Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«обе 16 обе садку (Коцюб,); Коли їла [Маланка] яблуко, обережно вибирала зернятка і сушила на вікні (Коцюб,); Багіров, обережно висунувши голову, оглянув, немов обнюхав, подвір'я, потім будинок над головою (Гонч.)]; >^но! осторожно! [ — Гей! — кричить він, — обережно, Віку збавите людині! (Л. Укр.)]. Ср. обережний. оберемок, -мка охапка; (о дровах — обычно) вязанка [Босць забирає в коня оберемок сіна, кидає його в сани (Сміл.); Покоївка Поля внесла оберемок дров (Шиян)]; узяти на *^к разг. взять в охапку [їй хотілось взяти Марусю на оберемок і винести на віз (Н.-Лев.)]. обер-єфрейтор, -ра воен. ббер-ефрейтор. ^оберігати, -гаю, -гаєш, оберегти, -режу, -режёш оберегать, оберечь; (принимать меры для сохранения — ещё) охранять, охранить; (только соверш. — от чего-ни- • будь плохого — обычно) уберечь [Вона не вміла шанувати життя, оберігати його красу (Коцюб.); Вікові дуби та липи немов оберігають його сон (Іван.); — Хіба воно сором кохати? — Звісно, кажу, не сором; а як бува... гріх причепиться? Здається, краще б оберегти від гріха, — веду далі (Мирн.)]. ^оберігатися, -гаюся, -гаєшся, оберегтися, -режуся, -режёшся 1) оберегаться, оберечься; уберечься [—Утопився? — спитав він у людей. — Утопився. — Сам, чи не оберігся? (Мирн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) оберегаться; охраняться [Геніальна творчість Руставелі з великою любов'ю оберігалась народом понад сім століть, бо це творчість живого серця (Корн.)]. Ср. оберігати, обер-кондуктор, -ра уст. ббер-кондуктор. обер-кондукторський уст. ббер-кондуктор- ский. -обер-лейтенант воєн, обер-лейтенант. «бер-майстер, -тра ббер-мастер [Тонни розтопленого чавуну корилися одному порухові білих брів обер-майстра (Янов.)].. -обернений, обернутий 1) обёрнутый; повёрнутый, обращенный [Маленька лойова свічка, що стояла край постелі на баняку, оберненім догори дном, ..коптіла (Фр.); Кожде слово сього оповідання було неначе ніж, застромлений у серце капітана і обернений у кровавій рані (Фр.)]; 2) обращенный, обёрнутый [Він обійшов корму і зупинився коло правого борту, що ним пароплав обернений був до моря {Трубл.)]; 3) обращенный; 4) превращенный, обращенный [О співець, як ти попався У відьомськую хатину? За що так немилосердно Ти обернутий в собаку? (пе- рекл. Л. Українки)]; 5) употреблённый; обращенный; 6) обращенный; превращенный. Ср. обертати 1—6; 7) мат. обратный; ^не число обратное число. • обернення 1) обращение; 2) обращение; 3) превращение, обращение; 4) обращение; превращение; ^ня теореми мат* обращение теоремы; 5) обращение. Ср. обертати 2—4, 6—7. -обернено нар* мат. обратно; *-^но про- порціонально мат. обратно пропорционально [Величина вартості товару змінюється, таким чином, прямо пропор- ціонально кількості і обернено пропорціо- нально продуктивній силі праці, яка здійснюється в цьому товарі (Маркс)]. обернути см. обертати. обернутий см. обернений. обернутися см. обертатися. обер-офіцер, -ра воєн, ббер-офицёр. обер-прокурор, -ра дорев. обер-прокурор [Може, великий князь довезе про мене звістку і до Петербурга, скаже обер-прокуророві: «От якого я стрів благочинного в Чорнокопитівці!» (Н.-Лев.)]. оберт, -ту оборот [Черговий захлопнув дверці, і пілот зразу збільшив оберти гвинта (Смол.); Земля робить повний оберт протягом доби (Наука і життя, 1956, 8)]. обертальний вращательный [Він сам сконструював невеличкий прилад, у якому газ під тиском вбираного світла прийшов в обертальний рух (Рад. Укр., 1946, III); За післявоєнні роки на бориславських нафтопромислах повністю покінчено з ударним способом буріння. Все буріння переведено спочатку на обертальний, а потім на найпрогресивніший.. турбінний спосіб (Наука і життя, 1956, 8)]. обертальність, -ності оборачиваемость. обертально нар. вращательно. обертаність, -ності обращаемость. обертання 1) оборачивание; вращение; поворачивание [Культиватори являють собою с.-г. знаряддя, призначені для обробітку грунту без обертання скиби (Коле, вироби, енцикл.)]; ср. обертати 1; 2) вращение; ~-»няч планет (Землі) астр. обращение плапёт (Землй) [Здавна обертання Землі навколо її осі використовувалось для встановлення точного часу (Наука і життя, 1956, 8)]; вісь *^-ня спец. ось вращения [Револьверна головка [верстата] має горизонтальну вісь обертання (Наука і життя, 1958, 1)]; напрям ^ня мат. направление вращения; ср. обертатися 2; 3) обращение; 4) превращение, обращение; оборачивание; 5) обращение; превращение. Ср. обертати 2, 4, 6; 6) обращение; оборот; ср. обертати 7 и обертатися 8; 7) спец. обращаемость. обертати, -таю, -таєш, обернути (оберну, обернеш) 1) оборачивать, оборотить (разг.), обёртывать, обернуть, несоверш. ворочать (разг.); (только несоверш.—по окружности—ещё) вращать, вертеть; (вертя, изменять положение кого-нибудь, чего-нибудь; изменять направление движения) повёртывать, повернуть, поворачивать (разг.), поворотить (разг.), обращать, обратить [Берг раптом обернула руку долонею до слідчого і Бабата (Собко); Кассандра: Не обертай меча в гарячій рані! (Л. Укр.); Реве та стогне Дніпр широкий— Турбіни оберта важкі (Дор.); Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (Коцюб.); Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло, обертаючи до середини ріки (Ільч.); Вода |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)