обе 18 об'є ваться, обернуться; (несоверш.: совершать оборот — ещё) обращаться [Поки капіталізм лишається капіталізмом, надлишок капіталу обертається не на підвищення рівня життя мас в даній країні.. (Ленін)]; 9) страд, з. (несоверш,) обращаться, оборачиваться; обращаться; превращаться, обращаться; оборачиваться; обращаться; превращаться; оборачиваться; ср. обертати 2-4, 6-7. обертовий вращающийся [На схресті вулиць, біля обертових Щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (Вирг.)]. обертом нар. вращательно; 0 голова йде ~м разг. голова идёт кругом [Навіть Черниш закурив, ніби жартома, і чув, як голова його йде обертом (Гонч.)]; світ пішов <—м разг. свет пошёл кругом [Володя відчув, як світ йому запалав пожежами й пішов обертом (Ле)]. обертон, -ну физ., муз. обертон. обетонити, -ню, -ниш техн. обетонить. об'єднавчий объединительный [Комуністична партія очолила і спрямувала по вірному шляху об'єднавчий рух усіх народів Радянської країни (Тези про 300-річчя)]. об'єднальник редк. объединитель. См. еще об'єднувач. об'єднальниця редк. объедипйтельница. См ещё об'єднувачка. об єднаний объединённый; соединённый; сплочённый [Всій об'єднаній і централізованій силі буржуазії треба протипоставити об'єднану і централізовану силу пролетаріату (Ленін); Ми всі, радянські вчені, об'єднані у своєму прагненні боротися за справу миру проти паліїв війни (Вісник АН УРСР, 1949, 5); Із тих минулих днів, що палені катами, Об'єднана навік, живе моя земля, І чесна путь лежить між рідними братами, І слава устає з Украйни — до Кремля! (Мал.)]; Об'єднані нації полит. Объединённые нации. Ср. об'єднувати, і об'єднаність, -ності объединённость; сплочённость. Ср. об'єднувати. об'єднання (организация, общество) объединение [Він [Ленін] розгортає боротьбу всередині Ціммервальдського об'єднання проти центристських, дрібнобуржуазних, пацифістських елементів (Біогр. Леніна)]. об'єднання объединение; соединение; сплочение {Об'єднання стає необхідністю для робітника, проти якого стоїть уже великий капітал (Ленін); Об'єднання двох коротких лав в одну довгу добре позначилося на багатьох ланках технологічного процесу (Рад. Укр.х 1951, VIII)]. Ср. об'єднувати. об'єднанство редк. объединёнчество [Примиренство і об'єднанство є найшкідливіша річ для робітничої партії в Росії, не тільки ідіотизм, але й загибель партії (Ленін)]. об'єднати см. об'єднувати. об'єднатися см. об'єднуватися. об'єднуваний объединяемый; соединяемый; сплачиваемый [Об'єднання є плюс, коли воно підносить об'єднуваних на рівень свідомої і рішучої програми об'єднуючого (Ленін)]. Ср. об'єднувати. об'єднування объединение; соединение; сплачивание, сплочение. Ср. об'єднувати. об'єднувати, -ную, -нуєш, об'єднати, -наю, -наєш объединять, объединить; (сливать в одно целое — ещё) соединять, соедипйть; (достигая единодушия перен. — ещё) сплачивать, сплотить [Центральний Комітет, за статутом, об'єднує і спрямовує всю роботу партії (Ленін); Волго-Донський канал всі моря об'єднав (приказка); У своїй роботі Кедров прагне об'єднати весь колектив на певних ідейно-творчих позиціях, які становлять міцну основу мистецтва Художнього театру (Мист., 1956, 1)]. об'єднуватися, -нуюся,г -нуєшся, об'єднатися, -наюся, -наєшся объединяться, объединиться; соединяться, соединиться; сплачиваться, сплотиться [Навколо країни соціалізму об'єднуються народи багатьох країн — від Китаю до Чехословаччіши (Рад. Укр.у 1950, III); 3 ініціативи колгоспних мас, під керівництвом партійних і радянських органів тисячі дрібних колгоспів об'єднались у великі багатогалузеві господарства (Рад. Укр., 1951, II)]. Ср. об'єднувати. об'єднувач объединитель. об'єднувачка объединптельница. об'єднуючий объединяющий [..після закриття в 70-х роках «Міжнародного товариства» об'єднуюча роль Маркса й Енгельса не припинилася (Ленін)]. об'єкт объект; (то, что служит содержанием мысли или на что направлено какое- нибудь действие — ещё) предмет [В усіх штабах по інстанції старанно відзначали на карті ще один важливий об'єкт, захоплений уночі (Гонч.)]; ~т насмішки (глузування) предмет насмешки; <^т наукового дослідження объект научного исследования, предмет научного исследования [Електромагнітні, гравітаційні., поля тепер є повноправними матеріальними об'єктами наукового дослідження (Вісник АН УРСР, 1957, 4)]. об'єктив физ. объектив [Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об'єктивами, фотографіями (Коцюб.)]. об'єктивація филос. объективация. об'єктивізація 1) книжн. объективизация; 2) филос. объективизация. об'єктивізм, -му объективизм [Ленін показав, що так званий об'єктивізм в науці служить тільки прикриттям корисливих інтересів пануючих експлуататорських класів (Біогр. Леніна)]. об'єктивіст объективист. об'єктивістичний объективистический [Панас ' Мирний виступає проти об'єктивістичного викладу історії (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. об'єктивістський объективистский [Об'єктивістській беззубості і уявній політичній абстрактності ідеалістичної буржуазної естетики марксизм протиставив бойову теорію мистецтва (Рад. літер., 1958, 3)].
|