Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 261 пер дав йому записку (Іван.); Його прізвище передавали з уст до уст, сотні очей зверталися до нього, слідили за ним (Фр*); Він старанно передавав йому свій довгорічний досвід роботи відбійним молотком (Рад. Укр., 1948, І); Макар прицмокував, дзижчав і дуже влучно передавав ліру (Вас.)]; ~дати свій настрій присутнім передать своё настроение присутствующим, сообщить своё настроение присутствующим; це слово добре ~дає думку это слово хорошо передаёт мысль, это слово хорошо выражает мысль; 2) (давать больше, чем требуется) передавать, передать; (прям. разг. — ещё) перекладывать, переложить, перебавлять, перебавить; 3): ~дати [куті мёду] перен. разг. переборщить, пересолить [—Що ж, — питаю, — як так одказується, то так і робиться?—О! — скрикнула вона й засміялася. — Це вже ви передали (Вовч.); Та чи ви, дядьку, не помилились, та чи ви не передали куті меду, та чи не з крилами ваше слово... (Вовч.)\. передаватися х, -даюся, -даєшся, передатися, -дамся, -дасися 1) передаваться, передаться; выражаться, выразиться; сообщаться, сообщиться [О, Джамбул! Ти саме й є той ясний цвіт, що передається з роду і до роду (Тич.); Його виняткова витримка і спокій передавались всім командирам, що його оточували, а від них бійцям (Борз.); Настрій господаря передався коневі, і той нетерпляче бив копитом (Риб.)]; ер. передавати 1; 2) (до кого) (отдаваться во власть, в распоряжение кого-нибудь) предаваться, предаться (кому); (разг. уст.— ещё) передаваться, передаться [І раптом по лавах бійців Болотникова немов іскрою пронеслася тривога: — Боярин Ляпунов з військом передався до царя Шуйського, зрадливо вдарив у крило Болотникова!.. (Ле)\; 3) страд, з. (несоверш.) передаваться; выражаться; сообщаться; передаваться; перекладываться, перєбавляться; ср. передавати 1—2. передаватися 2, -даюся, -даєшся, передатися, -дамся, -дасися (переезжать или переходить через какое-нибудь препятствие) разг. редк. переправляться, переправиться [Лев: ..Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, —хотів на той бік передатися (Л. Укр.)]. передавач, -ча радио передатчик [Невеликий датчик електричних імпульсів., закріплюється всередині трала. Він з'єднаний міцним кабелем з ультразвуковим передавачем (Веч. Київ, 1958, IV)]. передавити см. передавлювати, передавитися см. передавлюватися, передавлювати, -люю, -люєш, передавити, -давлю, -давиш передавливать, передавить. передавлюватися, -люється, передавитися, -давиться передавливаться, передавиться. переданий переданный; выраженный; сообщённый [Дякую сердечно., за передані книжки (Коцюб.)]. Ср. передавати 1. передаровувати, -ровую, -ровуєш, передарувати, -рую, -руєш передаривать, передарить. передати см. передавати. передатися * см. передаватися г. передатися 2 см. передаватися 2. передатний, передаточний передаточный; ^ний механізм техн. передаточный механизм [Із збільшенням кількості робочих машин, які одночасно приводяться в рух, зростає і машина-двигун, а разом з тим передатний механізм розростається в широко розгалужений апарат (Маркс)]; ^»ніш квиток (білет) ж.-д. передаточный билет. передатчик передатчик, (реже) иередаватель. передатчиця передатчица, (реже) передава- тельница. передача передача; (обнаружение, проявление — только действие — ещё) выражение [Націоналізація € передача всієї землі у власність держави (Ленін); Все устаткування гідростанції — турбіна, генератор, регулятор і передача — встановлюється в приміщенні (Колг. вироби, енцикл.); В Черкасах, Смілі, Золотоноші, Корсунь- Шевченківському та інших містах вже приймають телевізійні передачі з Києва (Рад. Укр., 1955, І); Тіна гірко зітхнула й почала збирати чоловікові передачу (Панч); Одним із засобів для передачі думок і почуттів людини є внутрішні монологи і діалоги (Літ. газ., 1953, II)]; ланцюгова ^-ча техн. цепная передача. передбанник предбанник, уст. передбанник [У темному передбаннику.. порається коло самовара дочка Степахи (перекл. з Горького)]. і передбачати, -чаю, -чаєш, передбачити, -чу, -чиш предусматривать, предусмотреть; (только несоверш.: заранее видеть, представлять, ожидать чего-нибудь — ещё) предвидеть, уст. провидеть; (додумываться до чего-нибудь или делать что-нибудь раньше других — ещё) предвосхищать, предвосхитить; (только несоверш.: иметь своим условием, предпосылкой — ещё) предполагать; (угадывать наперёд) предугадывать, предугадать [А пап., потирав собі пухкі ручки, передбачаючи великий зиск (Тулуб); Дружно сміялися хлопці, передбачаючи, як розгубиться поліція (Куч.); Як блискуче передбачив сорок років тому Горький сьогоднішній день Америки! (Літ. газ., 1949, VI); Полум'яний патріот, Бєлінський передбачив особливу передову роль, яку має відіграти російська культура (Київська пр., 1948, VI); Комунізм передбачає Радянську владу, як політичний орган, що дає можливість масі пригноблених вершити всі справи, — без цього комунізм немислимий (Ленін); Перетинаючи навскіс вулицю, [Данило] думав про зустріч з Ольгою. Яка це буде зустріч — передбачити не міг після розмови з матір'ю (Коп.)]. передбачатися, -чається 1) предусматриваться; (ожидаться) предвидеться; (о предварительном намерении) предполагаться; (о I чём-нибудь, что должно быть в будущем —- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)