Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обе 15 обе обезнадГєний лишённый надежды; обезнадёженный [Тільки обезнадієна любов і радість несподіваної зустрічі могли б спричинити такі рясні сльози {Де)], обезнадіювати, -дїюю, -діюєш, обезнадіяти, -дію, -дієш лишать надежды, лишить надежды; обезнадёживать, обезнадёжить [Історія з Людмилою Галаган, що так взаємини з нею і не зайшли далі «шапочпо- го» знайомства, не обезнадіювала хлопця (Головко)], обезножити, -жу, -жиш разе, обезножить. обезножіти, -жію, -жієш разг. обезножеть. обезпилити см. обезпилювати. обезпилювання обеспыливание. обезпилювати, -люю, -люєш, обезпилити, -лю, -лиш обеспыливать, обеспылить. обезпліднений обеспложенный. обезплідненість, -ності обеспложенность. обезпліднення обеспложение. обезпліднити см. обезпліднювати. обезпліднювання обеспложивание, обеспложение. обезпліднювати, -нюю, -нюєш, обезпліднити, -ню, -ниш обеспложивать, обесплодить. обезплодіти, -дію, -дієш обесплодеть. обезправити, -влю, -виш обесправить. обезрибити см. обезриблювати. обезрибіти, -біє обезрыбеть. обезриблення обезрьібление. обезриблювати, -люю, -люєш, обезрибити, -блю, -биш обезрыбливать, обезрыбить. обезсйлений см. знесилений. обезсйлити, -лю, -лиш см. знесилювати, знесилити. обезсйлювання см. знесилювання. обезсйлювати, -люю, -люєш см. знесилю* вати. * обезславити, -влю, -виш см. знеславлювати, знеславити. обезславлений см. знеславлений. обезславлюватн, -люю, -люєш см. знеславлювати. обезсмертити, -рчу, -ртиш обессмертить [Давній єгипетський цар, щоб обезсмертити своє ім'я, ціною крові й поту тисяч людей поставив собі величний пам'ятник — піраміду (Іст. укр. літ.)]. обезсмертитися, -рчуся, -ртишся обессмертиться [Я славлю буйних вод розлив.., Де наш моряк на наш маяк Пливе, піднісши волі знак — Високий пурпуровий стяг, Що обезсмертився в боях! (Рил.)]. обезсмерчений обессмерченный. обезсмйслювати, -люю, -люєш, обезсмйсли- ти, -лю, -лиш редк. обессмысливать, обессмыслить. обезсудити: не^ судь[те) редк. не обессудите] [Не обезсудь на цьому слові вірнім (Мал.)]. обезталанений см. знедолений. обезталанювати, -нюю, -нюєш, обезталанити, -ню, -ниш см. знедолювати, знедолити. обезхмарити, -рю, -риш поз з. прогнать тучи, разогнать тучи [Ударте у мідь, обезхмар- те! (Тич.)]. обезцукрити см. обезцукрювати. обезцукрювання спец, обессахаривание [Застосування швидкісшіх та безперервно діючих Центрифуг дасть змогу провести глибше обезцукрювання меляси (Наука; і життя, 1956, 7)]. обезцукрювати, -рюю, -рюєш, обезцукрити, -рю, -риш спец. обессахаривать, обессахарить. обезчёстити, -чещу, -чёстиш редк. обесчестить [Сидір Свиридович: Коли ви, Свириде Ивановичу, так погано зробили, так обезчестпли нашу сестру й небогу, то я не хочу мати такого зятя (Н.-Лев.)]. См. ещё збезчестити. обезчёщений редк. обесчещенный; (опозорен- ный, подвергшийся поруганию книжн. — ещё) поруганный. См. ещё збезчещений. обезчёщення редк. обссчёщеппе. См. ещё- збезчещення. обеленіти, -нію, -нієш разг. взбелениться [Подивився Гус на папи Та й вийшов з палати!.. «Побороли! побороли!..» — Мо* обеленіли. «Автодафе! автодафе!.,» — Гуртом заревіли (Шевч.)]\ 0— нїв перен. фам. белены объелся. обеліск обелиск [В центрі квітучого шахтар- ^ ського міста Краснодона височить гранітний обеліск (Рад. Укр.у 1950, IX)]. обер (род. обера) ж.-д. разг. ббер. оберегти см. оберігати. оберегтися см. оберігатися. обережний осторбжный; (внимательный — ещё) бережный; (неопрометчивый — еще) осмотрительный; (недоверчивый разг.—ещё\. опасливый [Приглушені, обережні кроки з садка перервали Дмитрові думки (Десн.)^ Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний (Вовч.); Кармалюк був обережний і до себе приймав, тільки людей певних і випробуваних (Куч.)]; треба бути ^ним нужно- быть осторожным, нужно быть осмотрительным, разг. нужно глядеть (смотреть) в оба, нужно быть настороже [Є відомості, що він [Пушкін] зв'язаний з таємним союзом, і з ним треба бути обереж- ним(Риб.I; будь <^>нимІ будь осторожен!, будь осмотрителен!, разг. держи ухо востро! [— Я ж знаю: Матюша боягуз, яких мало. — Так-то воно так, але з ним є розбишаки добрі.. Так що ти будь обережною (Шиян)]. обережність,-ності осторожность; бережность; осмотрительность; (о мере, принятой для предупреждения опасности) предосторожность [Він вже забув обережність. Скакав по каміннях, як дикий баран (Коцюб.); Обережність ніколи не шкодить (Шиян); Він знав, що за ним взагалі стежать. Але, прийнявши деякі заходи обережності, пе- редягнувшись робітником і скинувши бороду, він сів до вагона 3 класу і поїхав (Коцюб.)]; з юністю с осторожностью, разг. с осторбжкой [До краю зацікавлена, Саня спробувала підійти до перегородки. З усією обережністю вона переступила через поріг (Шовк.)]. Ср. обережний. обережно нар. осторожно; бережно; осмотрительно; опасливо [Гнат обережно переліз через лісу й опинивсь у густому |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)