Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пер
260
пер
чипку для перегрупування і підготовки
до дальших боїв (Шер.)].
перегрупувати см. перегруповувати.
перегрупуватися см. перегруповуватися.
перегубити, -гублю, -губиш 1) (потерять
всё, многое) перетерять; 2) (погубить
многих, многое) перегубить.
перегуготїти, -гочу, -готйш усилит, пере-
гудёть.
перегуд, -ду перегуд [Хай в пісні дзвенить
кораблів перегуд (Заб.)\.
перегуди, -дів разг. пересуды (Сміятимуться
з нього люди, Про нього підуть перегуди
(Вирг.)].
перегудіти, -ду, -дёш перегудёть.
перегук, -ку, мн. ч. перегуки, -ків
перекликание; перекличка [Лине Щорс на коні
огняному і Боженко під бур перегук (Сос.)',
Від шахти долинали перегуки маневрових
паровозів (Ткач)].
перегукати, -каю, -каєш усилит, разг.
перекричать [ — Ну-у-у?!— перегукав-таки всіх
Іван Бриль (Смол.)].
перегукатися см. перегукуватися.
перегуки см. перегук.
перегукнутися см. перегукуватися.
перегукування перекликание; ауканье
[Перепели в траві розпочали перегукування
(Мирн.)]. Ср. перегукуватися.
перегукуватися, -куюся, -куєшся и (реже)
перегукатися, -каюся, -каєшся,
перегукнутися, -нуся, -нёшся перекликаться,
перекликнуться; (только несоверш.: кричать
ау! — ещё) аукаться [По дворах чути
було, як перегукуються бійці, збираючись
і побризкуючи зброєю (Гонч.)І Відблиск
зір Вже лився на гетьманський двір, І
стишено, віддалеки Перегукались сердюки
(Бажай); Перегукуються між собою
невсипущі перепели (ІПиян); Берег лівий
з берегом правим Перегукнулись (Дор.)].
перегул, -лу 1) перегул [Земля тут [в Китаї]
не знає перегулів. Одне на ній вже росте,
друге щойно посіяно (Гонч.)]; 2) перегул.
Ср. перегулювати 1—2.
перегулювання перегуливание.
перегулювати, -люю, -люєш, перегуляти,
-ллю, -ляєш 1) разг. перегуливать,
перегулять [Перегуляй, сину, дома зиму і
літо, а там я у школу віддам (Мирн.)];
2) спец. перегуливать, перегулять [Як
правило, перерослі телиці з рекордною
живою вагою часто перегулюють (Соц.
тварин., 1956, 7)].
перегуснути, -не разг. стать слишком гу-
стьїм, разг. перегустёть.
перегусти, -гуду, -дёш перегудёть [По горі
бойовисько перегуло, спалахнуло за. рікою
(Горд.)].
перегустити, -гущу, -густиш перегустить.
перед х, (реже) передо, переді предл. 1) (с
твор. п.) а) перед, книжн. пред; (перед
местоимением мной и в некоторых других
сочетаниях) передо, книжн. предо [Сиза
північ встала потай Перед вояками (перекл.
Бажана); Перед очима партизанів
розгорнувся чудовий краєвид Дніпра (Воронько);
Говіркий, він завжди вибріхувався перед
начальством (Мирн.); І ще раз схиляється
Хо перед силою, вищою й сильнішою від
сили страха (Коцюб.); У р б а н..: На волі
зроду я не їв такого! флегон: Та вже ж
ми заробили — перед смертю (Л. Укр.);
Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он
передо мною, Неначе дива виринають, Із
хмари тихо виступають Обрив високий,
гай, байрак (Шевч.)]; ~д дверима
чого книжн. в преддверии чего; ^д
моїми очйма на моих глазах; ~д
ранком, ^д світом под утро
[«Буревісник» залишив Соколину бухту перед
ранком (Трубл.); Перед світом Усе те
заснуло (Шевч.)]; ^д тим, як... перед
тем, как..., прежде чем...; уст. прежде
нежели...; ~д часом прежде времени,
преждевременно; б) (со словами,
указывающими на период времени) разг. [тому] назад
[Вона приїхала ранішнім пароходом,
перед годиною, може, не більше (Коцюб.)];
2) (с род. п.) разг. перед (кем, чем), книжн.
ПРЗД (кем, чем); (перед местоимением
мной и в некоторых других сочетаниях)
передо (кем, чем), книжн. предо (кем,
чем); впереди (кого, чего) [Вона йшла
перед нього свіжа і чиста (Коцюб.); Добре
смерклося, і навіть сніг не допомагав
бачити далі якогось десятка кроків перед
себе (Ле)]; 3) (с вин. п.) (для обозначения
направления, на вопрос куда?) разг. к,
(иногда) в [Аж прийшли перед просторий
старий будинок під соломою (Фр.); І вона
совала йому перед очі сухі і чорні, немов
залізні, руки (Коцюб.)]; ~д ноги кому
разг. у ног кого [Близесенько біля її виска
пролетів він [молоток] і упав Олені перед
ноги (Коб.)].
перед 2 нар. редк. раньше, прежде [Вечерю
скінчено. Встає перед усіх Пан Підкоморій
(перекл. Рильського)].
перёд (род. переду) сущ. перёд [Окунець-мо-
лодець, повернись передом (Ном.)]; О
вести (редк. держати) ^ д перен. идти
впереди, предводительствовать;
(превосходить других — ещё) первенствовать, быть
первым [Перед у змаганні веде екіпаж
земснаряда «Енергетик» (Рад. Укр., 1952,
XI); Де хвіст перед веде, там голова позаду
йде (прислів'я); Вона ледве встигла
вскочити між горшки, як Казанцев, котрий
держав перед, ні з сього ні з того повернув
коня просто на горшки (Н.-Лев.)].
передавальний передаточный; ~-»ниії вал
см. вал 3.
передаваність, -ності книжн. передаваемость.
передавання 1) передача, (реже) передавание;
выражение; сообщение; подражание
[Карпенко наполягав, щоб передавання зброї
сьомій роті було проведено перед строєм
обох рот (Верш.)]; 2) передача. Ср.
передавати 1—2.
передавати, -даю, -даєш, передати, -дам,
-даси 1) передавать, передать; (изображать,
обнаруживать или высказывать — ещё)
выражать, выразить; (наделять чем-нибудь
кого перен. — ещё) сообщать, сообщить;
(только несоверш.: воспроизводить с
возможной точностью — ещё) подражать [Один
з університетських служників пере-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)