечеряє: обгриз ніжку й поклав виделку на стіл (Н.-Лев.); Отець Харитін, згорнувши руки, поглядав на стіл, на купи кісток; на столі неначе вовки тільки що барана обгризли (II.-Лев.)]. обгризений обгрызенный; обглоданный; изглоданный [Йому був добре знайомий і цей чагарник з обгризеними худобою корчами, й далека околиця (Коцюб.)]. Ср. обгризати. обгризти см. обгризати. обгрібати, -баю, -баєш, обгребти, -бу, -беш огребать, огрести [Федорка ще скинула навильника на стіг. Тоді обгребла чепурненько й подала востаннє (Головко)]. обгрібатися, -баюся, -баєшся, обгребтися, -буся, -бёшся разг. сгребать с себя, сгрести с себя. обгрунтований обоснованный; (исходящий из чего-нибудь—ещё) основанный; (веский, доказательный — ещё) состоятельный; (о суждении, мотивах, требовании и т. п. — ещё) основательный [XX з'їзд КПРС .. поставив вимогу забезпечити широке впровадження у виробництво технічно обгрунтованих норм виробітку, які відповідають сучасному рівню "техніки та організації виробництва (Рад. Укр.у 1956, IX)]; ~ні
|