Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пер 279 пер
-наєш убеждать, убедить4, (склонять к чему-
нибудь, уговаривать с трудом разг. — ещё)
уламывать, уломать ^(побуждать кого-нибудь
изменить своё решение, взгляд)
переубеждать, переубедить; (доводами побуждать
отказаться от веры, намерения, убеждения
и га. п.) разуверять, разуверить, раз-
убеждать,разубедйть[Ліворуч сиділа
огрядна дівчина, нагиналася до товаришки і в
чомусь її гаряче переконувала (Ле); В тому,
що справедливість на нашому боці, ми
скоро переконаємо весь світ (Ленін);
Насилу я переконав хлопця, що білка
нікого, крім мене, не визнає, бо звикла
змалку до свого хазяїна... (Коп.)].
переконуватися, -нуюся, -нуєшся,
переконатися, -наюся, -наєшся убеждаться,
убедиться, приходить к убеждёнию,прийтй к
убеждению, разг. уверяться, увериться; (на
основании несомненных доказательств — ещё)
удостоверяться, удостовериться; (изменять
взгляд на что-нибудь) переубеждаться,
переубедиться; (под влиянием каких-нибудь
доводов— ещё) разубеждаться, разубедиться;
(потерять веру во что-нибудь)
разуверяться, разувериться [Посланці народів світу,
відвідуючи Радянський Союз, наочно
переконуються у перевагах соціалістичної
системи над капіталістичною (Рад. Укр.,
1951, VIII); Того пам'ятного вечора Полоз
переконався, що не думати про Соколову
він уже не може (Собко); Олександра
Василівна переконувалася, що учень
робить великі успіхи (Донч.);
Переконавшися, що засідки ніякої нема,
Хмельницький спутав свого коня і пустив його
пастися на полянці, не здіймаючи з нього
сідла, а сам., пішов до хати (Фр.)]; він
незабаром ~нається, що не має
рації он вскоре разубедится в своей
правоте, он вскоре убедится в своей
неправоте.
переконуюче нар. см. переконливо.
переконуючий убедительный [Відповідь була
коротка і переконуюча (Фр.)].
Перекоп (род. Перекопа — о населённом
пункте, Перекопу — о перешейке) Перекоп.
перекопаний перекбпанный; перерытый
[Майже в кінці довгого узвозу передні
наткнулися на широкий і глибокий рів, яким,
видно нещодавно, була перекопана
дорога (Панч); Шаленою гарматною
стріляниною була перекопана земля (Ле)]. Ср.
перекопувати.
перекопати см. перекопувати.
перекопіювати, -піюю, -піюєш пер
скопировать.
перекопка перекопка.
Перекбпський перешийок Перекопский
перешеек.
перекоптити см. перекбпчувати.
перекоптитися см. перекопчуватися.
перекопувальний перекбпочный; ~на
лопата перекбпочная лопата.
перекопування перекапывание, перекопка
[Грунт [саду] під час перекопування
періодично угноюють (Веч. Київ, 1957, III)].
перекопувати, -пущ, -пуєш, перекопати, -паю,
-паєш перекапывать, перекопать;
(целиком, всюду — ещё) перерывать, перерыть
[Хороший садок. I порядок у нім добрий.
За рослинами ходять, поливають,
перекопують (Вишня); Подумали подруги, що
насіння погане було, перекопали землю в
парнику і посіяли розсаду вдруге (Десн.);
Кривоніс обложив замок, перекопав воду
і запропонував здатись (Панч)].
перекопуватися, -пується страд, з.
перекапываться; перерываться. Ср. перекопувати.
перекбпчувати, -чую, -чуєш, перекоптити,
-пчу, -птйш перекапчивать, перекоптить.
перекопчуватися, -чується, перекоптитися,
-тйться перекапчиваться, перекоптиться.
перекоренйти, -ню, -ниш разг. разругать,
разбранить [Тільки зачепи її, так разом
як залящить, затріщить, загомонить, пе-
рекоренить і батька, і матір, і увесь рід
(Квітка)].
перекоробити, -бить безл. перекоробить.
перекоробитися, -биться перекоробиться.
перекортіти, -тйть безл. перехотеться.
перекбрчити, -чить безл. разг. перекбрчить,
перекорёжить.
перекбрюватися, -рююся, -рюєшся и пере-
корятися, -ряюся, -ряєшся обл. спорить,
укорять друг друга, пререкаться, разг.
перекоряться [Зачали лаятись, пєрєкорю-
ватись (Харьк. у. — Сл. Гр.); А в корчмі
бондар Назар Попелуха п'є горілочку і
перекоряється з Гершком за якісь обручі
на діжку (Вовч.)].
перекосити * см. перекошувати *.
перекосити 2 см. перекошувати 2.
перекоситися см. перекошуватися 2.
перекотиполе бот. перекатй-пбле [Вітер в
гаї нагинає Лозу і тополю, Лами дуба,
котить полем Перекотиполе (Шевч.)].
перекотистий редк. перекатистый,
раскатистый; (о громе — ещё) перекатный.
перекотисто нар. редк. перекатисто,
раскатисто [Голосний свист лунав перекотисто
над лісом (Куч.)].
перекотити см. перекочувати.
перекотитися см. перекочуватися.
перекочовування перекочёвывание,
перекочёвка.
перекочовувати, -чбвую, -чбвуєш,
перекочувати, -чую, -чуєш 1) перекочёвывать,
перекочевать [Рятуючись від німців, жителі
стали перекочовувати у ліси, під захист
партизанів (перекл. з І. Козлова); За
командою Дєянова ми перекочували на
інше місце (Верш.)]; 2) (только соверш.:
длительное время) разг. прокочевать [Отак
він перекочував кілька літ, щовесни поки-
даючи людські оселі (Фр.)].
перекочування перекатывание; спец.
перекат, перекатка.
аерекочування перекочевание, перекочёвка.
перекочувати, -чую, -чуєш, перекотити, -кочу,
-котиш перекатывать, перекатить; (всё,
многое разг. — ещё) перекатать [Волога дорога
перекочувала через себе клуби їдкої
холодної пари (Ст.); Легкий вітер ледь
перекочує хвилі на житах (Київська пр.,
1948, VI); Голова його покоїлася на по-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)