обе 17 обе зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз (Коцюб.); Всі коні обернули до нього голови (Стеф.); Гадипа чув, як він двічі обернув ключ у замку (Фр.)]; ~нути справу собі на користь разг. обернуть дело в свою пользу; <^тати на свій стрій (л а д) оборачивать на свой лад [Який ти гострий, Корнію! Чи ти думаєш, легко з матір'ю змагатися? Так моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Л. Укр.)]; 2) (направлять) обращать, обратить, оборачивать, обернуть, разг. оборотить [Карл Лібкнехт закликав робітників і солдатів Німеччини обернути зброю проти свого уряду (Ленін)]] 3) (убеждая, склонять к чему-нибудь) книжн. обращать, обратить; /^ти на путь істини обращать, обратить на путь истины; 4) (кого, що на кого, на що, у кого, у що) (изменять состояние, вид) превращать, превратит'¦> (когб, что в кого, во что), обращать, обратить • (кого, что в кого, во что); (преим. в сказках: заставлять принимать образ кого-нибудь, че* го-нибудь разг.—ещё) оборачивать, обернуть (кого, что в кого, во что, кем, чем) [Воєнну <;лаву Сталінграда ми На славу праці й миру обертаєм (Рил.); Агрегат буде працювати в морі і обертатиме воду на пару (Донч.); Минуло трохи більше року, як землетрус обернув пишну Мессіну в груду каміння (Коцюб.); Ти... ти, як Цірцея, хотіла б обернути мене в свиню (Коцюб.)]; ^нути на жарт обратить в шутку, обернуть в шутку [Платон Платонович не знав, чи йому треба розсердитись, чи все обернути на жарт (Донч.)]; 5) (только соверш.: применить для чего-нибудь) разг. употребить, книжн. обратить [Не годиться сих грошей марно тратити.. Лучче їх оберни на господарство (Барв.)]; 6) мат. обращать, обратить; (заменить числовым выражением в единицах высшего разряда) превращать, превратить; ^ти прості дроби в десяткові обращать, обратить простые дроби в десятичные; ^»ти грами в кілограми превращать, превратить граммы в килограммы; 7) (о капитале) зк., торг. оборачивать, обернуть. обертатися, -таюся, -таешся, обернутися (обернуся, обернешся) 1) оборачиваться, оборотиться (разг.), обёртываться, обернуться, повёртываться, повернуться, разг. поворачиваться, поворотиться; (в направлении кого-нибудь, чего-нибудь) обращаться, обратиться [їй дуже хочеться подивитись на його лице, а він не обертається (Н.-Лев.); Горпина обернулася, зиркнула на Івася і тілько скрутнула головою (Мирн.); Обернувся я на хати — Нема в мене хати! (Шевч.); Човен обернувся на чистій воді й навкіс прудко пішов до другого берега (Ле); Деякі серця обернулися до Глафіри Іванівни (перекл. з Вовчка); От вже він на царське місто Погляда од важним оком, Але тут-то саме доля Обернулась іншим боком (Л. Укр.)]; справа гнулась -на краще дело обернулось к лучшему; 2) (только несоверш. — о круговом движении) вращаться, вертеться, крутиться1 [Млин над річкою. Величезне колесо обертається звільна без туркоту (Фр.); Колеса ледве обертались, вивертаючи пуди в'язкого чорнозему (Гонч.); Коло розривалось, випускало одних людей, приймало других і знов оберталось живим колесом (Л. Укр.)]; кров ^гається по кровоносній системі физл кровь обращается по кровеносной системе; 3) (о пути туда и обратно) разг. обёртываться, оборачиваться, обернуться, (реже) обёртывать, оборачивать, обернуть [Тричі обернувся з снопами до обіду (Сл. Гр.)]; 4) (только несоверш. перен.: постоянно, часто бывать где-нибудь) разг. вращаться (кнцжн.) [Як інтелігентний українець, він обертавсь межи кращими нашими письменниками та патріотами свого часу (Коцюб.)]; статися де разг. редк. находиться где [Щасливої ж йому дороги, а ми подивимось, де то Антосьо обертається; вже ж п'ять літ, як ми бачили його (Свидн.)]; я к ~ гатися (д є) разг. редк. как поживать (где) [Про батька згадаю: як то він там на чужій стороні, в тяжкій неволі обертається (Барв.)]; 5) (на кого, на що, у кого, у що, редк. ким, чим) (принимать другой /вид, переходить в другое состояние) превращаться, превратиться (в кого, во что), обращаться, обратиться (в кого, во что); (преим. в сказках: принимать образ кого- нибудь, чего-нибудь разг. — ещё) оборачиваться, обернуться (в кого, во что, кем, чем) [Гаряча денна спека поволі оберталася в приємну вечірню прохолоду (Кач.); Тріск полум'я обернувся на страшне гоготіння, неначе з надр землі вирвався вулкан (Ле); Коли болото промерзне наскрізь — в крижинку обернеться й жаба (Коп.); Вже офіцер став електриком, сержант обернувся теслярем, а снайпер — художником-декоратором (Гонч.); Ліг він спати, вона й обернулась мухою: гуде та й гуде — не дає йому спати (Барв.); Обернися, порося, на карася (Ном.); Серце тоді переставало битись і, спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу... (Коцюб.)]; ^-тися в ляльку энт. превращаться, превратиться в куколку, окукливаться, окуклиться; 6) (к кому-нибудь со словами, с просьбой) обл. обращаться, обратиться [—Вимені як рідна мати!—обертається вона з щирим серцем до свекрухи (Мирн.); —А вас як звуть? — обернувся суддя до третього бурлаки (Н.-Лев.); Ді^ одло^ив реберце і почав кутуляти. — Ви б, тату, м'яса узяли!—обернулася до його Горпина (Мирн.)]; 7) (выходить из затруднительного положения) разг. обходиться, обойтись; (проявляя ловкость — ещё) изворачиваться, извернуться [Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться (Кобел.у.—Сл. Гр.); О, якби я пішов [у столицю], я б уже знав, як там обернутися, я б там знав, що, куди і. до чого!.. (Коцюб.)]; 8) эк., норз* оборачи- 2-2438
|