Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 243 пер перебинтувати см. перебинтовувати. перебинтуватися см. перебинтовуватися. перебирання 1) переборка; (струн, чего-нибудь по частям и т. п.) перебирание, перебор; ср. перебирати 1; 2) переодевание; пере- ряживание, переряжание; ср. перебирати З, перебиратися 2. перебирати, -раю, -раєш, перебрати, -беру, -береш 1) прям., перен. перебирать, перебрать; (только несоверш.: двигать ногами, задевая одной за другую — еще) сучить; (только несоверш.: дёргать, трогать, не оставляя в покое— ещё) теребить [Гла- фіра Іванівна примушує свого чоловіка ягоди чистити, гриби перебирати (перекл. з Вовчка)', Кожну пір'їнку дзьобом переберуть, розправлять. Пташки люблять чистоту і порядок (Коп.); Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Шевч.); Онися перебирала в пам'яті новини, події в селі (Десн.); Морський вітер перебирав складки ситцевого плаття (Шиян); Анжелі- ка легко перебирала веслами, і берег все віддалявся від нас (перекл. з Беляева); Поволі перебирала ногами в старих капцях, плескала в долоні і все викликала танцюристів (Сміл.); Вона стояла, коли я ввійшов, перебирала китиці на хустці (Ле)]; О *^*ти міру (м і р к у), ~ ти через край перец. не соблюдать меры (несоверш.), перебирать, перебрать через край, разг. хватать, хватить сверх меры, фам. перехватывать, перехватить через край; (выпивать слишком много хмельного разг. — ещё) перекладывать, переложить, перекласть [Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати... (Сміл.); Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (Стеф.)]; обирати міри (перен.: преувеличивать) сгущать краски; ^ братії міри в оповіданні (присочинить) перебрать в рассказе, фам. прихватить в рассказе; не^ б и раючії не перебирая, без разбору; н е обирати висловів см. вислів; 2) (только несоверш.: проявлять разборчивость) разбирать; (излишнюю — ещё) привередничать [Наталка: ..Я не вередую, не перебираю женихами (Котл.)]; 3) разг. переодевать, переодеть; (наряжать в другое платье, обычно для маскарада — ещё) переряживать, переряжать, перерядить [Ходіть до моєї канцелярії, хлодці, зігрійтесь трохи, зараз вас переберемо! (Фр.)\; 4) редк. брать, взять, принимать, принять [З часу виїзду хазяїв архітектор перебрав на себе господарювання в хаті і в дворі (Ле і Левада)]; 5) обл. занимать, запять [Він., перервав малярські студії й перебрав місце професора рисунків при одній вищій школі (Коб.)]; 6) (очищать посев, выдёргивая сорную траву) с.-х. пробирать, пробрать, пропалывать, прополоть. перебиратися, -раюся, -раєшся, перебратися, -беруся, -берешся 1) перебираться, перебраться [Один по одному, по шию в воді, перебиралися на той бік робітники (Ле); Родина Бровч^нків перебралася в маленький будинок по той бік вулиці (Десн.)]; 2) переодеваться, переодеться; переряживаться, переряжаться, перерядиться [Анничка побігла з ненею в хату, взяла сорочку й полізла на під перебиратися (Черемш.); Ілько з Юрком перебралися в чужі кафтани (Козл.)]; ~ тися за к 6- г о , (реже) на кого, ким переодеваться, переодеться кем, переряживаться, переряжаться, перерядиться кем [Перебралась віла за туркеню, в просту одіж, мов яка селянка (Л. Укр.); Лягають спать, а він перебрався дівкою (Рудч.)]; ер. перебирати 3; 0 обиратися з дранки на п є р є п и р а н к у а. дранка2; 3) страд, з. (несоверш.) перебираться; переодеваться; переряживаться, переряжаться; пробираться, пропалываться; ср. перебирати 1, 3, 6. перебирач, -ча спец. переборщик. перебирачка спец. переборщица. перебити см. перебивати. перебитий 1) прич. перебитый; перешибленный; переколоченный; прерванный [Ноги висіли в нього безвладно, як перебиті (Коцюб.)]; 2) прич. перебитый; 3) прич. перебитый, побитый; избитый; 4) прич. перебитый, взбитый; 5) прич. перегедённый, сведённый Ср. перебивати 1—5; 6) прил. сводной. перебитися см. перебиватися. перебіг, -гу 1) ход, течение; (о времени, состоянии книжн. — ещё) протекание [Я нічого не знаю про перебіг нового досліду, але переконаний у правильності свого винаходу (Собко); Перебіг післяопераційного періоду великою мірою залежить від того, як і з якого матеріалу були накладені шви на рану (Наука і життя, 1959, 2)\; ~»г хвороби течение болезни, ход болезни; ^г подій течение событий, ход событий; годин ~г поэз. часов течение; 2) спец. перебег. перебігання 1) перебегание [Евеліна мовчки слухала жандармського чиновника. Вона пильно стежила за його обличчям, за неспокійним перебіганням малих брунатних оченят (Риб.)]; 2) воен., спорт. перебежка; (переход на сторону противника разг. — ещё) перемётывание. перебігати, -гае (о животных) разг. закончить период течки. перебігати, -гаю, -гаєш, перебігти, -біжу, -біжиш 1) перебегать, перебежать; (через что-нибудь, по чему-нибудь — обычно) пробегать, пробежать [Гуро швидко перебігав від одного дерева до другого (Вл.); Промені прожекторів ліниво перебігали по вершинах водяних пагорбів (Борз.); Котяться вулиці, перебігає провалля, трамвай (Тич.); Тут Еменё не витримала, вискочила з води й без капців, мокрими ногами перебігла подвір'я (Коцюб.)]; ~гти д о- рогу кому прям., перен. перебежать дорогу кому, перебить дорогу кому; (обл.— только прям.) преградить путь кому [Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг (Ном.); Та й іде до порога. Перебігла мати дорогу їй: — Куди ти? (Тесл.)]\ ~ гти кого обл. перехватить кого [Скоро нас 16* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)