Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 269 пер що вона передше говорила, була, мабуть, правда (Коб.)]. перёдший обл. прежний [Його очі миготіли передшим блиском, а вираз його обличчя був глибоко поважний (Коб.)]. передшлунковий анат., физл. преджелудоч- ный [За останні роки вивчено роль передшлункового травлення в обміні речовин у жуйних тварин (Наука і життя, 1958, 7)]. передшлунок, -нка анат. преджелудок [У жуйних тварин оцтова кислота, як попередник вищих жирних кислот, виникає не лише в тканинах тіла, але і у передшлунках з вуглеводів корму внаслідок процесів бродіння (Наука і життя, 1957, 7)]. лередягання, переодягання, переодягнення переодевание; переряживание [Плаття було для неї трохи широке, але загалом переодягнення надзвичайно змінило її (Трубл.)]. Ср. передягати. передягати и переодягати, -гаю, -гаєш, пере- дягтй и передягнути и переодягти и переодягнути, -дягну, -дягнеш переодевать, переодеть; (наряжать в другое платье, обычно ради маскарада — ещё) переряжать, переряживать, перерядить [Наташа: Миша, я твою маму переодягну в чорне плаття моєї покійної мами! (Тоб.)]. передягатися и переодягатися, -гаюся, -гаєшся, передягтйся и передягнутися и переодягтися и переодягнутися, -дягнуся, -дягнешся переодеваться, переодеться; переряжаться, перервживаться, перерядиться [Я передягся в брезентову куртку, чоботи і працював у саду з ранку до ночі (Грим.); Кіра побігла до себе переодягтись і через кілька хвилин вийшла (Коп.); Почекайте, я хоч (метнуся додому та переодягнусь (Шиян)]. Ср. передягати. передягнений, переодягнений, передягнутий, переодягнутий переодетый; переряженный [Вони байдуже минали переодягненого Кар- малюка (Куч.); Він кивнув переодягнутим офіцерам і сказав: — Зараз вас виряджу (перекл. з Казакевича)]. Ср. передягати. перздягнути см. передягати. передягнутий см. передягнений. передягнутися см. передягатися. передягтй см. передягати. передягтйся см. передягатися. переекзаменбвка переэкзаменовка, школън. передержка [Екзамени — річ серйозна: Кому хочеться дістати переекзаменовку на осінь, — ціле ж літо тоді нанівець піде? (Вишня)]. переекзаменовування переэкзаменовка. переекзаменовувати, -новую, -новуєш, переекзаменувати, -ную, -нуєш переэкзаменовывать, переэкзаменовать. пережарений пережаренный; перекалённый. Ср. пережарювати. пережарити см. пережарювати. пережаритися см. пережарюватися. пережарювати, -рюю, -рюєш, пережарити, -рю, -риш пережаривать, пережарить; (чрезмерно нагревать) разг. перекаливать, перекалить. пережарюватися, -рююся, -рюєшся, пережаритися, -рюся, -ришся 1) пережариваться, пережариться; перекаливаться, перекалиться; ср. пережарювати; 2) (перегреваться на солнце) разг. пережариваться, пережариться. пережати см. пережинати. переждати см. пережидати. пережевріти, -ріє перетлеть [Нехай трохи пережевріє в грубі (Сл. Гр.)]. переженити, -женю, -жениш мчог. переженить [Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хіба ж ми мало переженили всякого народу? (О., 1861, XI — Сл. Гр.)]. переженитися, -женимося, -женитеся мног. пережениться. пережёрти см. пережирати. переживаний переживаемый. переживання переживание [На обличчі Та- _ расовім не зникли сліди глибоких переживань (Сміл.)]. переживати, -ваю, -ваєш, пережити, -живу, -живеш 1) переживать, пережить; (изведывать — ещё) испытывать, испытать, (только соверш.) перечувствовать, прочувствовать; (горе, печаль и т. п. уст. — еще) изживать, изжить [Скрипливе дерево й дужого переживе (Ном.); Ми переживаємо бурхливі часи, коли історія Росії йде вперед семимильними кроками.. (Ленін); Ніколи досі українська радянська культура не переживала такого високого піднесення і творчого розквіту, як зараз (Корн.); Він усе ще переживав бій, і збудження не покидало його (Верш.); Я думав, що не переживу цієї радості: ми перемогли (Смол.); Це була жінка, яка пережила багато горя (Янов.)]; '--жити себе книжн. изжить себя [Слід, насамперед, мати на увазі, що старий поділ наших областей на промислові і аграрні вже пережив себе (Сталін)]; 2) (только соверш.: живя где- нибудь, провести определённое время) разг. прожить [Так я пережив із рік. Спершу було трудно, а далі нудно (Вовч.)]; вік ^жйти — не поле перейти посл. жизпь прожить — не поле перейти. переживатися, -вається страд, з переживаться. пережидання пережидание. пережидати, -даю, -даєш, переждати, -ду, -деш пережидать, переждать [Мати мовчить, слухає, пережидає (Вас.)]. пережинати, -паю, -наєш, пережати, -жну, -жнеш пережинать, пережать. пережирати, -раю, -раєш, пережерти, -ру, -рёш разг. пережирать, пережрать. пережите 1) прич. см. пережитий; 2) (род. пережитого) сущ. разг. пережитое [Хтілось оповідати і хтілось в собі затаїти все пережите (Коцюб.); Хай буде щаслива, хай буде весела ленінградська жінка після всього пережитого (Вишня)]. пережити см. переживати. | пережитий 1) пережитый; испытанный; перечувствованный, прочувствованный; изжитый; (прил. —¦ ещё) изжитой [Хвилино бою, вперше пережита, Тебе піде й ніколи не забуть! (Бажан); В її усмішці впіймав Данило і втому, і багато пережитого горя І (Коп.)]; 2) прожитый. Ср. переживати 1—2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)