Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 268 пер ники магістралей Південно-Західного округу (Рад. Укр., 1950, III)). передубити, -дублю, -дубиш спец, передубить. передування* передувание. Ср. передувати1. передування 2 предварение. Ср. передувати2 Ь передувати *, -ваю, -ваєш, передути (передую, передуєш и передму, передмёш) (перемещать движением воздуха) передувать, передуть. передувати2, -дую, -дуєш 1) (кому, чому) предшествовать (кому, чему); (делать что- нибудь раньше другого, быть раньше другого — ещё) предварять (кого, что) [Десятиріччя, що передувало Другому з'їздові партії, ознаменоване в історії робітничого руху Росії непримиренною боротьбою Леніна з ліберальним народництвом і «легальним марксизмом» E0 років КПРС); Проведенню експедицій передувало докладне вивчення історії краю (Мовозн., 1948, VI)]; 2) идти впереди, предводительствовать; (превосходить других разг. — ещё) быть первым, первенствовать; см. ещё перед: вести перёд. передумати см. передумувати. передуматися см. передумуватися. Передумова предпосылка [Історичною передумовою виникнення капіталу є, по-1-е, нагромадження певної грошової суми в руках окремих осіб.. (Ленін)', Успіхи попередніх п'ятирічок створили передумови того, що з війни наша Радянська держава вийшла ще могутнішою в економічному і військовому відношенні (Рад. Укр., 1946, V)]', мати ^вою иметь предпосылкой, предполагать. передумування передумывание [Сапуну почулися в його голосі нотки передумування (Ряб.)]. передумувати, -мую, -муєш, передумати, -маю, -маєш передумывать, передумать; (изменять намерение — ещё) одумываться, Одуматься; (только соверш.: отказаться от вадуманного — ещё) раздумать [Він знову передумував те оповідання вже для самого себе (Вас); Багато передумав 8а осінню ніч архітектор Завгородній (Скляр.)]. передумуватися, -мується, передуматися, -мається перед умываться, передуматься. передурити, -дурю, -дуриш разг. передурйть. передуріти, -рію, -рісш разг. перебеситься. передусім, редк. передовсім нар. прежде всего, рйныпе всего, первым делом, разг. перво-наперво, в первую голову [Актор повинен бути громадянином насамперед, театр має бути театром громадським передусім (Смол.); Городничий: ..Запевне, що приїжджий чиновник захоче передусім оглянути підвладні вам богоугодні інституції (перекл. 8 Гоголя); Я прибув сюди, скажу вам одній, щоб передовсім помиритися з моїм родичем (Коб.)]. передути см. передувати *. передучбра нар. разг. позавчера, третьего дня [Герман эирнув на дату письма: ще передучора! (Фр.); Передучора тиждень минув (Федьк.)). передушити * см. передушувати. передушити 2, -душу, -душиш передушить; (мног. — ещё) надушить. передушитися х см. передушуватися. передушитися 2, -душимося, -душитеся передушиться; надушиться. Ср. передушити 2. передушувати, -шую, -шуєш, передушити, -душу, -душиш (умерщвлять) мног. передавливать, передавить, (только соверш.) передушить [Всіх жаб передушить (Руд.)]; вовк ^шйв багато овёць волк перерезал много овец, волк передушил много овец. передушуватися, -шується, передушитися, -душиться передавливаться, передавиться. передуючий предшествующий; предваряющий» Ср. передувати 2 1. передхоплювати, -люю, -люєш, передхопйти, -хоплю, -хопиш предвосхищать, предвосхитить. передхребетний анат. предпозвонбчный. передчасний, редк. передвчасний преждевременный, книжн. безвременный [Під очима лягли передчасні зморшки (Шиян); Сніг передчасний розтав (Рил.); Якась перед- вчасна старість, стареча втома налягли на його нерви (Н.-Лев.)]; ~-»на смерть преждевременная смерть, безвременная смерть [С. Тудор [С. Олексюк] вступив до львівської гімназії.. Незабаром, після передчасної смерті батька, родина Олексюків опинилася в скрутному становищі (Іст. укр. літ.)]. передчасність, -ності преждевременность. передчасно нар. преждевременно, прежде времени; безвременно [В середині літа ці трави і квіти передчасно вигоряли під нещадним сонцем (Шиян); Жінка Карася, що передчасно постарішала від тяжкої праці, сиділа за прядкою (Бойч.)]. Ср. передчасний, передчування уст. предчувствие [Якесь важке передчування збентежило її душу (Н.-Лев.)]. передчувати, -ваю, -ваєш, редк. передчути, -чую, -чуєш предчувствовать (только не- соверш.); (заранее ощущать что-нибудь приятное—ещё) предвкушать, предвкусить [Але віп знав, він передчував, що живе кохання прийде знову (Смол.)]. передчуватися, -вається предчувствоваться і [Вартість заліза, полотна, пшениці і т. д. існує, хоч і невидимо, в самих речах; вона виражається в їх рівності з золотом, в їх відношенні до золота, у відношенні, яке, так би мовити, лише передчувається ними (Маркс)]. передчутії см. передчувати, передчуття предчувствие; предвкушение; (явление, предвещающее близость, наступление чего-нибудь) предвестие (книжн.) [Серце Гюго занило в тяжкому передчутті (Бойч.); Уже не стиснеться ніколи серце в передчутті солодкому (Рил.); Уже в снігах передчуття весни, пташки дзвенять, і їх пісні мов кличуть весну, що десь уже із далини летить сюди (Сос.)]. Ср. передчувати. І перёдше нар. обл. раньше, прежде [1 в тім, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)