Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 289 пер часу, щоб перем'яти всі чуби та уші {Вас.)]. переминатися1, -нається, перем'ятися, -мнеться 1) переминаться, перемяться [Перетреться, перемнеться, та й так минеться (приказка)]; 2) страд, з. (несоверш.) переминаться; комкаться; переминаться; ер. переминати 1, 3. переминатися 2, -наюся, -наєшся (только несоверш.: быть в нерешительности) переминаться [Об'являй похід, кошовий! Об'являй, чого переминаєшся, як засватана дівка?(#акч)];~-»тисяз ноги на ногу разг. переминаться с ноги на ногу [Ма- дьяри деякий час стояли мовчки.. Покашлювали, переминалися з ноги на ногу і мовчали (Гонч.)]. перемирати, -раємо, -раєте, перемерти, -мремо, -мрете мног. разг. перемирать, перемереть [Коли ж ми таку суму [півтори тисячі] зложимо? Та за той час половина нас тут голодом перемре (Фр.)]. перемирйти, -мирю, -мириш мног. разг. перемирить. перемирйтися, -мирюся, -миришся мног. разг. перемириться. перемир'я перемирие [В цьому ж [1500] році почалася нова війна Російської держави з Литвою, яка закінчилася в 1503 р. укладенням перемир'я на шість років (Іст. Укр. РСР)]. перемити см. перемивати. перемитий перемытый [їй ще довго-довго ввижались оті, сонцем перемиті віщуни тепла, що на крилах приносять весну і з нею відгомін неясних падій (Ст.)]; О я к (Н З Ч §, М 8 в) ~»тІ разг. один в один, один лучше другого [Парубки мов перемиті. Піджаки наопашки (Янов.); Іван-царенко прокидається, бачить — біля нього гречаники, як перемиті. Він зрадів, поніс до царя (народна казка)]. перемитися см. перемиватися. перемичка техн., строит, пэремычка [Невеличка тече річка, Не всяк її знає — Через річку перемичка, То наш Тікич грає! (Ус.)]. перемичний спец. перемычный. перемігший победивший [Ленін передбачав, що успіхи соціалістичного будівництва в СРСР будуть прикладом і зразком для перемігшого пролетаріату інших країн (Біогр. Леніна) ]; С Р С Р—к р а І н а ~ шого соціалізму СССР—страна победившего социализма [Радянський Союз — країна перемігшого соціалізму —під керівництвом мудрої Комуністичної партії і Радянського уряду впевнено йде вперед до комунізму (Рад. Укр., 1954, І)]. переміжний перемежающийся, меняющийся; ~на пропасниця мед. перемежающаяся лихорадка. переміжність, -ності перемежаемость. переміл, -лу, переміль, -лі редк. отмель [Червоно-чорна вода світлішала на піскуватих перемілах (Ст.)]. переміна 1) перемена; (изменение — ещё) смена [Друзі й знайомі поетові дивувалися з переміни, що сталася з поважним і статечним Тарасом (Ільч.)]; 2) (комплект одежды) перемена, смена [У дідуся, так як і в мене, нікого не було; сам собі й сорочки полоще і мою уночі випере, ..бо переміни ще в мене довго не було (Барв.)]; 3) (о кушанье) уст. перемена [X у с а: ..Пильнуй, щоб не було печені мало, як отоді, коли був Апцій в гостях, — се чистий сором був! Адже ти знаєш, що в Римі всі їдять багато м'яса? Щоб скілька перемін було! Ти тямиш? (Л. Укр.)]; 4) (промежуток между уроками) разг. перемёпа, перерыв [Задзеленчав дзвінок. Велика переміна скінчилась (Донч.); Школярі па перемінах не давали Ромапові спокою (Вас.)]. перемінений 1) сменённый; переменённый; немов ~ний разг. как подменёпный [Ціле товариство було немов перемінене (Фр.)]; 2) изменённый; зовсім (цілковито) ^ний совершенно изменённый; преображённый. Ср. переміняти1 1-2. перемінити см. переміняти х. перемінитися см. перемінятися, перемшка разг. 1) переменка (разг.), перемена, перерыв [На перемінку ось вийшли (Тесл.)]; ср. переміна 4; 2) (смена для разнообразия) перемена [А взимку білу шапку Вдягну на перемінку (Мур.)]. перемінний переменный [Тому ж то Півником старого і зовуть, Що повертається за перемінним вітром (перекл. Рильського)]; ~»на величина мат. переменная величина; ^»на зоря (зірка) астр. переменная звезда; ^на погода переменная погдда; ~ШІЙ 9 Т р у М ЗЛ-. Переменный ток [Для перетворення механічної енергії турбіни в електричну на гідростанції встановлюють генератори перемінного струму (Колг. вироби, енцикл.)]. перемінник воен. перемённик [В неділю до перемінників почали приходити і з'їжджа- тися жінки, батьки та рідня (Ст.)]. перемінність, -ності переменность. перемінювати см. переміняти г. перемінюватися см. перемінятися, переміняти *, -ияю, -ияєш и перемінювати, -нюю, -нюєш, перемінити, -міню, -міниш 1) (заменять одного, одно другим) смепять, сменить, (реже) переменять, переменить [До самого вечора жіпки мерзли на магістратськім подвір'ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати (Стеф.); Митько нахилився перемінити на гачку живця (Донч.); Аж шістнадцять год ходив я по наймах, да тільки чотирьох хазяїнів перемінив (Барв); — Чого це ти так розкричався? га? — перемінив становий річ, розсердившись (Мирн.)]; ~ нити в а р т у (с т о- рбжу, караул) сменить караул; ^нити віхи полит, сменить вехи; ~нйти гнів на ласку см. ласка1; ^шїти керівництво сменить руководство; ^нйти сорочку (квартиру, професію) сменить рубашку (квартиру, профессию), переменить рубашку (квартиру, профессию) [— Чи ти ж хоч сорочку перемінив, чи, мабуть, у тебе й сорочки кат- 19—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)