Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обд 12 об д 2) ободранный; изорванный; изодранный; (об одежде — ещё) драный [Заманячив на пригорі якийсь хмурий, обдертий будинок * (Граб,); Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (Н.-Лев.); Парубок якийсь обдертий ходить з чередою (Руд.); Повернувся обідраний, слабий і без грошей (Коцюб.)]. Ср. обдирати 1—2. обдертися см. обдиратися. обдзвонювати, -нюю, -нюєш, обдзвонити, -воню, -вониш разг. обзванивать, обзвонить [В той день він уже не займався іншими справами, крім справи Ко- сачових. Всіх Косачових, у кого були телефони, він вирішив сьогодні ж обдзвонити (Збан.)]. обдзьобувати и обдзюбувати, -бує, обдзьобати, -бає и обдзюбати, -дзюбав обклёвывать, обклевать, (реже) оклёвывать, оклевать [Ох! поти жевжики [горобці] вчащали, Поки всі ягоди на Вишні об- дзюбали (Греб.)]. обдивлятися, -ляюся, -ллєшся, обдивитися, -дивлюся, -дивишся 1) осматривать, осмотреть, обсматривать (разг.), обсмотреть (разг.), оглядывать, оглядеть, разг. обглядывать, обглядеть [Верталися в хати, блукали з кутка в куток і ще 'раз обдивлялись наготовлену зброю (Коцюб.); Він негайно обдивився подарунок, велосипед йому дуже сподобався (Янов.)]; 2) (только вокруг себя) осматриваться, осмотреться, обсматриваться (разг.), обсмотреться (разг.), оглядываться, оглядеться, разг. обглядываться, обглядеться [Пархоменко стояв на тендері і обдивлявся навкруги... (Панч); Чіпка вийшов посеред двору й почав обдивлятися (Мирн.); Обдивився навколо, щоб у когось розпитати дорогу (Шер.)]. обдимання пучение, вспучивание; ^ня ч ё- р є в а вздутие живота. обдимати *¦ см. обдувати. обдимати 2, -має, обдути, -дув безл. разг. пучить, вспучивать, вспучить, (реже) вздувать, вздуть; (непомерно увеличивать в объёме — ещё) раздувать, раздуть, (реже) распучивать, распучить [—Я, мабуть, недоспав, — каже Матня, — бо голова щось болить.. — Тим тебе й обдуло, як бок- ла, — докоряв Лушня (Мирн.); Пархоменко, наперед почервонівши, схопився за портфель, який ніби обдуло (ІТанч)]. обдиматися, -мається, обдутися, -дується пучиться, вспучиваться, вспучиться; вздуваться, вздуться; раздуваться, раздуться. Ср. обдимати 2« обдирання обдирание; спец. обдирка [Крупа пшоняна, одержана тільки після обдирання оболонок, називається «дранець» (Колг. вироби. енцикл.)]. обдирати,-раю, -раєш, обдерти и обідрати ^обдеру, обдереш) 1) обдирать, ободрать; (отделять, снимать — ещё) сдирать, содрать; (перен.: грабить, обкрадывать разг.— ещё) обирать, обобрать, фам* облапошивать, облапошить [Остап, обдираючи обличчя об гаплики й ґудзики гетьманового жупана, опустився на коліна (Панч); Хату обдирає та сіни лагодить (приказка); Він.. страшенно обідрав собі литку об полудрабок (Н.-Лев.); Неофіт-раб: ..Ти кажеш, гріх клясти й розпачувати, а се ж не гріх — голодних об'їдати і голих обдирати? (Л. Укр.); Тікай голий, бо обдеруть (Яоде.)];0^рти як липку разг. ободрать как лйпку [Наша пані журилась і плакала за старою дуже. —..Обдеруть мене тепереньки як тую липку! Моє око всього не догледить (Вовч.)]; 2) (трепать одежду, мебель) разг. обдирать, ободрать; (сильнее — только соверш.) изорвать, разг. изодрать. обдиратися, -раюся, -раєшся, обдертися и обідратися (обдеруся, обдерешся) 1) обдираться, ободраться; сдираться, содраться; 2) обдираться, ободраться; изорваться; изодраться [Наш Писар зледащів: розпивсь і обідрався (Боров.)]; 3) страд, з. (несо- верш.) обдираться; сдираться; обираться; облапошиваться; обдираться. Ср. обдирати 1—2. обдирка спец. обдйрка. обдирний спец. обдирный; (связанный с про* изводственными операциями—ещё) обдирочный. обділений 1) оделённый; обделённый; наделённый; 2) обделённый [А як крадуть ліс [мужики], то через те, що вони лісом обділені, що панський ліс вони лічать своїм (Коцюб.)]. Ср. обділяти 1—2. обділяти, -ляю, -ляєш, обділити, -ділю, -ділиш 1) оделять, оделить, разг. обделять, обделить; (дарить — иногда) наделять, наделить [Дітвора так і сипнула в сад. Обступили стару, як горобці горобину, а стара обділя їх [яблуками] (Вовч.); Михайло: ..От одна нас мати родила, та не однаково розумом обділила! (Тоб.)]; 2) (лишать чего-нибудь при дележе, раздаче) разг. обделять, обделить [Маю фес: Ваше слово — закон; ваша честь — вище всяких векселів і розписок. Надіюся, що не обділите бідного чоловіка (Тоб.)]. обдряпаний обцарапанный; исцарапанный [Ж а н д а р м: ..Ба, що се у тебе, Миколо, таке лице обдряпане? (Фр.)]. Ср. обдряпувати. обдряпувати, -пую, -пуєш, обдряпати, -паю, -паєш обцарапывать, обцарапать; (покрывать сплошь царапинами) исцарапывать, исцарапать. обдування техн. обдувка. обдувати, -ваю, -ваєш и обдимати, -маю, -маєш, обдути, -дую, -дуєш обдувать, обдуть [І він почав хліб обдувати та обтирати (Мирн.); Воно й краще влітку без сорочки. І вітер тебе обдуває, і сонечко припікає... (Тулуб); У березовому гаю зовсім прохолодно. Він розкинувся на пагорбку, і його обдимав з усіх боків вітер (перекл. з Беляева)]. обдуватися 1, -ваюся, -ваєшся, обдутися, -дуюся, -дуєшся 1) обдуваться, обдуться; 2) разг. редк. надуваться, надуться, (реже) раздуваться, раздуться [До самого вечора |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)