Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шер 272 пер шереїжджий 1) прил. переёзжий; 2) (род. переїжджого) сущ. проезжий [Од переїжджих .почули про Осьмаки (Коцюб.)]. шереїзд, -ду 1) переезд, редк. переезжание; (с одного места на другое разг. уст. — еще) переёздка [Переїзд тривав якихось п'ятнадцять хвилин, але за цей час дідок устиг повідати нам історію місць, якими ми їхали (Смол.)]; гроші н а ^д см. гроші; 2) спец. переезд [Мовчки перейшли переїзд на колії й пішли повз нивки (Козл.)]. переїздити (переїжджу, переїздиш) мног. разг. переёздить. переїздити см. переїжджати. переїздом нар. разг. проездом [Може, вам коли переїздом траплялось бувать у Пи- рятині? (Греб.)]. переїзний переездный. переїсти см, переїдати. переїстися см. переїдатися. переїхати см. переїжджати. перейдений перейдёнпый, пройденный, пройденный [3 кожним перейденим кілометром сонце припікало все дужче (Гонч.); Іду по узгір'ях на шпиль верховини, — впизу мій перейдений шлях (Тер.)]. Ср. переходити 2. переймання 1) перехватывание, перехват; захватывание, захват; перенимание; 2) перенимание; заимствование [Лозунг практицизму є на ділі лише лозунг некритичного переймання буржуазних прагнень (Ленін)]] 3) принятие; ^няна себе принятие на себя. Ср. переймати 1—2, 4; 4) (плотов, воды и т. п.) спец. переймка. терейматп, -маю, -маєш, перейняти и обл. переймйти, -рейму, -рёймеш 1) перехватывать, перехватить; (настигая кого-нибудь, что-нибудь отнимать) захватывать, захватить, обл. перенимать, перенять [Чи не дістала його листів? Невже Айше загубила або хто перейняв? (Коцюб.); Валерій переймає батьків погляд, і Павло Григорович одвертається (Ільч.); Не все те переймати, що на воді пливе (Ном.)]; ^тііпо* д и х перехватывать, перехватить дыхание [Валерій так розганявся по льоду, що переймало подих (Ільч.)]; <-^ти кого перехватывать, перехватить кого, обл. перенимать, перенять кого; (делать невозможным или затруднительным продвижение) пересекать, пересечь дорогу (путь) кому, перерезать, перерезать дорогу (путь) кому, преграждать, преградить дорогу (путь) кому [Ось посеред вулиці ланка Ксені Дзвіняч переймає трактористів (Ст.); Вони поспішалися. їм треба було перейняти втікачів, поки вони не добрались до сусіднього сільця Суаку (Коцюб.)]; 2) (что от кого) перенимать, перенять; (усваивать—ещё) заимствовать (несо- верш. и соверш.), позаимствовать (соверш.) [Мав тоненький голос я. Але по слуху яку завгодно пісню переймав (Тич.); Досвід ковальського цеху переймають колективи інших цехів заводу (Рад. Укр., 1950, III); Ні, не любив на -світі я пікого Так, як живому слід живих любить, Щоб, не зрікаючись себе самого, Ввійти в другого душу, переймить Його думки, його бажанням жить(Фр.); І молоде дівча схилялося до нього, Науку прагнучи бджільницьку перейнять... (Рил.)]; 3) (пе- рен. — об ощущениях, чувствах: овладевать кем-нибудь) охватывать, охватить, книжн. обнимать, обнять, уст. объять [Невимовне хвилювання переймало Марію, і вона нічого не могла з собою зробити (Смол.)\ Так сумно переймало щось мою душу (Коб.)]; 4) (давать своё согласие на что-нибудь) принимать, принять; ^ти на себе принимать, принять (рит. уст. приять) на себя; (обязываться что-нибудь исполнить — ещё) брать, взять на себя [Місто над рікою Вгорталося в запону димних хмар, На себе переймаючи удар, Націлений підступною рукою На даль Москви (Пере.)]; знятії на себе провину см. провина; 5) обл. заменять, заменить [Другий левіт: Мене послав начальник до рахунків.. 1-й левіт: А ти не міг знайти кого з невірних, щоб перейняв тебе? (Л. Укр.)]. перейматися, -маюся, -маєшся, перейнятися, -реймуся, -реймешся 1) (чим) проникаться, проникнуться (чем), книжн. уст. исполняться, исполниться (чем и чего); торж. преисполняться, преисполниться (чем и чего) [Серце в пісні купається, млостю переймається (Горд.); Генерал дивився так переконано і впевнено, що командир ескадрильї і сам перейнявся такою ж вірою в повернення Мірошниченка (Риб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) перехватываться; захватываться; перениматься; перениматься; заимствоваться; ср. переймати 1—2. перейменовування переименовывание. перейменовувати, -новую, -новуєш, перейменувати, -ную, -нуєш переименовывать, переименовать [З'їзд [Рад СРСР] постановив перейменувати місто Петроград в Ленінград (Iст. Укр. РСР)]. перейменування переименование. перейменувати см. перейменовувати. перейми, -мів мед. схватки. переймйти см. переймати. перёймом нар. обл. с перерывами [Ще тоді закохався він у дорогах. Як ходив він переймом, то ходив, коли йому пожадається (Вовч.)]. перейняти см. переймати. перейнятий 1) перехваченный; захваченный; перенятый; 2) перенятый; заимствованный; 3) охваченный; обнятый; объятый [Тіло його ще потерпало, перейняте солодкими сонними лінощами (Смол.)]; 4) принятый. Ср. переймати 1—4; 5) проникнутый, уст. проникновенный; исполненный; преисполненный [Перейняті враженнями від несподіваної зустрічі, розходилися колгоспники після бесіди з генералом (Жур.)]; ср. перейматися 1. перейнятися см. перейматися, перейнятість, -тості проникновение, уст. проникновенность. перейнятливий переимчивый [Перейнятлива, як мавпа.., вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (Н.-Лев.I |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)