Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 260 пер чипку для перегрупування і підготовки до дальших боїв (Шер.)]. перегрупувати см. перегруповувати. перегрупуватися см. перегруповуватися. перегубити, -гублю, -губиш 1) (потерять всё, многое) перетерять; 2) (погубить многих, многое) перегубить. перегуготїти, -гочу, -готйш усилит, пере- гудёть. перегуд, -ду перегуд [Хай в пісні дзвенить кораблів перегуд (Заб.)\. перегуди, -дів разг. пересуды (Сміятимуться з нього люди, Про нього підуть перегуди (Вирг.)]. перегудіти, -ду, -дёш перегудёть. перегук, -ку, мн. ч. перегуки, -ків перекликание; перекличка [Лине Щорс на коні огняному і Боженко під бур перегук (Сос.)', Від шахти долинали перегуки маневрових паровозів (Ткач)]. перегукати, -каю, -каєш усилит, разг. перекричать [ — Ну-у-у?!— перегукав-таки всіх Іван Бриль (Смол.)]. перегукатися см. перегукуватися. перегуки см. перегук. перегукнутися см. перегукуватися. перегукування перекликание; ауканье [Перепели в траві розпочали перегукування (Мирн.)]. Ср. перегукуватися. перегукуватися, -куюся, -куєшся и (реже) перегукатися, -каюся, -каєшся, перегукнутися, -нуся, -нёшся перекликаться, перекликнуться; (только несоверш.: кричать ау! — ещё) аукаться [По дворах чути було, як перегукуються бійці, збираючись і побризкуючи зброєю (Гонч.)І Відблиск зір Вже лився на гетьманський двір, І стишено, віддалеки Перегукались сердюки (Бажай); Перегукуються між собою невсипущі перепели (ІПиян); Берег лівий з берегом правим Перегукнулись (Дор.)]. перегул, -лу 1) перегул [Земля тут [в Китаї] не знає перегулів. Одне на ній вже росте, друге щойно посіяно (Гонч.)]; 2) перегул. Ср. перегулювати 1—2. перегулювання перегуливание. перегулювати, -люю, -люєш, перегуляти, -ллю, -ляєш 1) разг. перегуливать, перегулять [Перегуляй, сину, дома зиму і літо, а там я у школу віддам (Мирн.)]; 2) спец. перегуливать, перегулять [Як правило, перерослі телиці з рекордною живою вагою часто перегулюють (Соц. тварин., 1956, 7)]. перегуснути, -не разг. стать слишком гу- стьїм, разг. перегустёть. перегусти, -гуду, -дёш перегудёть [По горі бойовисько перегуло, спалахнуло за. рікою (Горд.)]. перегустити, -гущу, -густиш перегустить. перед х, (реже) передо, переді предл. 1) (с твор. п.) а) перед, книжн. пред; (перед местоимением мной и в некоторых других сочетаниях) передо, книжн. предо [Сиза північ встала потай Перед вояками (перекл. Бажана); Перед очима партизанів розгорнувся чудовий краєвид Дніпра (Воронько); Говіркий, він завжди вибріхувався перед начальством (Мирн.); І ще раз схиляється Хо перед силою, вищою й сильнішою від сили страха (Коцюб.); У р б а н..: На волі зроду я не їв такого! флегон: Та вже ж ми заробили — перед смертю (Л. Укр.); Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною, Неначе дива виринають, Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак (Шевч.)]; ~д дверима чого книжн. в преддверии чего; ^д моїми очйма на моих глазах; ~д ранком, ^д світом под утро [«Буревісник» залишив Соколину бухту перед ранком (Трубл.); Перед світом Усе те заснуло (Шевч.)]; ^д тим, як... перед тем, как..., прежде чем...; уст. прежде нежели...; ~д часом прежде времени, преждевременно; б) (со словами, указывающими на период времени) разг. [тому] назад [Вона приїхала ранішнім пароходом, перед годиною, може, не більше (Коцюб.)]; 2) (с род. п.) разг. перед (кем, чем), книжн. ПРЗД (кем, чем); (перед местоимением мной и в некоторых других сочетаниях) передо (кем, чем), книжн. предо (кем, чем); впереди (кого, чего) [Вона йшла перед нього свіжа і чиста (Коцюб.); Добре смерклося, і навіть сніг не допомагав бачити далі якогось десятка кроків перед себе (Ле)]; 3) (с вин. п.) (для обозначения направления, на вопрос куда?) разг. к, (иногда) в [Аж прийшли перед просторий старий будинок під соломою (Фр.); І вона совала йому перед очі сухі і чорні, немов залізні, руки (Коцюб.)]; ~д ноги кому разг. у ног кого [Близесенько біля її виска пролетів він [молоток] і упав Олені перед ноги (Коб.)]. перед 2 нар. редк. раньше, прежде [Вечерю скінчено. Встає перед усіх Пан Підкоморій (перекл. Рильського)]. перёд (род. переду) сущ. перёд [Окунець-мо- лодець, повернись передом (Ном.)]; О вести (редк. держати) ^ д перен. идти впереди, предводительствовать; (превосходить других — ещё) первенствовать, быть первым [Перед у змаганні веде екіпаж земснаряда «Енергетик» (Рад. Укр., 1952, XI); Де хвіст перед веде, там голова позаду йде (прислів'я); Вона ледве встигла вскочити між горшки, як Казанцев, котрий держав перед, ні з сього ні з того повернув коня просто на горшки (Н.-Лев.)]. передавальний передаточный; ~-»ниії вал см. вал 3. передаваність, -ності книжн. передаваемость. передавання 1) передача, (реже) передавание; выражение; сообщение; подражание [Карпенко наполягав, щоб передавання зброї сьомій роті було проведено перед строєм обох рот (Верш.)]; 2) передача. Ср. передавати 1—2. передавати, -даю, -даєш, передати, -дам, -даси 1) передавать, передать; (изображать, обнаруживать или высказывать — ещё) выражать, выразить; (наделять чем-нибудь кого перен. — ещё) сообщать, сообщить; (только несоверш.: воспроизводить с возможной точностью — ещё) подражать [Один з університетських служників пере- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)