Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 256 пер тпся, -тується мет. перекаливаться, перекалиться. перегартування мет. перекалка. перегартувати см. перегартовувати. лерегартуватися см. перегартовуватися. перегаейти, -гашу, -гасиш мног. перегасить \(разг.), погасить. аерегаснути, -не мног. перегаснуть (разг.), погаснуть. перегата поэз. редк. запруда [Дніпра пере- гата десь рветься — Басує не втишений кінь! (Ус.)]. перегачувати, -чую, -чуєш, перегатити, -гачу, -гатиш перепруживать, перепрудить; {преграждать) пересекать, пересечь [П'єдестал був мов гора, що перегатила нашу дорогу (Фр.)]. перегвинтити см. перегвинчувати. перегвинчування перевинчивание. перегвинчувати, -чую, -чуєш, перегвинтити, -нчу, -нтйш перевинчивать, перевинтить. перегйджувати, -джую, -джуєш, перегйдити, -джу, -дині мног. разг. перегаживать, перегадить. перегин, -ну перегиб [Вузенька вулиця заквітчалася зеленню, мов пастушка, і тиснеться поміж хати, аж сухі плоти розвалює на перегинах... (Козл.)]. перегинання перегибание. перегинати, -паю, -наєш, перегнути, -ну, -непі перегибать, перегнуть [А на спині [в панка] був справжній горб.. «Ну й цього перегнуло!» — подумав Чіпка (Мирн.)]; ~-нути палку (палицю) (перен.: впасть в крайность) разг. перегнуть палку. перегинатися, -наюся, -насшея, перегнутися, -нуся, -нёшея перегибаться, перегнуться [3 дивовижною легкістю й спритністю [Аркатов] вискочив на край стола і, поклавши голубу хусточку між ступнями ніг, почав перегинатися (Шиян)\ Люди збилися в купу і перегнулись через бар'єр. Усім цікаво (Коцюб.); Перегнувся я до годинника, бачу, справді, дванадцята світиться під двома стрілками (Гонч.)]. перегйнути, -не мног. перегйбпуть (разг.), погибнуть. перегинщик разг. перегибщик. перегинщиця разг. перегйбщица. перегін *, -гону (действие) обгон; объезд. Ст). переганяти *. пепеїіл 2, -гону 1) (действие) перегон; 2) (продукт) перегон. Ср. переганяти 2 1—2. перегін 3, -гону (расстояние) перегон; (для бега — ещё) перебег; (участок железнодорожного пути между станциями — ещё) пролёт [Мчаться коні в перегоні, Трактор вийшов на жнива (Мал.); Гнали їх цілою юрбою. І який же невеселий здався їм той довгий перегін! (Мирн.);' Поїзд мчить по перегону повз відкритий семафор (Забіла)]; 0 давати, дати (задати) ~ гону кому (наказывать кого) разг. давать, дать (задать) трёпку кому, вздувать, вздуть кого [Рутульцям перегону дати (Котл.)]. перегінний1 перегонный, перегоночный [Гості побачили в величезнім покої чудернацькі прозорі посудини, ..всяке дивовижне па- чиння, перегінні пристрої (Ільч.)]. Ср. переганяти 2 2. перегінний а перегонный [Йде спорудження перегінних тунелів [київського метрополітену] та будівництво станції «Вокзальна» (Веч. Київ, 1958, II)]. Ср. перегін 3. перегіркнути, -не прогоркнуть, разг. пере- горкнуть. перегірчити, -чу, -чйш разг. перегорчить. перегладжування переглаживание, переутю- живание, переутюжка. перегладжувати, -джую, -джуєш, перегладити, -джу, -дпш переглаживать, перегладить, переутюживать, переутюжить. перегласовка лингв, перегласовка. переглёджувати, -джую, -джуєш см. переглядати. переглйпуватися, -пуюся, -пуєшся обл. перемигиваться [Він., переглипувався з Ма- тієм, котрий з усміхом слідив за його рухами (Фр.)]. переглодувати, -дую, -дуєш, переглодати, -даю, -даєш разг. перегладывать, переглодать. переглухнути, -немо, -нете мног. переглохнуть (разг.), оглохнуть. переглушити, -лушу, -лушиш мног. переглушить (разг.), оглушить. перегляд, -ду 1) пересмотр [Недарма декрет про продподаток викликав негайно перегляд положення про кооперацію і певне розширення її «свободи» та її прав (Ленін)]; 2) просмотр [Для учасників наради був організований перегляд сільськогосподарських кінофільмів і кіножурналів (Рад. Укр., 1953, XII)]. Ср. переглядати 1—2. переглядання 1) пересматривание, пересмотр; 2) просматривание, просмотр. Ср. переглядати 1—2; 3) переглядывание, разг. перегляд, переглядка [Гострі Онисині очі впіймали тс переглядання (Н.-Лев.)]; ср. переглядатися 1. переглядати, -даю, -даєш, переглянути, -ну, -неш и разг. переглядіти, -джу, -лиш 1) пересматривать, пересмотреть; (осматривать всё или всех разг. — ещё) переглядывать, переглядеть [Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (Коцюб.); В галузі політики ревізіонізм спробував переглянути дійсно основу марксизму, а саме: вчення про класову боротьбу (Ленін); Там [у Петербурзі] перегляділи діло й присудили Секлеті тільки Грицаєву хату й грунт, а поле присудили Мотузові (Н.-Лев.); На муріжку, серед двора, Гуляла дітвора; Гостинчики переглядала, Що матінка понадавала (Гл.)];2) (знакомиться с чем-нибудь; быстро, бегло читать) просматривать, просмотреть, разг. проглядывать, проглядеть [Воздвиженський почав переглядать порозгортувані на столах книжки (Н.-Лев.); Павлуша переглядав свіжу «Правду» (Баш); Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.); Бажалося б тілько одного, щоб не було яких помилок, переглядіти самому коректурні листки (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)