Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обг 1 1 обд вимоги обоснованные требования, ос- | новательные требования. обгрунтованість, -ності обоснованность; состоятельность; основательность. Ср. обгрунтований. обґрунтовування обоснование. обґрунтовувати, -товую, -товуеш, обгрунтувати, -тую, -туєш обосновывать,' обосновать; (делать что-нибудь основой, исходным пунктом чего-нибудь — еще) основывать, основать [Обґрунтовувати ту чи іншу поведінку можна і треба і теорією, і історичними довідками, і аналізом всієї політичної ситуації, і т. д. (Ленін); Великий Ленін залишив нам у спадщину неоціниме ідейне багатство, обгрунтував шляхи і методи створення нового суспільного ладу (Матер. XX з. КПРС)]. обґрунтовуватися, -товується страд, з. обосновываться; основываться [Велике значення для розвитку української літератури мали статті, рецензії і висловлювання Бєлінського, Герцена, Чернишев- ського, Добролюбова, в яких обґрунтовувалося право українського народу на • творення своєї національної культури (Іст. укр. літ.)]. Ср. обґрунтовувати. обгрунтування обоснование [Ленінізм є науковим обгрунтуванням боротьби трудящих проти імперіалізму, за перемогу комунізму(Рад. Укр., 1951, IV)]. обгрунтувати см. обґрунтовувати. обгубйтися, ^гублюся, -губишся обл. растерять всё [На дорозі я зовсім обгубився (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. обгуджувати, -джую, -джуєш, обгудити,-джу, -диш разг. оговаривать, оговорить, разг. обговаривать, обговорить; (поносить, порочить) разг. хаять, охаивать, охаять; (сильнее) захаять (соверш), книжн. хулить, охулить; (клеветать) чернить, очернять, очернить [Люди загомонять, обгудять, обнесуть (Н.-Лев.)]. См. ещё огудити. обдавати, -даю, -даєш, обдати, -дам, -даси обдавать, обдать; (только жидкостью — ещё) окачивать, окатить [Його лице обдає якийсь вогкий, холодний подих (Фр.)\ Вони., сперечалися і не помічали, як море обдавало їх солоними бризками (Куч.); \ Недалеко впав снаряд, Маковейчика обдало гарячою хвилею (Гонч.); Мов варом обдало (Ном.)]; <^ти зневагою обдавать, обдать презрением; мене (його) ^дав холод, мене (його) ^дало холодом меня (его) обдало холодом [Його обдало холодом, а потім обсипало жаром (Мирн.)]. обдаватися, -даюся, -даєшся, обдатися, -дамся, -дасися 1) обдаваться, обдаться; окачиваться, окатиться [Наступала золота осінь, найкраща пора, коли Чернігівщина, як у казці, покривалася горами цукрового буряку і картоплі, обдавалась пахощами м'яти і конопель (Шер.)]; 2) страд, з. (несоверш.) обдаваться; окачиваться. Ср. обдавати. обдарити см, обдаровувати. обдарований 1) прич. одарённый; обдаренный; оделённый; обделённый; 2) прич. \ одарённый; награждённый; наделённый; оделённый [Мирний був обдарований великим епічним талантом (Літ. газ., 1955, I)]. Ср. обдаровувати 1—2; 3) прил. (талантливый) одарённый; (обладающий особыми способностями — еще) даровитый [В українську драматургію прийшло молоде обдароване поповнення (Літ. газ., 1953, XI); Запальна обдарована китайська молодь дістала можливість вільно вчитись і вдосконалюватись (Гонч.)]. обдарованість, -ності одарённость; даровитость [Геніальна обдарованість Шевченка як художника виявилась дуже рано (Літ. газ., 1948, VI)]. Ср. обдарбвапий 3. обдаровання одарённость; дарование [Бєлінський перший встановив геніальність обдаровання Гоголя (Київська пр., 1948, VI)]. Ср. обдарований 3. обдаровувати и редк. одаровувати, -рбвую, -рбвуєш и (реже) обдаряти и редк. одаряти, -ряю, -ряєш, обдарувати и редк. одарувати, -рую, -руєш и (реже) обдарити и редк. одарити (одаріб, одариш) 1) одаривать, одарить, разг. обдаривать, обдарить; (раздавать—ещё) оделять, оделить, разг. обделять, обделить [Вона перед ними стеле оксамити та атласи., та хвалиться: — Це він мене обдарував! (Вовч.); Пробуджена, оновлена земля .. щедро одарувала трудівника (Горд.); Прилило мені до лиця, думала — згорю. Кинулась ївзі на шию.. Увесь світ би цілувала, обдаровувала (Барв.); Досі реєстрові не насмілювалися заходити до канівців, вони розуміли, що були б небажаними гостями. Про це без слів говорили погляди; якими їх при зустрічі обдаровували січовики (Панч); Текля щодня наглядала за роботою трактора, усмішкою одаровувала запорошеного Сеня (Горд.); Вміє одаряти Сотнями дарів Осінь, щедра мати, Всіх трудівників! (Рил.); Обдарував усіх гостинцями й пішов собі (Вас); Як же їх обдарили подарками, ..так вони і замовкли і затихли (Квітка)]; 2) (несоверш. только обдаровувати) перен. одарять, одарить; (какими-нибудь свойствами, качествами, способностями — еще) награждать, наградить, книжн. наделять, наделить, уст. оделять, оделить [Мій комсомол, моя родина, Мене чуттям обдарував (Мал.); Усім його [Кармеля] бог втішив, усім одарив — чого б то ще справді треба! (Вовч.)]. обдати см. обдавати. обдатися см. обдаватися. обдерновувати, -новую, -новуєш. обдернувати, -ную, -нуєш спец. обдернять, обдернить. . обдерновуватися, -нбвуеться страд, з. спец. обдерняться. обдернувати см. обдерновувати. обдерти см. обдирати. обдертий, обідраний 1) ободранный; содранный; обобранный; облапошенный [Там, де вони зупинились, лежало кілька обдертих тюленів (Трубл.); Дививсь на обідрані туші, повішані подовж стін (Коцюб.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)