Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 257 пер переглядатися, -даюся, -даєшся, переглянутися, -нуся, -нешся 1) переглядываться, переглянуться [За обідом усі мовчали. Павла Андріївна переглядалася з чоловіком (перекл. з Вовчка); Товариші мовчки переглянулися поміж себе (Гонч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) пересматриваться; переглядываться; просматриваться; проглядываться; ср. переглядати 1—2. переглядач, -глядача просмбтрщик. переглядачка просмбтрщица. переглядіти см. переглядати. переглядіти, -джу, -диш (кур) мног. разг. перещупать [Іван Васильович., переглядів курей... (Вишня)]. переглядовий просмотровый [Вони сиділи в переглядовому кінозалі (Собко)]. переглянути * см. переглядати. переглянути 2, -ну, -непі (через что-нибудь у поверх чего-нибудь) разг. переглянуть [Парубок ні з місця. Стоїть та дивиться вслід їй ще дивнішими очима — мовби переглянув через гору!.. (Мирн.)]. переглянутий 1) пересмотренный [Один скидається на другий, один такий, як другий, так, наче всі ті переглянуті вже купи були одним довгим, безконечним корінцем (Коцюб.)]; 2) просмотренный. Ср. переглядати 1—2. переглянутися см. переглядатися. перегнати х см. переганяти *. перегпати 2 см. переганяти а. перегнивання перегнивание. перегнивати, -ває, перегнити, -ниб перегнивать, перегнить [Бодай же ти, кладко, Гниллям перегнила! (Руд.)]. перегнилий перегнивший [А в куті, також майже зовсім у воді, купа трісок.., пере- гнилих на гній (Фр.)]. перегнити см. перегнивати. перегній, -ною перегной [Коли коренева система [рослини] відмирає, утворюється перегній (Рад. Укр., 1949, III); О лицарі безумного лицарства, 3 прокляттям вас на перегній! (Тич.)]. перегнійний перегнойный [У сірих лісових грунтах, так само як і в підзолистих, зверху лежить перегнійний горизонт (Колг. вироби, енцикл.)]. перегнійно-землянйй перегнойно-землянбй [Щоб забезпечити добрі врожаї овочів, розсаду їх треба вирощувати в перегнійно- земляних горщечках (Рад. Укр., 1954, І)]. перегноїти см. перегноювати. перегноювання перегнаивание. перегноювати, -нбюю, -ноюєш, перегноїти, -ною, -поїш перегнаивать, перегноить. перегнути см. перегинати. перегнутися см. перегинатися. переговірний уст. переговорщик. переговори, -рів переговоры [Великий син українського народу Богдан Хмельницький, висловлюючи загальнонародне прагнення до возз'єднання України з Росією, вів переговори про це з самого початку визвольної війни (Літ. газ., 1953, XI)]. переговорити см. переговорювати. переговорний переговорный [Вирішили скористатися тим вентилятором як переговорною трубою (Трубл.)]. переговорювання переговаривание. переговорювати, -рюю, -рюєш, переговорити, -ворю, -вориш 1) переговаривать, переговорить [Переговорити її було неможливо. Вона сипала по тисячі слів на хвилину (Ряб.); Та усього й до завтрього не переговориш! (Греб.)]; 2) (только соверш.: поговорить для выяснения недоразумения и т. п.) объясниться, переговорить; (сказать что- нибудь разг. — ещё) перемолвить (преим. с дополнением слово) [— Ну, я йду, мені треба! — Біжи, біжи, — діловито сказав лікар. — Яз нею переговорю сам (Іван.)]. переговорюватися, -рююся, -рюєшся переговариваться [Радисти старанно слухали, як переговорювались між собою численні рації (Трубл.); Попереду виразно ухала артилерія, грохали міни, переговорювались кулемети (Верш.)]. перегодити, -годжу, -годиш разг. переждать, уст. перегодить. перегодовування перекармливание, перекорм, разг. перекормка. перегодовувати, -довую, -довуєш, перегоду* вати, -дую, -Дуєш перекармливать, перекормить [Тільних корів треба добре годувати, але не перегодовувати, бо від жирних корів народжуються кволі, недорозвинені телята (Колг. Укр., 1958, 6)]. перегодом, перегодя нар. погодя [— А що б ви дали? — спитав він перегодом (Коцюб.); А перегодя ми наздоганяємо цілу валку возів (Н.-Лев.)]; трохи ~ дом, трохи <^*дя немного погодя [Трохи перегодом доноситься з поля крик, гук (Мирн.); Перегодя трохи, Христя питає чоловіка: — Чи пе час уже обідати? (Мирн.)]; хвилину (годину) ~дом минуту (час) спустя [Хвилину перегодом бурсаки побачили перед собою стару бабу (перекл. з Гоголя)]. перегодувати см. перегодовувати. перегодя см. перегодом. пере гойдати см. пере гой ду вати. пере гойдатися см. перегойдуватися. перегбйдувати, -дую, -дуєш, перегойдати, -даю, -даєш 1) (в гамаке, на качелях и т. п.) перекачивать, перекачать; 2) (ким, чим) (только несоверш.: качать слегка) разг. покачивать (кого, что) [Думки, наче повінь, аж перегойдують нею (Ст.)]. перегойдуватися, -дуюся, -дуєшся, перегой* датися, -даюся, -даєшся 1) перекачиваться, перекачаться; 2) (только несоверш.) разг. покачиваться [В саду без вітру перегой- дувалася обважніла ткань пухнатого віття (Ст.)\. переголити см. перегблювати. переголосйти, -лошу, -лосині разг. перего- лосйть [Жінка вже переголосила перший біль (Панч)]. перегблювати, -люю, -люєш, переголити, -голю, -голиш перебривать, перебрить [Його [Петра] недовго мордували В тюрмі, в суді, а в добрий час В кайдани добре закували, Переголили про запас (Шевч.)]. 17—243Я |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)