Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

обе
17
обе
зараз підхопила пліт, поволі обернула
його й понесла вниз (Коцюб.); Всі коні
обернули до нього голови (Стеф.); Гадипа
чув, як він двічі обернув ключ у замку
(Фр.)]; ~нути справу собі на
користь разг. обернуть дело в свою
пользу; <^тати на свій стрій
(л а д) оборачивать на свой лад [Який ти
гострий, Корнію! Чи ти думаєш, легко
з матір'ю змагатися? Так моя мати не
така, як твоя. Вони все на свій стрій
обертають (Л. Укр.)]; 2) (направлять)
обращать, обратить, оборачивать, обернуть,
разг. оборотить [Карл Лібкнехт закликав
робітників і солдатів Німеччини
обернути зброю проти свого уряду (Ленін)]]
3) (убеждая, склонять к чему-нибудь) книжн.
обращать, обратить; /^ти на путь
істини обращать, обратить на
путь истины; 4) (кого, що на кого, на
що, у кого, у що) (изменять состояние,
вид) превращать, превратит'¦> (когб, что в
кого, во что), обращать, обратить • (кого,
что в кого, во что); (преим. в сказках:
заставлять принимать образ кого-нибудь, че*
го-нибудь разг.—ещё) оборачивать, обернуть
(кого, что в кого, во что, кем, чем) [Воєнну
<;лаву Сталінграда ми На славу праці й
миру обертаєм (Рил.); Агрегат буде
працювати в морі і обертатиме воду на пару
(Донч.); Минуло трохи більше року, як
землетрус обернув пишну Мессіну в
груду каміння (Коцюб.); Ти... ти, як Цірцея,
хотіла б обернути мене в свиню (Коцюб.)];
^нути на жарт обратить в шутку,
обернуть в шутку [Платон Платонович
не знав, чи йому треба розсердитись, чи
все обернути на жарт (Донч.)]; 5) (только
соверш.: применить для чего-нибудь) разг.
употребить, книжн. обратить [Не
годиться сих грошей марно тратити.. Лучче
їх оберни на господарство (Барв.)]; 6) мат.
обращать, обратить; (заменить числовым
выражением в единицах высшего разряда)
превращать, превратить; ^ти прості
дроби в десяткові обращать,
обратить простые дроби в десятичные;
^»ти грами в кілограми
превращать, превратить граммы в
килограммы; 7) (о капитале) зк., торг. оборачивать,
обернуть.
обертатися, -таюся, -таешся, обернутися
(обернуся, обернешся) 1) оборачиваться,
оборотиться (разг.), обёртываться,
обернуться, повёртываться, повернуться, разг.
поворачиваться, поворотиться; (в
направлении кого-нибудь, чего-нибудь) обращаться,
обратиться [їй дуже хочеться подивитись
на його лице, а він не обертається (Н.-Лев.);
Горпина обернулася, зиркнула на Івася
і тілько скрутнула головою (Мирн.);
Обернувся я на хати — Нема в мене хати!
(Шевч.); Човен обернувся на чистій воді
й навкіс прудко пішов до другого
берега (Ле); Деякі серця обернулися до
Глафіри Іванівни (перекл. з Вовчка); От
вже він на царське місто Погляда од
важним оком, Але тут-то саме доля
Обернулась іншим боком (Л. Укр.)]; справа
гнулась -на краще дело обернулось
к лучшему; 2) (только несоверш. — о
круговом движении) вращаться, вертеться,
крутиться1 [Млин над річкою. Величезне
колесо обертається звільна без туркоту (Фр.);
Колеса ледве обертались, вивертаючи пуди
в'язкого чорнозему (Гонч.); Коло
розривалось, випускало одних людей,
приймало других і знов оберталось живим
колесом (Л. Укр.)]; кров ^гається
по кровоносній системі физл
кровь обращается по кровеносной системе;
3) (о пути туда и обратно) разг.
обёртываться, оборачиваться, обернуться, (реже)
обёртывать, оборачивать, обернуть [Тричі
обернувся з снопами до обіду (Сл. Гр.)];
4) (только несоверш. перен.: постоянно,
часто бывать где-нибудь) разг. вращаться
(кнцжн.) [Як інтелігентний українець, він
обертавсь межи кращими нашими
письменниками та патріотами свого часу
(Коцюб.)]; статися де разг. редк. находиться
где [Щасливої ж йому дороги, а ми
подивимось, де то Антосьо обертається; вже ж
п'ять літ, як ми бачили його (Свидн.)];
я к ~ гатися (д є) разг. редк. как
поживать (где) [Про батька згадаю: як то він
там на чужій стороні, в тяжкій неволі
обертається (Барв.)]; 5) (на кого, на що,
у кого, у що, редк. ким, чим) (принимать
другой /вид, переходить в другое состояние)
превращаться, превратиться (в кого, во что),
обращаться, обратиться (в кого, во что);
(преим. в сказках: принимать образ кого-
нибудь, чего-нибудь разг. — ещё)
оборачиваться, обернуться (в кого, во что, кем,
чем) [Гаряча денна спека поволі
оберталася в приємну вечірню прохолоду (Кач.);
Тріск полум'я обернувся на страшне
гоготіння, неначе з надр землі вирвався
вулкан (Ле); Коли болото промерзне
наскрізь — в крижинку обернеться й жаба
(Коп.); Вже офіцер став електриком,
сержант обернувся теслярем, а снайпер —
художником-декоратором (Гонч.); Ліг він
спати, вона й обернулась мухою: гуде
та й гуде — не дає йому спати (Барв.);
Обернися, порося, на карася (Ном.); Серце
тоді переставало битись і, спинивши дух
у грудях, Гнат увесь обертався в увагу...
(Коцюб.)]; ^-тися в ляльку энт.
превращаться, превратиться в куколку,
окукливаться, окуклиться; 6) (к кому-нибудь со
словами, с просьбой) обл. обращаться,
обратиться [—Вимені як рідна мати!—обертається
вона з щирим серцем до свекрухи (Мирн.);
—А вас як звуть? — обернувся суддя до
третього бурлаки (Н.-Лев.); Ді^ одло^ив
реберце і почав кутуляти. — Ви б,
тату, м'яса узяли!—обернулася до його
Горпина (Мирн.)]; 7) (выходить из
затруднительного положения) разг. обходиться,
обойтись; (проявляя ловкость — ещё)
изворачиваться, извернуться [Ще хоч би
не тровив торік сіна, — було б чим
обернуться (Кобел.у.—Сл. Гр.); О, якби я
пішов [у столицю], я б уже знав, як там
обернутися, я б там знав, що, куди і. до
чого!.. (Коцюб.)]; 8) эк., норз* оборачи-
2-2438

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)