Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 291 пер стять мільярди кубометрів землі (Волош.)]. переміщатися, -щаюся, -щаєшся и переміщуватися, -щуюся, -щуєшся, переміститися, -міщуся, -містишся перемещаться, переместиться [Всі товари не мають споживної вартості для своїх власників і становлять споживну вартість для своїх невласників. Отже, вони повинні завжди переміщатися з рук в руки (Маркс); Повітря весь час переміщується над поверхнею Землі (Фіз. геогр.); В кінці XIX — на початку XX століття центр світового революційного руху перемістився в Росію (Тези про 300-річчя)\. переміщений перемещённый [Анрі-Жак потрапив до категорії людей, яким саме перебування в таборі для переміщених осіб дуже ускладнялося (Янов.)]. переміщення 1) перемещение [Спостереження з Землі за переміщенням радіозонда тепер провадять з допомогою радіолокаторів (Наука і життя, 1958, 2)\; 2) спец, подвйжка переміщування см. пореміщання. переміщувати см. переміщати. переміщуватися см. переміщатися. перемкнення эл. переключение. перемкнутії х см. перемикати х. перемкнути 2 см: перемикати 2. перемкнутий эл. переключённый. перемкнутися х см. перемикатися. перемкнутися 2, -нуся, -нёшся обл. переправиться, переехать; (с затруднениями — ещё) перебраться. перемліти, -лію, -лієш изныть, истомиться [Потьмарився світ дівчині, перемучилася, серцем перемліла (Горд.)]. перемножений мат. перемноженный. перемноження мат. перемножение. перемножити см. перемножувати. перемножитися см. перемножуватися. перемножування мат. перемножение. перемножувати, -жую, -жуєш, перемножити, -ж.у, -жиш мат. перемножать, перемножить. перемножуватися, -жується, перемножитися, -житься перемножаться, перемножиться. перемняти, -ну, -нёш см. переминати, перем'яти. перейнятися, -нёться см. переминатися*, перем'ятися. перемови, -мов уст. переговоры, уст. толки [Берестейський воєвода Тишкевич запропонував комісарам один із своїх замків для перемов (Тулуб)]. перемовини, -вин редк. разговоры, беседы [І пан Тибурцій, заздрощами повен, Німує серед людських перемовин І галасу гостей не поміча (Рил.)]. перемовити см. перемовляти. перемовитися см. перемовлятися. перемовляти, -ляю, -ляєш, перемовити, -влю, -виш 1) (сманивать к себе) разг. уст. переманивать, переманить [Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав (Метл.)]; 2) (только соверш.): ^тисл 6- во (словечко) (обменяться словами, поговорить) разг. перемолвить слово (словечко), перемолвиться [Коли б хоч з чоловіком словечко перемовити (Вовч.)]. перемовлятися, -ллюся, -ллєшся, нерембви- тися, -влюся, -впшся 1) переговариваться (только несоверш.); перебрасываться [словами], переброситься [словами] [Ще чула, як бряжчав за перегородкою посуд, глухо перемовлялися свекор з свекрухою (Ст.); За дверима стало тихо, мабуть, перемовлялися тільки очима (Пат); Молодий розвідник підбіг до Діда Мороза, і вони перемовились декількома словами (Верш.)]; 2) спорить, поспорить, (только несоверш.) пререкаться, препираться [Війт: ..То правда, що ми троха з тобою перемовилися за ті поліна, але по- кровавити тебе я ані гадки не мав (Фр.)\. перемовчувати, -чую,-чуєш,перемовчати, -чу, -чиш 1) промалчивать, промолчать; (воздерживаться от ответа, не возражать разг. — ещё) перемалчнвать, перемолчать, смалчивать (редк.), смолчать [Довго терпляче я перемовчував, почипав наново, догадувався навіть, що то иарошпе вона вдає, ніби нічого не помічає (Вас); Роман перемовчав, явно ухиляючись від гріховної відповіді (Гонч.)]; 2) (молчать дольше кого- нибудь) перемалчнвать, перемолчать. перемога победа; (полный успех чего-нибудь, чей-нибудь книжн. — ещё) торжество [Перемога прийшла разом з весною, радісна, сонячна, буряна (Собко); Наші перемоги — живий і вічний пам'ятник Іллічу! (Рад. Укр., 1948, І); Чия відвага, того й перемога (прислів'я)]; добитися (домогтися) <-*- ги над ворогом см. добиватися 1. перемогти см. перемагати. перемогтися см. перемагатися. переможений побеждённый [Очі блищали веселим, бадьорим сяйвом, наче сміялися з переможеної хвороби (Бойч.)]. переможець, -жця победитель [Та й чом же йому, молодому, Не пити цю радість весни, Коли він до рідпого дому Іде переможцем з війни (Ол.)]. переможний победный; (завершившийся победой, всегда одерживающий победы) победоносный [Переможний клич струсонув насичене гарячим боєм повітря (Кач.); Для переможної соціальної революції потрібна наявність, принаймні, двох умов: високий розвиток продуктивних сил і підготовленість пролетаріату (Ленін); Пройшла над нивами сівба — І людський переможний розум Назустріч грозам і морозам Ішов, як смілий войовник (Рил.)]. переможник уст. победитель [Ми прапор свій несемо в хащах За цвіт, за світ, за владу Рад, За переможників-трудящих (Рил.)]. переможниця победительница [Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір —- поведуть народ на шлях сопця, на шлях переможниці — Весни! (Коцюб.)]. перембжпо нар. победно; победоноспо [27 липня 1944 року над Львовом переможно замайорів червоний прапор (Рад. Укр., 1951, VIII); Коли переможно війну скінчили, Я знов повернувся на Дніпрогес (Дор.); Мир, як сонце, погасить пе можна, 19* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)