Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пер 258 пер
перегомін, -мону поэз. перекличка [Заливають
передмістя Перегомони будов, І в перловому
намисті Йдуть братерство і любов (Рил.)].
перегомоніти, -ню, -ниш разг. перешуметь
[Ще не перегомонів той відгомін, що
гучною хвилею котився з печери до печери,
коли втім десь далеко-далеко почувся
глухий лускіт (Фр.)].
перегони, -нів 1) (на лошадях) спорт, скачки;
(на ипподроме — обычно) бега; (на
машинах, лодках и т. п.) гонки [Спортсмени-
моряки влаштовують вітрильні перегони
(Рад. Упр., 1946, ///)]; 2) перен. гонки
[Тут Вітя відчув, що ось зараз почнуться
ті ж самі перегони думок із словами (Соб-
ко)]\ на ~ни вперегбпкй, разг.
вперегонку [По кам'яній вулиці міста на
перегони з трамваєм мчали., автобуси (Панч)];
3) см. перегін3.
перегонити см. переганяти2.
перегонка 1) перегонка; 2) спец, перегонка;
отгонка. Ср. переганяти 2 1—2.
перегонник спец. перегонщик.
перегоновий беговой; гоночный [Зоня
викидала ногу перед себе, як перегоновий кінь,
наче за кожним кроком виставляла її
комусь напоказ (Вільде)]; ~ві дрожки
беговые дрожки; ~ва яхта гоночная
яхта. Ср. перегони 1.
перегорати, -рає см. перегоряти.
перегорілий перегоревший, перегорелый
[Перегоріле угілля тліло, та вже не давало
того світу (Мирн.)].
перегоріти см. перегоряти.
перегорнений, перегорнутий 1)
перевороченный, перевёрнутый; перелистанный;
переворошённый; 2) перемешанный;
промешанный. Ср. перегортати І, З.
перегорнути см. перегортати.
перегорнутий см. перегорнений.
перегорнутися см. перегортатися.
перегорода разг. преграда [Нема стіни,
перегород між нами! Не знає стін, перегород
любов! (Фр.); Прийми чуття від серця
дружнього — чуття ж не зна перегород...
(Тич.)].
перегороджений перегороженный;
разгороженный; загороженный; заграждённый,
преграждённый [Хати Кайдашенків
стояли дуже близько одна коло одної, а їх
городи були перегороджені тільки
поганеньким типом (ІГ.-Лев.)]. Ср. перегороджувати.
перегороджуваний перегораживаемый;
разгораживаемый; загораживаемый;
заграждаемый, преграждаемый. Ср. перегороджувати.
перегороджування перегораживание;
разгораживание; загораживание; заграждение,
преграждение. Ср. перегороджувати.
перегороджувати, -джую, -джуєш,
перегородити, -роджу, -родиш перегораживать,
перегородить; (разъединять, разделять
перегородкой — ещё) разгораживать,
разгородить; (заслонять, закрывать чем-нибудь)
загораживать, загородить; (что кому) загра-
4 ждать, заградить, преграждать,
преградить [Як відомо, ріку [Дніпро]., нижче
нинішнього Дніпропетровська
перегороджували пороги (Літ. газ., 1952, XI);
Пором іде, пемов частина берега
відірвалась і островом перегородила Студенець
(перекл. з Горького)]; ~^ти шлях
(дорогу) кому, чому преграждать,
преградить путь кому, чему [Хомашенко з
кулаками кинувся до Василя, але шлях
йому перегородив Михась (Чорн.);
Найбільші сосни і дуби валились на землю,
перегороджували дорогу машинам (Збан.)].
перегороджуватися, -джуюся, -джуєшся,
перегородитися, -роджуся, -родишся 1)
(разделяться перегородкой) перегораживаться,
перегородиться; разгораживаться,
разгородиться; 2) страд, з. (несоверш.)
перегораживаться; разгораживаться;
загораживаться; заграждаться, преграждаться; ср.
перегороджувати.
перегородити см. перегороджувати.
перегородитися см. перегороджуватися.
перегородка перегородка; (только прям. —
ещё) переборка [Володіння надільпою
землею розділяє селян тисячею
середньовічних перегородок і середньовічною
фіскальною «общиною», затримує розвиток
продуктивних сил (Ленін); За перегородкою
стояли столи, біля них стільці, під
стінами — вузькі та високі шафи (Смол.);
Бабуся., заглянула за перегородку (Гонч.)].
перегородний спец. перегородочный.
перёгорок, -гірка редк. пригорок [Синів ліс
по горах та перегірках (Свидн.)].
перегортання 1) переворачивание,
перевёртывание; перелистывание; листание;
ворошение, переворашивание; 2) перегреба-
ние; 3) перемешивание; промешивание. Ср.
перегортати 1—3.
перегортати, -таю, -таєш и (реже) перегорту-
вати, -тую, -туєш, перегорнути, -горну,
-горнеш 1) (повернуть с одной стороны на
другую) переворачивать, перевёртывать,
перевернуть; (страницы в книге, альбоме
и т. п. — обычно) перелистывать, листать
(разг.), перелистать; (сено граблями —
обычно) шевелить, перешевелйть, ворошить,
переворашивать (редк.), переворошить
[Хлопець перегортає своє багатство, доповнює
його двома книжками й неохоче замикає
ящик (Козач.); Кандиба.. переводить
погляд на свій зошит, перегортає сторінки
(Корп.); Валя перегорнула сторінку в
записній книжечці (Коп.); Пам'ять мисливця
немов перегортала перед ним сторінки
книги з його життя (Вл.); Піонери
допомагають старшим., перегортати сіно на
луках (Іст. укр. літ.)];2)(сыпучее—лопатой
и т. п.) перегребать, перегрести [Льоня
одразу поліз купатися. Дівчата лежали
поруч, перегортаючи білий сухий пісок
(Собко); Серед спустошеного виноградника
стояв робітник, байдужпо перегортаючи
ломакою попеліючий жар (Коцюб.)]; 3) (жар,
угли в печи) перемешивать, перемешать;
(сильнее — обычно) промешивать,
промешать; ^нути в печі (без дополнения)
помешать в печй.
перегортатися, -тається, перегорнутися,
-горнеться 1) переворачиваться,
перевёртываться, перевернуться [Криваві відблиски
охопленого стожарами неба без краю
вигравали над рівнинами, перегортаючись у

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)